Чи загрожує Україні релігійна війна

Чи загрожує Україні релігійна війна
Автор Желізняк Олександр в Публікації/Соціальна правда

Під час найближчого пленарного тижня, 6-9 червня, Верховна Рада може розглянути два резонансних церковних законопроекти. Один з них, що стосується регулювання діяльності релігійних організацій з центром в Росії, вже вивів під стіни Верховної Ради велику кількість прихильників Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). “Народна правда” з’ясовувала, чи може призвести прийняття цих законопроектів до релігійного конфлікту в Україні.

Вся влада – громадам!

Перший законопроект – «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (№4128) – було внесено на розгляд парламенту ще в минулому році. Втім, за словами одного з його авторів, народного депутата Віктора Єленського ( “Народний фронт”), Верховна Рада тоді просто не встигла його розглянути.

Loading...

Документ пропонує механізми реалізації релігійними громадами права переходу з однієї конфесії в іншу. Як розповів “Народній правді” директор порталу “Релігійно-інформаційна служба України” Тарас Антошевський, в останні кілька років спостерігалася хвиля переходів парафій УПЦ МП під юрисдикцію Київського патріархату. Але при цьому виникали несподівані проблеми.

По-перше, як виявилося, статути багатьох громад містили норму, згідно з якою будь-яка зміна цього статуту потребувала благословення єпископа. «Зрозуміло, що ніякий єпископ не міг благословити перехід парафії в іншу церкву, – зазначив Тарас Антошевський. – А коли громада все ж йшла під юрисдикцію Київського Патріархату, Московська церква зверталася до суду. І оскільки передбачений статутом дозвіл єпископа не було отримано, то суд приймав рішення не на користь громади».

Також, за словами експерта, виникали розбіжності з приводу церковного майна. «Зараз УПЦ МП проводить перереєстрацію всіх громад. В їхні статути вноситься норма, згідно з якою, все майно стає власністю Єпархіального управління, а громада тільки користується ним. Таким чином, якщо громада захоче перейти під іншу юрисдикцію, все майно залишиться в Єпархії. В той же час дуже рідко Єпархія має відношення, наприклад, до будівництва храму. Тобто, наразі, це своєрідне релігійне кріпацтво», – каже Тарас Антошевський.

«У мене на столі лежить ціла пачка звернень. Православні парафії з Київської, Рівненської, Кіровоградської областей хочуть змінити юрисдикцію, але не можуть цього зробити, тому що немає відповідного механізму, – підтверджує Віктор Єленський. – Крім того, сьогодні громади не можуть піти під інше підпорядкування зі своїм майном. Їм кажуть: йдіть, але храм, майно залишайте нам, Московському патріархату. Поданий законопроект дозволить врегулювати ці питання».

В цілому законопроект сьогодні грає на користь УПЦ Київського патріархату, куди, в зв’язку з агресією Росії, масово потягнулися українці. Втім Віктор Єленський зазначає, що документ не забороняє громадам переходити під юрисдикцію будь-якій з церков. Тобто, якщо громада вирішить перейти з Київського патріархату в Московський, вона також зможе скористатися перевагами даного законопроекту.

Церква держави-агресора – в особливому статусі

Другий законопроект – «Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, визнаної Верховною Радою України державою-агресором» (№4511) – вперше було внесено до Верховної Ради.

Згідно з документом, такі релігійні організації зобов’язані проходити особливу процедуру реєстрації. Вона передбачає, зокрема, підписання окремого договору з державою, згідно з яким ці організації зобов’язуються “поважати суверенітет, територіальну цілісність і закони України”. Також призначення центрального та регіонального керівництва такої церкви має здійснюватися лише після узгодження з органами виконавчої влади України. У разі ж порушення цього закону або встановлення фактів співпраці з сепаратистами, реєстрація релігійних організацій, керівництво яких знаходиться в Росії, анулюється. Документ спрямований, фактично, на діяльність УПЦ МП, яка є частиною Російської православної церкви з центром в Москві.

Співавтор законопроекту Олександр Бригинець ( “Блок Петра Порошенка”) пояснив НП, що одна з цілей документа – «змусити УПЦ визначитися»: «Вона або визнає себе законослухняною українською церквою, або підтверджує, що вона – є рукою Москви. Закон говорить: якщо центр вашої церкви знаходиться на території держави-агресора, то ви підписуєте з державою Україна договір, в якому гарантуєте виконання її законів. Хіба це якась каральна норма? Мені здається, що під цим може підписатися кожен громадянин України. Але в тому-то й проблема, що Російська православна церква не зможе підписатися. Вона не може визнати Крим українським, вона не визнає Росію окупантом, не визнає українське законодавство, яке називає Росію агресором».

Чи загрожує Україні релігійна війна

“За чи проти”. Думка експертів

Слід зазначити, що перший законопроект, №4128, сприймається експертами досить позитивно. «Православні богослови – ті, які дійсно займаються богослов’ям, а не орієнтуються на церковну політику, – відзначають, що проект №4128 дуже відповідає духу православної церкви, – каже Тарас Антошевський. – Його реалізація спонукатиме парафіян займати більш активну позицію, а також пожвавить церковне життя».

