Дивовижне відкриття про сонячне ядро зробили астрономи

Дивовижне відкриття про сонячне ядро зробили астрономи Фото: "Astronomy & Astrophysics"
Автор Желізняк Олександр в Новини

Вперше вчені змогли дуже точно виміряти швидкість обертання сонячного ядра, з’ясувавши, що вона відрізняється від швидкості обертання поверхні світила.

Про це повідомляє “Народна правда” з посиланням на healthystyle.

Loading...

Дослідники здогадувалися, що швидкість обертання ядра і поверхні є неоднаковою, але з’ясувати це напевно не виглядало можливим. Однак останні дані, отримані космічним апаратом SOHO (Solar and Heliospheric Observatory), що є спільним проектом Європейського космічного агентства і NASA, надали перші докази наявності якоїсь низькочастотної гравітаційної поверхневої хвилі (не плутати зі звичайними гравітаційними хвилями), яка розноситься крізь Сонце і, як виявилося, є ключем до розуміння швидкості обертання його ядра.

Дивовижне відкриття про сонячне ядро зробили астрономи

«Ми шукали ці загадкові гравітаційні хвилі у Сонця протягом понад 40 років, і хоча попередні спроби пошуку давали якісь натяки на їхню наявність, нічого конкретного виявити не вдалося», – говорить астроном Ерік Фоссат з обсерваторії Лазурного берега у Франції.

До недавнього часу вчені могли проводити вимірювання тільки високочастотних хвиль, або, як їх ще називають, поздовжніх, або «p-хвиль» (пі-хвиль), які проходять через верхні сонячні шари і легко визначаються на сонячній поверхні. G-хвилі, в свою чергу, проникають набагато глибше в структуру Сонця і завдяки цьому можуть розповісти нам про поведінку його ядра. На поверхні світила вони не мають чіткої сигнатури.

«Ми вивчили практично всі коливання хвиль, однак в більшості випадків вони являють собою звукові хвилі. Однак тут повинні були бути і гравітаційні хвилі, вертикальні і горизонтальні рухи і коливання, як хвилі в морі».

Використавши дані, зібрані за 16 років роботи космічної обсерваторії SOHO, дослідники змогли виділити тип g-хвиль, званих g-mode, і, проаналізувавши їх, з’ясували, скільки потрібно звуковій хвилі для подолання внутрішньої структури Сонця і виходу назад до поверхні. Результати показали 4 години і 7 хвилин. Порівнюючи результати, вчені відзначили ряд модуляцій, схожих на плескальний рух підводних хвиль, які показали дослідникам, як g-хвилі струшують сонячне ядро.

Дані вказують на те, що ядро робить повний оборот навколо своєї осі один раз в тиждень, що майже в чотири рази швидше, ніж швидкість обертання сонячної поверхні і проміжних шарів, швидкість яких також варіюється. В екваторіальній області повний оборот відбувається за 25 днів, на полюсах цей показник становить 35 днів.

«Це безперечно найзначиміший результат роботи SOHO за останнє десятиліття і одне з найдивовижніших відкриттів, зроблених цим апаратом за весь час його роботи», – зазначив Бернхард Флек, науковий працівник проекту SOHO з Центру космічних польотів Годдарда NASA.

Що ж стосується такої різниці в швидкості обертання, то, на думку дослідників, все могло початися ще за часів ранньої молодості Сонця. Вчені вважають, що якимось чином радіація і сонячний вітер, що створюються світилом, здатні сповільнювати обертання зовнішніх шарів зірки, однак вплив в цьому випадку міг би чинитися тільки на поверхневі шари і не зачіпав би внутрішнє ядро.

«Найвірогіднішим поясненням може бути те, що швидкість обертання ядра Сонця збереглася на такому рівні ще з моменту формування зірки близько 4,6 мільярда років тому. Досить хвилююче уявляти, що ми могли відкрити частину того, яким було Сонце, коли тільки сформувалося», – зазначив астроном Роджер Ульріч з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі.

Загалом, для астрономів підтвердження наявності хвиль типу g-mode є значущим досягненням, бо шукали їх не один десяток років. При цьому зупинятися на досягнутому вчені не планують.

«Можливість поглянути на внутрішню структуру Сонця і провести непрямі розрахунки швидкості обертання його ядра є дуже важливими. Тепер, коли пошуки, що тривали не одне десятиліття, підійшли до завершення, настає час для нової геліофізики», – зазначив Фоссат.

Результати роботи дослідників було опубліковано в останньому номері журналу Astronomy & Astrophysics.

Нагадаємо, вчені отримали перші фотографії старої зірки, яка за виглядом нагадує космічне «вогняне око».

Раніше астрономам за допомогою телескопа Габбл вдалося сфотографувати величезну водневу зірку Кемпбелла в сузір’ї Лебедя, яка переживає останній етап еволюції.

 

Джерело: Народна Правда