Сила в правді

Навігація

У НБУ пропонують повернути держрегулювання цін

в Економічна правда/Новини

Голова ради НБУ пропонує повернути держрегулювання цін на продукти, аби приборкати інфляцію. За підсумками 2017 року інфляція становитиме більше 12%.

Про це повідомляє “Народна Правда” з посиланням на Facebook.

В Україні нині існує чимало факторів, які суттєво впливають на зростання інфляції. Й один із них – скасування від 1 липня цього року державного регулювання цін на соціальні продукти.

Про це заявив голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин.

“Аналізуючи наслідки рішення уряду про скасування регулювання цін на продукти харчування, вважаю його передчасним, так як в умовах монополізованої економіки України воно призвело до підвищення темпів інфляції. Вважаю за доцільне відновлення роботи Державної цінової адміністрації, яка на етапі переходу економіки України від рецесії до зростання здійснювала б контроль за ціноутворенням, на яке нині ринок має дуже односторонній специфічний вплив, та зростанням споживчих цін”, – написав Данилишин.

Він пояснив, що в Україні в структурі споживчого кошика – висока питома вага витрат на продукти харчування, а тому скасування регулювання цін на продовольство внесло істотний внесок в інфляцію.

“Для зниження інфляції необхідна координація діяльності НБУ, Кабміну і Антимонопольного комітету. Але АМКУ не досяг успіху в демонополізації ринків. Станом на середину 2016 року 42% ринків у нашій країні були монополізовані, 11% ринків працювали в умовах адміністративної чи природної монополії. Монополії і олігополії склалися в ПЕК (65%), у сфері транспорту і зв’язку (82%). Монополісти зловживають своїм становищем, застосовують інструменти, що дозволяють максимізувати прибуток шляхом завищення цін і тарифів. Це відбивається на інфляції”, – констатує Данилишин.

Голова Ради НБУ пояснив, що “зараз в Україні спостерігається типова інфляція пропозиції – під впливом зносу основних виробничих фондів, низької ефективності та продуктивність праці, збільшення вартості обладнання, сировини, напівфабрикатів, щодо високих процентних ставок за кредитами, зростає собівартість виробленої продукції. Через збільшення витрат виробники змушені піднімати відпускні ціни. Це транслюється в ціни роздрібні. Тобто, ключовим фактором динаміки споживчих цін зараз є збільшення собівартості продукції. За підсумками 2016 року зростання цін виробників склало 35,7%, із лагом у 6-9 місяців – це транслювалося в підвищення споживчих цін”.

Вихід із ситуації Данилишин бачить у проведенні політики, що спрямована на збільшення конкуренції, реформування житлово-комунальної сфери з метою запобігання зростанню тарифів, що не обумовлені підвищенням якості послуг, структурної перебудови економіки з метою зниження її залежності від зовнішніх ринків.

“Такі заходи спрямовані не тільки на зниження інфляції, але і на забезпечення умов для довгострокового зростання економіки. Вплив НБУ на рівень інфляції істотний, але він не має визначального значення. Грошові відносини не відірвані від інших сфер економічного життя. Дії, що проводяться в межах можливостей Нацбанку, без інших комплексних заходів не дадуть належного ефекту. Підвищення ставки рефінансування – а це головний інструмент Нацбанку в боротьбі з інфляцією – в умовах монополістичної структури ринку не забезпечить зниження інфляції тому, що виробники-монополісти підтримують невідповідність сукупного попиту і пропозиції з метою забезпечення контролю над ціноутворенням”, – зазначив Данилишин.

Серед факторів, що впливають на інфляцію і на які в НБУ немає впливу, – скасування регулювання цін на продукти харчування, зростання адміністративно регульованих тарифів на послуги ЖКГ, збільшення цін виробників промислової та сільськогосподарської продукції.

“Ці фактори діють на стороні витрат, тому НБУ обмежений у протидії зростанню цін. Для зниження інфляції Нацбанк змушений підвищувати облікову ставку, але в період виходу економіки з кризи це призведе до зростання вартості кредитів та зменшення обсягів кредитування економіки. Потенціал позитивного вплив збільшення облікової ставки на стримування інфляції в умовах інфляції пропозиції є обмеженим”, – наголосив Данилишин.

Нагадаємо, раніше повідомлялося про вплив інфляції на ціни.

Нагадаємо, раніше у Міненерго зробили несподівану заяву про ціни на електрику і газ.

Також варто зазначити, що у липні набула чинності постанова КМУ про скасування держрегулювання цін на продукти харчування.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписуйтесь на Народна Правда в Twitter. Дізнавайтесь першими про останні новини.
Завантаження...
Завантаження...

Останні Економічна правда

Scroll Up

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: