Сила в правді

Навігація

Гримуча суміш: чого чекати від об’єднання “БПП” з “Народним фронтом”

в Політична правда/Публікації

Розмови про об’єднання БПП та НФ велися давно. Власне, зрозуміло, що могло виступати мотивацією подібних дій, адже між нинішніми учасниками парламентської коаліції, фактично, немає ідеологічних суперечностей, у них досить подібні електоральні ніші і ресурси. Як показує досвід політичної боротьби в Україні, адмінресурс найбільш ефективно можна використовувати, якщо суб’єкт його застосування – один.

Петро Олещук, політолог

Тому логічно, що керівництво БПП і НФ мало б рано чи пізно задуматися про створення однієї політичної сили, яка буде концентрувати владу, ресурси та, водночас, відповідальність за роботу уряду.

Тут же видні і потенційні «підводні камені».

Як показують всі останні рейтинги, якщо БПП має рейтинг, що суттєво нижчий за одержаний на виборах 2014 року, але все ж такий, що дозволяє цій силі пройти до парламенту, то НФ не має шансів пройти до ВР самостійно. Це означає, що об’єднання НФ та БПП не може бути союзом рівних політичних сил. Водночас, керівництво НФ навряд чи готове погодитися на роль «молодшого брата».

Далі, будь-яке політичне об’єднання не може забезпечити «союзу» просте сумування рейтингів. Навпаки, часто смутуються не лише «позитивні» рейтинги але й рейтинги недовіри. Не факт, що політичний монстр «БПП+НФ» може одержати на виборах до парламенту більше голосів, ніж кожна з цих сил самостійно. Адже об’єднана політична сила буде однозначно сприйматися як «єдина партія влади», а, отже, і прийматиме на себе весь політичний негатив.

Нарешті, і самі БПП та НФ не є однорідними утвореннями, а, швидше, є тактичними союзами різних політиків, яких об’єднує бажання бути ближчими до влади. Відповідно, у цих партіях зовсім не один «центр ухвалення рішень». У єдиній партії таких центрів буде ще більше. Як будуть узгоджувати питання списків або округів, приміром, оточення І. Кононенка та А. Авакова?

Очевидно, всі ці (а також багато інших причин) заважали донедавна перейти від розмов про «мегапартію», до практичної реалізації ідеї. Але віднедавна про те, що союз стане реальністю, почали говорити все більш і більш впевнено. Зокрема, згаданий вище І. Кононенко нещодавно заявив, що перемовини про об’єднання перебувають на фінальній стадії «узгодження мажоритарних округів». І хоча спікер (та один з лідерів НФ) А. Парубій згодом заявив, що про «об’єднання говорити зарано», але все ж інформація про перемовини все активніше почала потрапляти до ЗМІ.

Чому саме зараз постале це питання так гостро. Очевидно, тому, що керівництво НФ відчуває, що вони цілком можуть остаточно «відстати від потяга», а тому їм конче необхідно саме зараз гарантувати собі політичне майбутнє, а тому не можна просто і далі робити вигляд, що «всі рейтинги – брешуть».

На даний момент Верховна Рада постала перед задачею, яка пов’язана із ухваленням цілої низки непопулярних реформ, які мають забезпечити реалізацію програми співпраці з «західними партнерами», і, водночас, можуть добити залишки рейтингу деяких провладних партій. Очевидно, у НФ вважають, що вони мають повністю ділити відповідальність з БПП. Тим більше, вже мають негативний досвід, коли за дії коаліції різних партій, фактично, відповідальність поніс лише прем’єр А. Яценюк, «спаливши» свій рейтинг.

Крім того, загострення ситуації в країні, символом якого став «перехід Саакашвілі через кордон», ставить перед політичною елітою задачу бути готовим до виборів у будь-який момент, адже не ясно, як все буде розвиватися далі. І, очевидно, самостійно НФ на вибори йти не може.

Тому ймовірність того, що «мегапартія» все ж постане – досить велика.

Утворення цього союзу буде автоматично означати кілька конкретних політичних результатів.

