Російська влада та їхні ставленики в Криму мають намір використовувати тему «терористичної загрози» для придушення можливих протестів. Кремлівські спецслужби можуть інсценувати «терористичну атаку» на курортні або промислові об’єкти. Надалі інсценування будуть використані як привід для закручування гайок на півострові.
Кримчан лякали «терористами» та «українськими диверсантами» ще з початку анексії. Особливість нинішнього сезону полягає в тому, що «антитерористичні заходи» набули характеру системної державної політики. Днями в Криму завершилися масштабні навчання ФСБ Росії. У перший день, згідно з легендою, спецназ звільняв захоплену умовними терористами морську бурову платформу «Чорноморнафтогазу». Наступного дня силовики брали штурмом пансіонат в Євпаторії, відпрацьовуючи можливе звільнення заручників. Всього, за даними місцевого управління ФСБ, в навчаннях взяли участь близько двох тисяч людей, військову техніка, авіація та навіть роботи. По суті, мова йде про найбільші навчання «чекістів» з початку окупації Криму.
За пару днів до цього в Севастополі влаштували показуху, розмістивши на загальний огляд спецавтомобілі «Каратель». Керівництво ФСБ і МВС планує використовувати ці машини для придушення масових акцій протесту. Регіональні ЗМІ поширюють російські інструкції про те, як діяти в разі нападу терористів: «зносіть утиски, образи і приниження», «не дивіться бандитам в очі», «зніміть прикраси», «якщо вас поранено, менше рухайтесь» і так далі. Аналогічні інструкції у вигляді плакатів та листівок розклеюють в громадському транспорті, школах та клініках. Під керівництвом так званого «глави» Криму Сергія Аксьонова, створено кілька колегіальних органів «антитерористичної» спрямованості. І все це відбулося за останні півроку.
Недавні навчання ФСБ показали, що Кремль побоюється не так «терористів», скільки самих кримчан. Силовики відпрацьовували навички саме там, де соціальна обстановка є вкрай напруженою – в приморських регіонах. Автомобілі «Каратель» спеціально показали саме в Севастополі. Жителі міста перманентно страйкують з березня 2014 року. Спочатку вони на площі вибирали «народного мера» Олексія Чалого, потім «воювали» проти кремлівського ставленика – «губернатора» Сергія Мєняйло, чия команда займалася дерибаном міського майна. Тепер переключилися на нового керівника «адміністрації» міста Дмитра Овсянникова.
Велелюдний мітинг відбувся 27 травня. Зібралося близько 2,5 тис людей, і це була наймасовіша акція в Севастополі з початку анексії. Городяни протестували проти проекту генерального плану міста, який зачіпає їхні земельні інтереси. «Влада» має намір відібрати у населення ділянки та передати їх під зведення багатоквартирної забудови або у відання Чорноморського флоту. Користуючись тим, що у севастопольців на руках ще українські документи, російська «влада» має намір їх просто пограбувати.
«Карателі» відзначилися в Керчі. У місті, за «випадковим» збігом обставин, відбувся мітинг працівників металургійного заводу. Вимоги «стандартні»: люди вимагали роботу та виплату зароблених грошей. Адміністрація повідомила, що може виплатити гроші тільки через півтора місяці. Почувши це, протестувальники закричали: «Навіщо ви нас захопили? Ми ж працювали нормально». Їх намагалися переконати, що підприємство запрацює з 1 червня, але присутні не повірили. «Завод законсервований, матеріалів немає. Що нам тепер – територію підмітати чи що?!», – запитала одна співробітниця. «Міністр» промислової політики Криму Андрій Васюта, який був присутній на мітингу, у відповідь почав грубіянити: «Якщо потрібно підмітати, будете підмітати!». Його слова викликали справжню істерику. «У нас діти голодні! Як можна прожити на 2000 рублів (близько 900 гривень, – НП) В місяць?!», – прокричала одна з жінок.
Мітинг працівників металургійного заводу – не перша акція протесту в Керчі. На початку року торговці з центрального ринку пригрозили паралізувати роботу поромної переправи. Підприємців обурив той факт, що адміністрація ринку мала намір обкласти їх додатковими поборами. За час перебування в «рідній гавані», мешканці Керчі призвичаїлися їздити за покупками на Кубань, де ціни нижчі, а вибір багатший. Місцевим комерсантам довелося скоротити оборот, а рішення адміністрації ринку підвищити оренду до 44 тис рублів (близько 21 тис грн, – НП) викликало хвилю обурення.
За часи анексії протести торкнулися майже всі великих міст Криму. У Сімферополі – торговці з центрального ринку, протестували проти знесення базарних рядів. У столиці Криму на мітинг вийшли навіть козаки, які брали участь в анексії півострова. Вони вимагали від «влади» не допустити закриття кадетського козачого корпусу. Слухати їх не стали. Поліція жорстко розігнала несанкціонований мітинг.
В Євпаторії відбулися мітинги проти підвищення комунальних тарифів та знесення ринків. У Гурзуфі досі триває «епічне» протистояння між місцевими жителями та адміністрацією «Артека», якого привласнив російський уряд. Керівництво, що його було надіслано з Москви, відібрало у селища близько 40 га землі, закрило доступ до пляжу “Гурівські камені”, закривши доступ до акваторії «Артека». Мешканці змушені проводити мітинги начебто в «підтримку політики Путіна», але промовці говорили виключно про безчинства «директора» табору Олексія Каспржака. Нещодавно стало відомо, що артеківське керівництво має намір знести старе мусульманське кладовище, побудувавши на його місці будівлю нового корпусу.
https://www.youtube.com/watch?v=Nde9alvizpQ
В Алушті також неспокійно. Минулого літа городяни протестували проти незаконної забудови набережної, що призвело до сутичок з поліцією. Силовики побили і затримали міського «депутата» Павла Степанченко та декількох громадян. У відповідь на дії поліції, протестуючі обізвали їх «бандерівцями».
Причини того, що відбувається прості. По-перше, Кремль та його ставленики в Криму не виконали навіть частину гучних обіцянок, даних кримчанам під час анексії. «Головний принцип майбутнього приєднання – жителі Криму нічого не повинні втратити навіть в дрібницях, отримавши багато нових можливостей» – саме так кримчан зазивали на «референдум». У реальності вийшло навпаки – люди лише втратили від «приєднання». По-друге, незважаючи на зміну прапорів, населення півострова залишилося глибоко українським за духом. Воно звикло виносити проблеми на публічне обговорення, проводити мітинги та пікети. У путінській Росії так не прийнято.
Якщо в перші півтора-два роки після анексії тема «терористів» використовувалася переважно проти кримських татар та проукраїнських жителів, то тепер її розгорнули взагалі проти всіх кримчан. «Терористична загроза» – зручна політична дубина, яку можна опустити на голови невдоволених мешканців. Кремлівські спецслужби можуть інсценувати «терористичну атаку» на кримські об’єкти. Надалі це інсценування буде використано як привід для закручування гайок.
У Росії де-факто стартували вибори президента. У наступному році голосування проведуть 18 березня – в день «приєднання» Криму. Місцевому начальству, судячи з досвіду кримських «виборів» в Держдуму, поставили завдання забезпечити максимальний результат. Тепер покладатися тільки на адміністративні важелі немає сенсу. В умовах, коли кримчан спіткало гірке розчарування російськими реаліями, потрібні більш важкі аргументи.
Дмитро Смірнов, кримський журналіст
