Сила в правді

Навігація

Дрони як символ сучасної війни

в Правда про АТО/Публікації

Одним з відносно сучасних форм ведення війни на сьогоднішній час є використання безпілотних літальних апаратів у військових цілях. Нині в більшості армій світу безпілотники є очима і вухами. Мало того, в останні кілька років намітилася тенденція до масового використання ударних варіантів дронів, що було продемонстровано в ході бойових зіткнень в квітні 2016 року, між Вірменією і Азербайджаном.

На жаль, як і багато в чому іншому за роки незалежності українська армія відстала від світових тенденцій. Формально в складі ВСУ ще з моменту розпаду СРСР значилося два полки і дві ескадрильї «дистанційно пілотованих літальних апаратів» з ВР-2 «Стриж» та ВР-3 «Рейс».

БПЛА “Стриж”

 

До 2014 року була тільки одна спроба осучаснити цей рід військ – при Ющенку в Ізраїлі були куплені три апарати, навчені розрахунки. Однак один дрон був втрачений в навчальному вильоті, а після того як з армії звільнилися офіцери, які пройшли навчання, подальша доля апаратів виявилася досить сумною – вони просто були відправлені в ангар доживати свій вік – нинішній їх стан невідомий.

Зате коли почалася війна на Донбасі війська стали гостро потребуватиме оперативної інформації і в район боїв терміново висунули все що можна. Так, «Стрижі» і «Рейси», базуючись на аеродромі Краматорськ, влітку 2014 року виконали кілька десятків вильотів на розвідку, проте їх ефективність була вкрай сумнівною. Наприклад, фотоінформацію доставляли скидаючи фотоплівку (!) на парашуті!

В результаті оператори на свої гроші купили кілька китайських камер на кшталт тих, які використовуються в комерційних автомобільних реєстраторах, і встановили на «безпілотники». Причому ясна річ, що і в цьому випадку ні про яку передачу інформації в реальному масштабі часу не йшлося.

Природно, що створювані для зовсім інших умов війни ці апарати виявилися вельми уразливими від вогню з землі. Втрат у «Стрижів» не було, а ось, як мінімум, три «Рейса» втратили. З весни 2015 роки від їх використання в зоні АТО відмовилися.

Влітку 2017 року з’явилася офіційна інформація про доопрацювання літаків-розвідників ВР-3 «Рейс» блоками примусової посадки та реєстрації траєкторії польоту «БАС GPS», з якої випливає, що сьогодні на озброєнні ЗСУ є 23 безпілотника цього типу.

Наступним етапом стало масове використання в воюючих частинах (перш за все в артилерійських підрозділах) комерційних міні-БПЛА переважно китайського виробництва з оптичними і інфрачервоними камерами, куплені (і часто  керовані) волонтерами.

В результаті на фронті з’явився цілий «зоопарк» з 30 (!) Типів безпілотних літальних апаратів. Найбільш поширеним є Skywalker X8, яких згідно з офіційними даними нашої митниці станом на листопад 2016 року до України ввезено 87 штук.

Одночасно на фронт пішли найрізноманітніші саморобні апарати, зібрані кружками авіамоделістів в гаражах по всій країні. Це було краще, ніж нічого, але у них всіх був один великий недолік – система управління була не пристосована для дій в результаті радіоелектронної протидії з боку супротивника і з появою у бойовиків російських систем легко збивалися або перехоплювати управління.

Іншим шляхом пішли добровольчі батальйони, зробивши ставку на апарати вітчизняного виробництва. Вже до липня 2014 року в складі батальйону «Донбас» було сформовано спеціальний підрозділ «безпілотної розвідки», на озброєнні якого було шість дронів українського виробництва. Тоді ж вперше засвітився легкий апарат вітчизняного виробництва «Фурія». Цей невеликий безпілотник, який був створений ентузіастами на базі комерційного RVJET, проводився київською фірмою «Атлон авіа» ще до війни і виявився досить вдалим апаратом. Масою всього 5 кг він побудований за досить популярною схемою літаючого крила. Запуск дрона можливий за допомогою спеціальної еластичної або механічної катапульти, а посадка здійснюється за допомогою парашута. Згодом на основі досвіду експлуатації «в полях» апарат був прийнятий на озброєння Національної Гвардії України та став закуповуватися для Оперативної ескадрильї безпілотних літальних апаратів (сформована в серпні 2015 року).