По-перше, союз БПП та НФ буде автоматично означати збереження діючої змішаної виборчої системи, не зважаючи на усі обіцянки «відкритих списків», адже для політиків, які входять до коаліції, перехід до пропорційної моделі може означати втрату влади.

Стратегія «БПП/НФ» може бути наступною. Вони створюють єдиний список, який узгоджують ключові гравці, та який має гарантувати проходження до парламенту певній кількості ключових політиків, кількість яких буде визначена на основі рейтингів партії. Далі, вони узгоджують кандидатів-мажоритарників, які, проте, цілком можуть не йти на вибори від цієї партії, а просто неофіційно нею підтримуватися. Далі, всі ресурси кидаються на округи, зокрема, від коштів спонсорів на «продуктові набори», і до підтримки правоохоронців. Кінцева мета – виграти мажоритарні округи та сформувати лояльну більшість у парламенті з однієї «партії влади» та низки «депутатських груп». Власне, тому зараз І. Кононенко і говорить про «узгодження округів», адже якщо це узгодження не відбудеться, то і об’єднання теж не станеться.

По-друге, влада цілком може йти на вибори по списком рядом «технологічних проектів», які будуть доповнювати єдину офіційну «партію влади». Наприклад, якійсь «ультра-патріотичний» проект деяких депутатів від НФ, який буде вибудовувати свою кампанію виключно на критиці В. Путіна, Росії та на закликах «поглиблення декомунізації», впровадження візового режиму з Росією і т.д.

До речі, якщо формальне об’єднання БПП та НФ все-таки не відбудеться, то «технологічні проекти» – найочевидніший шлях для політиків від НФ, які просто залишать «корабель, що тоне», та розійдуться по різним «рятівним політичним шлюпкам».

По-третє, технологічно об’єднана мега-партія буде дуже схожа на іншу мега-партію з минулого – Партію регіонів. Зокрема, мова про ставку на «мажоритарку», концентрацію адміністративного ресурсу, узгодження інтересів різних груп у межах партії.

Власне, останнє і несе у собі небезпеку для об’єднаного проекту. Очевидні аналогії з ПР будуть підтверджені, якщо парламентська більшість буде саботувати впровадження виборчої системи з «відкритими списками» (а вона буде це робити, бо іншого шляху у них немає).

Відповідно, можливі два основні сценарії участі у наступних виборах «НФ/БПП» (не важливо, у дострокових чи ні).

Якщо опозиція буде дезорганізована та розподілена на різні ворожі групи, а суспільство буде залишатися досить пасивним, то стратегія ставки на мажоритарку цілком може спрацювати і забезпечити збереження при владі правлячої коаліції.

Водночас, якщо опозиція зможе належним чином координувати взаємодію та правильно організувати суспільне невдоволення, то перспективи БПП та НФ виглядатимуть досить примарними.

Наостанок слід додати про один ірраціональний чинник, який може стати на заваді реальному та повноцінному об’єднанню БПП та НФ у єдину політичну силу.

Мова про взаємну недовіру керівників правлячих партій та української держави. Зокрема, останнім часом все частіше говорять про те, що відносини між президентом П. Порошенко та прем’єром В. Гройсманом.  Не зважаючи на те, що колишній очільник Вінниці був, наче, 100 відсотковим ставлеником Петра Олексійовича, проте він останнім часом демонструє бажання вести власну політичну гру. І, у тому числі, шляхом налагодження цілком непоганих стосунків з лідером НФ А. Яценюком.

Якщо згадати про властиву українському політичному керівництву взаємну недовіру та схильність бачити у всьому «змови», оточення президента цілком може побачити спробу такої «змови» між Гройсманом та Яценюком у об’єднанні НФ та БПП.

Тому перспективи союзу виглядатимуть примарними аж до того, поки він не відбудеться, або до того моменту, поки політики не увійдуть у виборчу кампанію без усіляких подібних мега-партій.

Петро Олещук

Підписуйся на Народна Правда в Facebook. Дізнавайтесь першими про останні новини.
Завантаження...
Завантаження...

Останні Політична правда

Scroll Up