А співавтор законопроекту Віктор Єленський зазначає, що навіть серед російських священиків розгорнулася дискусія навколо законопроекту: “Частина з них вважають, що цей законопроект може дуже сильно підвищити якість релігійного життя. Наприклад, диякон Андрій Кураєв назвав документ “прекрасним українським законом” і зазначив, що він дозволить проводити реальні вибори в церкві».

У свою чергу, законопроект №4511 отримав неоднозначну оцінку. «Він викликав критику як дискримінаційний. По-перше, певні конфесії отримують особливий, негативний для себе статус. По-друге, влада користуватиметься додатковими повноваженнями в справах церкви, що може спричини корупцію, – зазначає Тарас Антошевський. – І, нарешті, закон не вирішує проблему, задля чого і був написаний: посилення контролю над УПЦ МП. Згідно статуту, центр УПЦ знаходиться в Києві».

За словами експерта, існуюче законодавство дозволяє відстежувати діяльність релігійних діячів і реагувати, якщо вона набуває антидержавного характеру. «Тобто, СБУ і прокуратура можуть і зараз ефективно використовувати існуюче законодавче поле та забезпечувати безпеку держави в даній сфері», – каже Тарас Антошевський.

На думку політолога Володимира Фесенка, законопроект передбачає вплив держави на призначення керівників єпархій: “Це, на мій погляд, суперечить Конституції. Пряме втручання в справи УПЦ МП політизує цю церкву. А вона має мільйони парафіян. Як засвідчили останні події (18 травня прихильники УПЦ МП митингували під Верховною Радою – НП), УПЦ МП може мобілізувати значну кількість громадян. Буде великою помилкою перетворити інститут, який дотримується нейтралітету, на відвертого ворога”.

Рейдерські та корупційні схеми

У свою чергу, УПЦ МП виступає проти обох документів. «Один з цих проектів дозволяє поширити рейдерські схеми переділу власності на церковне майно, – пояснив “Народній Правді” голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу Української православної церкви, єпископ Ірпінський Климент. – Він дозволяє приймати рішення про зміну юрисдикції не тільки членами громади, але всіма, хто ідентифікує себе такими».

За словами єпископа Климента, переважна більшість релігійних організацій побоюються, що в разі прийняття законопроекту №4128 в Україні почнеться “переділ церковної власності”: «Це стосується не тільки переходів з однієї конфесії в іншу. Якщо, наприклад, якісь шахраї захочуть забрати культове приміщення в центрі Києва, вони просто приїдуть з групою людей, ухвалять рішення «більшістю» в лапках, а релігійна організація не зможе цьому протидіяти”.

Законопроект №4511, як зазначає представник УПЦ МП, передбачає втручання держави в релігійне життя, а також має корупційну складову. “Не прописані критерії, згідно з якими чиновники визначатимуть, яким священикам можна служити, а яким ні. Механізм моніторингу організацій, лояльних і нелояльних державі, в цьому законопроекті також не відображений», – пояснив єпископ Климент.

Чи можлива релігійна війна

На думку авторів обох законопроектів, парламент може розглянути їх вже на найближчому пленарному тижні, з 6 по 9 червня. Щоправда, Тарас Антошевський відзначає відсутність єдності з цього питання навіть у фракціях, до складу яких входять автори документів. “Для депутатів, особливо мажоритарників, союз з УПЦ МП є дуже важливим в контексті майбутніх виборів. Тому про перспективи затвердження законопроектів говорити дуже складно», – каже Тарас Антошевський.

Не менш важливою є відповідь на питання, чи загрожує прийняття цих законопроектів інспірованим ззовні релігійним конфліктом. На думку Володимира Фесенка, Росія не зможе використовувати релігійні закони як привід для розпалювання нової війни: “Другого Криму немає, вони навіть з Донбасом не знають, що робити. Але як привід для дестабілізації обстановки в Україні ці проекти цілком можуть бути використані”.

Олександр Бригинець, у свою чергу, нагадує, що не слід боятися війни, оскільки вона вже йде. “Вони вже спровокували все, що могли. Недарма російська агресія на Донбасі почалася біля Святогірської Лаври, яка є центром “руського миру” в Україні. Якщо хтось думає, що російська церква може зробити більше поганого, ніж вона вже зробила, він помиляється”, – каже Олександр Бригинець.

Втім, поки риторика УПЦ МП не виглядає загрозливою. У Московському патріархаті уникають навіть слова «протести». «Журналісти чомусь назвали молебен біля Верховної Ради протестом. Але це був не протест, а саме молебен. Наші віруючі не розраховують на здоровий глузд народних депутатів. Люди молилися, щоб Господь сам втрутився в процес і напоумив депутатів, які хочуть прийняти не тільки антицерковні, а й антидержавні законопроекти», – розповів єпископ Климент.

Віталій Рябошапка

Хочете читати новини в іншому форматі?
Підписуйтесь на телеграм-канал НАРОДНА ПРАВДА
Підписатись можна ТУТ
Джерело: Народна Правда
загрузка...
загрузка...