Зона вільної торгівлі з Канадою: заплив між айсбергами політики та економіки

Зона вільної торгівлі з Канадою: заплив між айсбергами політики та економіки
Автор Желізняк Олександр в Економічна правда/Публікації

З 1 серпня набула чинності угода про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою. Подія для обох країн на сьогоднішній день має як сьогоденне політичне, так і стратегічно економічне значення, впевнені експерти, з якими спілкувалась «Народна Правда».

Переговори про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою йшли з невеликою перервою сім років. Вперше про можливість введення безмитної торгівлі заговорили в 2009 році. У 2013-му – майже напередодні Майдану, Канада призупинила переговори. Але не з політичних причин: суперечка виникла навколо мит на окремі групи товарів, затверджені Україною при вступі до СОТ. Нова українська влада виявилася більш поступливою, переговори відновили і вже в липні минулого року в присутності президента України Петра Порошенка і прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо було підписано угоду про ЗВТ.

Loading...

Зона вільної торгівлі з Канадою: заплив між айсбергами політики та економіки

Відповідно до угоди, з моменту вступу документа в силу скасовуються торгові мита на більшість товарів. При цьому на торгівлю окремими групами передбачені особливі умови. Так, поставка в Канаду української птиці, яєць, молочних продуктів, сирів і цукру можлива в межах квот встановлених канадійцями.

У той же час Україна встановлює квоти на поставки канадської свинини, а цукор взагалі виключений зі списку безмитної торгівлі. Також поки що не скасовуються мита на поставки в Україну живих овець, птиці яловичини, баранини, борошна, круп, будівельних матеріалів, промобладнання. Вони будуть обнулені через три роки після вступу в силу ЗВТ. Через п’ять років нульове мито почне діяти на рослинне масло, жири, електроапаратуру, мотоцикли. Через сім – на свинину, птицю, молоко, яйця, мед, овочі, ковбаси, автомобілі, трактори та запчастини до них.

На сьогоднішній день торгівля України з Канадою перебуває, можна сказати, на початковому рівні, якщо взяти до уваги фінансові обсяги. Так, в 2016 році, згідно з даними Держкомстату, Україна експортувала в північноамериканську країну товарів на 28,8 млн дол США, імпортувала – на 217,3 млн дол. У січні-травні нинішнього року відповідні показники становили 19,3 млн дол, і 217, 3 млн дол США. З огляду на те, що експортно-імпортний потенціал Канади перебуває в межах трильйона доларів (по пів трильйона на експорт і імпорт), цифри насправді невеликі.

Проте ЗВТ з Канади працює більше на перспективу – сьогодні реального різкого пожвавлення торгівлі між країнами чекати не доводиться. І Мінекономрозвитку передбачає, що український експорт в цю країну буде рости щорічно в межах 0,6 млн дол.

«Народна Правда» запитала в експертів, які преференції отримала Україна від введення ЗВТ з Канадою, і чи можна очікувати більшої активізації торгівлі між країнами.

Зона вільної торгівлі з Канадою: заплив між айсбергами політики та економікиОлександр Охріменко, економіст:

– Ця угода на майбутнє. На сьогоднішній момент ми не цікаві для Канади, і Канада не цікава для нас. А ось в майбутньому – цілком можливо інтерес з’явиться.

Канада – це не те, що нам потрібно. Вона більше інтегрована в економіку США. Вона – сировинний і промисловий майданчик для Сполучених Штатів Америки. А що ми можемо запропонувати Канаді? Нічого. А що може Канада нам запропонувати, при тому, що основна її спеціалізація – то зерно і ліс?

У дев’яностих роках було стільки розмов про Канаду! Велика українська діаспора … Вони нам допоможуть … В Україну приїжджали канадські мільярдери українського походження, зустрічалися з Кравчуком, потім з Кучмою. Відкрили торговий дім. І що? Торгівля між нашими країнами залишається на дуже низькому рівні. Якісь прожекти щодо потужних інвестицій в Україну, заяви про великий потенціал зростання торгівлі – це відірвані від реальності заяви. У теорії, ми могли б наростити торгівлю. На практиці – нам нема про що говорити.

Зона вільної торгівлі з Канадою: заплив між айсбергами політики та економікиБорис Кушнірук, економіст:

– До цієї угоди потрібно ставитися, як до прояву буденної роботи дипломатів і чиновників зі створення можливостей для українського бізнесу. Без того, щоб сподіватися на якісь неймовірні успіхи в торгівлі.

Ми ще дуже довго буде залишатися сировинною державою. Тому ми самі не можемо нічого запропонувати. І Канада нам не зможе нічого запропонувати, хіба що окрім продукції машинобудування. Нам потрібно створювати внутрішні умови, щоб виходити з сировинної ніші. І тоді отримані сьогодні умови будуть реально працювати, і давати результат для економіки.

Проте, угода відкриває можливості для українського бізнесу в плані стратегічного планування. Тобто, бізнес відтепер розуміє, що можливості для торгівлі є, вони покращилися. І ті, хто знайде якісь ніші, запропонує щось цікаве канадським партнерам, зможуть цими можливостями скористатися.

Крім того, ЗВТ з Канадою створює ще одну можливість, як мінімум теоретичну. Оскільки у нас вже є зона вільної торгівлі з Євросоюзом, можливо створення канадцями в Україні проммайданчиків, орієнтованих на випуск продукції в тому числі для Євросоюзу.

Цим шляхом йдуть деякі наші європейські партнери – створюють в Україні підприємства, які виробляють продукцію для ЄС. Таким же чином діють наші азіатські партнери. Створюють в Україні підприємства з тим, щоб поставляти товари в Європу. У цьому плані Україна з її дешевою робочою силою і географічною близькістю до Європи вигідна. Втім, у випадку з Канадою у мене оптимізму особливого немає. Вони настільки орієнтовані на торгівлю з США, що їм більше нічого особливо й не потрібно.

Зона вільної торгівлі з Канадою: заплив між айсбергами політики та економікиВ’ячеслав Потапенко, доктор економічних наук, політолог:

– Підписання ЗВТ з Канадою – це такий символічний акт, вигідний обом сторонам, перш за все з політичної точки зору. У Канаді, як відомо, велика українська діаспора, українські виборці для них важливі. Тому це такий внутрішній політичний сигнал, що дозволяє отримати підтримку чинного уряду канадцями українського походження.

У тому ж ключі можна говорити і про українську владу. Президент і уряд отримали можливість черговий раз продемонструвати народу успішність своїх дипломатичних і зовнішньополітичних дій, показати, що їх підтримують на Заході. Тобто це теж внутрішньополітичний сигнал.

З точки зору економіки, навряд чи угоду можна назвати важливою для обох країн. Рівень економічних відносин між Україною та Канадою не дуже високий. І особливо серйозних перспектив розширення торгівлі я не бачу. Ми продаємо сировину і вони продають сировину, так що в цьому плані ми швидше конкуренти.

Найбільше, на що ми можемо розраховувати, це співпраця з Канадою в області озброєння, підготовка військових фахівців і т.д. Але це все йде поза ЗВТ, за окремими угодами. Вони підтримують бізнес, у них є грантові програми. Канада реально багато допомагає Україні. І співпраця в цій сфері, а також військове – це те, що реально розвиватиметься.

 

Віталій Рябошапка

Джерело: Народна Правда