БПЛА АС-1 “Фурія”

Ще одним напрямком у розвитку флоту безпілотних літаючих апаратів стала закупівля їх за кордоном – насамперед у країнах Східної Європи. Так, на озброєнні НГУ з’явився безпілотник KS-1 розробки болгарської фірми BULCOMERSKS. Як і «Фурія» він виконаний за схемою “бесхвостка” і є вкрай безшумним варіантом для розвідки на відстанях до 210 км, так як його «серцем» є електродвигун. KS-1 може триматися в повітрі до 3-4 годин на висоті до 3500 м. На ньому встановлена ​​гіростабілізована камера роздільною здатністю 18 мегапікселів з 20-ти кратним оптичним зумом. БПЛА запускається з мобільного механічної катапульти і приземляється на парашуті.

Ще одним вкрай цікавим апаратом, на цей раз польського виробництва, який складається на озброєнні НГУ і нині обмежено закуповується ВСУ є Fly Eye компанії WB Electronics S.A.

БПЛА Fly Eye

З початку 2015 року його виробляють (фактично здійснюється великовузлове складання) на потужностях «Чернігівського заводу радіоприладів». Станом на літо 2017 років немає інформації про можливе прийняття цього апарату на озброєння ЗСУ.

Не так давно на озброєння ЗСУ у складі розвідувально-ударного комплексу «Сокіл» було ухвалено й інший зразок цього польського виробника – малорозмірний ударний безпілотний апарат Warmate. Це вкрай цікавий представник вже популярного в світі класу дронів-камікадзе. За даними фірми – розробника цей мініатюрний БПЛА вагою всього 4 кг з електродвигуном і складним крилом може нести бойову частину в 0,7 кг чотирьох видів: фугасної, кумулятивного, осколкового і запальної дії. При цьому дальність польоту апарату складає 10 км, час баражування – до 30 хвилин, максимальна швидкість – до 150 км / г. Наведення – командне оператором з пульта управління.

Передбачається, що даний апарат після розгортання великосерійного виробництва стане дешевим (вартість дрона-камікадзе – близько $ 12тисяч) аналогом протитанкової ракети.

Влітку 2016 року в рамках надання військової допомоги з США для потреб ЗСУ були поставлені 72 міні-безпілотника Raven RQ-11B, а також проведені підготовки розрахунків. Однак з огляду на те, що ці апарати мають аналоговий канал управління, який легко гаситься сучасними російськими засобами РЕБ, їх застосування після цілого ряду втрат апаратів, безпосередньо на лінії зіткнення на Донбасі визнано недоцільним.

Що стосується вітчизняних розробок, то, незважаючи на різноманіття назв і типів, вони обмежено використовуються в НГУ і Прикордонслужбі. Так, в НГУ складається на озброєння «Мара» 2М однієї з харківських фірм. Його характеристик у відкритій пресі немає, по всій видимості, апарат являє собою модифікацію сільськогосподарських апаратів, на яких спеціалізується фірма. Є уривчасті дані про вартість – кожен апарат обійшовся державі в $ 7 тисяч.

Прикордонники зробили ставку на інший вітчизняний апарат – БПЛА Spectator, розроблений компанією «ПОЛІТЕК Аеро» і випускається київським підприємством ВАТ «Меридіан» ім. С. П. Корольова.

При злітній масі в 5,5 кг дрон може нести 1,5 кг корисного навантаження і перебувати в повітрі до двох годин. Точна кількість закуплених апаратів невідомо. Так, в ЗМІ потрапив факт передачі на початку 2017 роки 6 комплексів (всього 18 апаратів) для використання в зоні відповідальності Донецького прикордонного загону.

Є проект безпілотника дальньої дії і у такого гіганта вітчизняного авіабудування як ДП «Антонов» – «Лелека-100». Правда, на якій стадії заводських випробувань він знаходиться поки незрозуміло. Зате військові випробування в інтересах ЗСУ проходить його менш далекобійний варіант, за характеристиками можна порівняти з АС-1 «Фурія».

Підводячи підсумки, можна говорити про те, що війна на Донбасі є унікальним полігоном для випробування безпілотників, здатних працювати в умовах протидії з боку сучасних систем ППО і РЕБ російського виробництва. Українські розробники дронів отримали унікальний шанс і можливість накопичити досвід, а значить і створити нові технології, недоступні європейським країнам або США, а військові – відпрацювати нову тактику ведення сучасної війни.

У той же час не можна не говорити і про те, що на сьогодні потреби силових структур в безпілотної авіації не задоволені за недостатністю майна наповнення частин саме армійськими апаратами йде вкрай повільними темпами.

Михайло Жирохов

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписуйтесь на Народна Правда в Telegram. Дізнавайтесь першими про останні новини.
Завантаження...
Завантаження...

Останні Правда про АТО

Scroll Up

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: