Сила в правді

Навігація

Замки, літаки та мільйонні статки: українцям показали життя батька “газової корупції”

в Новини/Правда про чиновників

Найбільший куш Ігор Бакай зірвав на перепродажі газу в Польщу, Словаччину, Чехію, Угорщину, Румунію і Болгарію. Такий реекспорт коливався, за даними SKELET-info, в межах 7-8 млрд кубів щорічно.

Якщо російський газ з доставкою для України коштував 80 доларів, а туркменський – 60 доларів, то Східна Європа купувала його за 100-110 доларів. Плюс 20 доларів на «залагодження» питань «Нафтогазу». Першими щось почали підозрювати в Туркменістані. Вони відмовилися від поставок ресурсу хронічним неплатникам. Обсяги газу зменшилися, але Бакай не розгубився. Він прийняв рішення відкачувати його з трубопроводів, які йшли в Європу. Так він отримав палива на 1,43 млрд доларів (близько 18 млрд кубометрів – обсяг річного видобутку країни). Практично весь газ пішов до Європи. Польща, Угорщина і Словаччина підтвердила отримання заявлених обсягів. А Україна залишилася ні з чим. Прибуток від цього шахрайства досягла 360 млн доларів. Це ті гроші, які держава втратила з легкої руки газового магната Бакая. Однак не вся сума йшла в кишеню Ігорю Михайловичу. Його частина – це відсотки, левова частка належала його патрону – Леоніду Кучмі. Але Бакай не залишився ні з чим:

– в 1998 році він три рази перекладав гроші через київський банк «Фінанси і кредит» Костянтина Жеваго в комерційний банк Сан-Франциско – 450 тис. Доларів, 380 тис. Доларів, 680 тис. Доларів;

– «Фінанси і кредит» перевели 2,4 млн на рахунок компанії «Dogmatos TradingLtd» в Ірландії;

– в 1999 році переклад 550 тис. Доларів на контрольований рахунок компанії «United Global Enterprises Ltd» в Гонконзі, використовуючи гонконгівську і шанхайську фінансову корпорацію.

Крім відкачування газу з трубопроводів, Ігор Бакай на посаді голови НАК закуповував для держави енергоносії за завищеними цінами через посередницькі фірми. Так він «відмивав» сотні мільйонів доларів в «тінь». Більш того, він поставив під особистий контроль роботу більшості українських нафто- і газодобувних підприємств. Бізнес-імперія Ігоря Михайловича складалася з десятків компаній, серед яких значилися «Укрнафтогазкомплектом», «Укргазсервіс», «Енергія», «Євразія Трейдинг Лтд», «Нефтегазснабенерго», «Укргазконтракт» і т.д.

Дмитро Табачник, Леонід Кучма, Олександр Волков (крайній праворуч)

У 1998 році в парламент приходить Олександр Волков – всесильний фаворит Президента Кучми.

Бакай починає дружити з ним, вступає в його клан. У 1999 році входить до створеної Волковим групу «Відродження регіонів», яка об’єднала всіх «грошових мішків», а також бере активну участь в житті партії «Демократичний Союз».

Не оминуло і без завуальованій благодійності. Газовий магнат створив Благодійний фонд соціального захисту населення ( «Соціальний захист», а в народі – «Фонд Бакая»). Напередодні Нового 1999 року в пресі з’явилася публікація про те, як Ігор Михайлович приїхав до інтернату для дітей з ДЦП та роздав всім подарунки. Дівчаткам – ляльки Барбі, хлопчикам – іграшкові автомобілі. Здавалося б, прекрасний жест, але можна було бути і щедріше. Але тоді кожна копійка у «Фонду Бакая» була на рахунку. Гроші збиралися не тільки для дітей-інвалідів, скільки на виборчу кампанію Леоніда Даниловича.

Волков «висунув» Кучму на другий президентський термін і створив всім добре відомий образ «нового старого Президента». Ігор Бакай оплачує виборчу кампанію, але дає набагато менше грошей, ніж у нього просив Кучма. Газовий магнат робив 2 транші: 48,8 млн гривень і 10,5 млн доларів. Такі суми Ігор Михайлович зв’язав з тим, що уряд Віктора Ющенка намагався поставити НАК в законні рамки. Однак SKELET-info відомо, що він паралельно проспонсорував виборчий фонд лідера СПУ Олександра Мороза – головного опонента Леоніда Кучми. Мабуть, Леонід Данилович так зрадів новому терміну, що пробачив Бакая, але «витівку» запам’ятав.

У цей період Ігор Бакай став персоною нон грата для США і Великобританії. Коли Леонід Кучма приїхав на зустріч до Вашингтона, йому вручили список найбільш корумпованих чиновників. Ігор Михайлович був під номером 1.

Пізніше, коли країну сколихнуть плівки Мельниченка, виявиться, що Бакай, з властивою йому простотою лісника, дурив Кучму і приховував звітність НАК. Також він спробував заробити на «Нафтогазі» додаткові гроші. А для цього вкрав інтелектуальну власність українського паливно-енергетичного комплексу. Ця історія заслуговує на увагу.

схема Бакая

Ігор Бакай і глава президентської адміністрації Володимир Литвин (на той момент – перший радник президента Леоніда Кучми) створили фірму, яка продала «Нафтогазу» дуже цікавий винахід – «Спосіб вібраційного контролю машин».

Володимир Литвин

На нього в 1987 році держава отримала авторське свідоцтво від Держпатенту, а право розпорядження – два НДІ. Через 10 років один з інститутів знову звернувся в Держпатент з проханням підтвердити право на користування, але з’ясувалося, що винахід вже давно належить приватній комерційній структурі «Новітні мікротехнології».

Більш того, фірма передала всі дозвільні документи кільком фізичним особам, серед яких – Ігор Бакай. Далі – більше: ці фізичні особи очолили юридичну фірму «Нові наукоємні технології» (Бакай вніс в статутний фонд 40 тис. Гривень, а Володимир Литвин – 41 тис. Гривень) і від її імені продали інтелектуальну власність «Нафтогазу». Сума угоди – 180 млн гривень (за курсом того часу – близько 100 млн доларів) залишок виплачувався до 2007 року. «Спосіб вібраційного контролю машин» – ноу-хау професійного історика Литвина і професійного лісника Бакая. Також ділки  винаходили «щось» і за запаморочливі суми продавали НАКу. Всього вони «штовхнули» 88 патентів.

Дізнавшись про махінації з науковими винаходами, Леонід Данилович дуже розлютився. На Бакая ополчилися всі – від Кучми до Юлії Тимошенко, яка стала віце-прем’єром в уряді Віктора Ющенка, і, нарешті, отримала можливість помститися за ЄЕСУ. Леді Ю звернулася до американських експертів, і вони надали їй офіційний висновок: «Нафтогаз» щодня викачував газу на 4 млн доларів, а потім продавав іншим країнам. Цей висновок Юлія Володимирівна поклала на стіл Леоніду Кучмі. Також Тимошенко з’їздила в Росію і дізналася, що борг України перед Росією щодо поставок газу становить 2,23 мільярда доларів. Глава «Нафтогазу» звітуючи скинув його до 740 млн доларів. Данилич з останніх сил захищав Бакая. Однак Тимошенко і Ющенко наполягли, щоб «друг президента» негайно покинув пост керівника НАКу. Леонід Кучма зробив так, щоб Ігоря Михайловича «розкрив» Микола Азаров, який очолював тоді Державну податкову адміністрацію України.

Так Ігор Бакай вилетів з крісла глави «Нафтогазу», а його люди втратили відкритий доступ до газово-грошових потоків. Правда, перед відходом він зібрав прес-конференцію і заявив, що не може працювати в умовах такого тиску і подає у відставку. Це стало справжньою сенсацією, тому що ніхто не міг зрозуміти, в чому причина, що сталося.

На момент відставки Ігоря Михайловича борг України перед Росією за енергоносії склав вище 1,4 млдр доларів. Але газового магната притягнути до відповідальності не змогли. Кучма покарав «друга» по-іншому. За даними SKELET-info, у Бакая просто забрали все – квартиру і машину, заблокували рахунки. Він ходив по Києву і просив у борг.

Головний підводників

Влітку 2000 року Бакай повернувся у велику політику. Він висунув свою кандидатуру в народні депутати по звільнився виборчому округу в Житомирі. На допомогу йому прийшов Володимир Литвин, який задіяв весь адміністративний ресурс. Жителі Житомирщини ще довго згадували розмах передвиборчої кампанії: приїзд популярних російських виконавців, на зразок Крістіни Орбакайте, ярмарки та інші піар-шедеври технологів. SKELET-info дізнався суму, яку витратив Ігор Михайлович на політтехнологів – 1 млн доларів. Але вони окупилися – повалений газовий магнат переміг на виборах.

Ігор Бакай у Верховній Раді

У 2001 році податкова міліція ДПАУ взялася за багатостраждальний «Нафтогаз» і порушила кримінальну справу за фактом ухилення від сплати податків. Йшлося про суму в 1,9 млрд гривень. Глава ГНАУ Ніколай Азаров заявив, що частка Ігоря Бакая в цій справі – 770 млн гривень. Правда, до цього часу у Ігоря Михайловича вже був депутатський мандат і залучити його до відповідальності можна було тільки після рішення парламенту. Але питання на розгляд не винесли.

Через рік удача відвернулася від газового магната. Він зазнав поразки в рідній Рівненській області на парламентських виборах 2002 року. Бакай з тріском програв Юрію Ширку та на рік зник з поля зору. ДПАУ втратило інтерес до екс-глави «Нафтогазу України». Багато хто передрікав олігархові сходження з політичної арени, але не тут-то було.

У 2003 році Леонід Кучма підписав указ, яким призначив свого «друга» новим головою Державного комітету водного господарства України. Бакай змінив на посту маловідомого Віктора Хорева, до речі, який керував галуззю без малого 13 років. Хорев, за офіційною версією, звільнився в зв’язку з досягненням пенсійного віку. Ця рокіровка в уряді викликала подив і пожвавлення: всі зрозуміли – газовий магнат вернулсяв публічну політику.

легендарна ДУСя

Через 3 місяці Президент підписав новий указ і перевів Ігоря Михайловича на посаду керівника Державного управління справами України (ДУСі – в народі).

Ця структура забезпечувала діяльність Леоніда Кучми, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та інших органів влади, під її управлінням перебували десятки державних підприємств і організацій. Ігор Бакай стояв біля керма ДУСі трохи більше року. За цей час він, як кажуть в кримінальних колах, прокрався. Олігарх перепродував готелі, нерухомість Національного комплексу, оздоровчі центри в Криму.

В особистих цілях використовував авіаційну техніку авіапідприємства «Україна»: за рік на комерційних рейсах було скоєно 68 вильотів, що обійшлося державі в 1 млн гривень. Правда, Ігор Михайлович не залишив без нічого своїх заступників: кожному він подарував по квартирі в Києві.

Ігоря Бакая терпіли через те, що під його чуйним керівництвом всезнаючого газового афериста створювалася українсько-російська компанія «Росукренерго», яка стала монополістом українського ринку і завдяки якій країна залежала від російського газу. Очолив новоспечену структуру Дмитро Фірташ – старанний учень Ігоря Михайловича. Голова ДУСі як цінну спадщину передав всі схеми по відмиванню грошей для незаконного збагачення Фірташу.

Дмитро Фірташ – гідний учень Ігоря Бакая

Падіння імперії Бакая довелося на 2004 рік: політичний клімат в країні почав змінюватися, Кучма досиджував другий термін і не збирався йти на третій. Чекати прихильності від Ющенка, Тимошенко чи Януковича олігарх не став. Коли закінчувалася президентська кампанія 2004 року, Ігор Бакай покинув межі України. Його від’їзд назвали втечею.

До того ж, тоді почалася процедура банкрутства компанії «Інтергаз» після подачі відповідного позову з боку російського «Газпрому». Тривала вона 7 років. У 2011 році Господарський суд Києва затвердив звіту ліквідатора. Феміда встановила, що активів у «Інтергазу» немає і розплатитися з кредитором він не може. Суд ліквідував юридичну особу. Компанія Бакая залишилася винна «Газпрому» 1,276 млрд гривень. До слова, монополісту «Нафтогаз України» «Інтергаз» заборгував 20 млн гривень, а Криворізькому комбінату «Криворіжсталь» – 61,7 млн ​​гривень.

Чи то втечу, то чи немає

У лютому 2005 року правоохоронці звинуватили екс-главу ДУСі в перевищенні й зловживанні службовими повноваженнями. Також його почали підозрювати в причетності до скоєння низки тяжких економічних злочинів і незаконному відчуженні державного майна: готелів «Дніпро» і «Україна», нерухомості Національного комплексу «Експоцентр України» в Києві, кількох кримських оздоровниць. КРУ перевірило ДУСю і встановило, що Ігор Михайлович і його Кº незаконно витратили 828,5 гривень.

З травня 2005 року Бакая розшукував Інтерпол і, звичайно, не міг знайти. У цей час він був у Росії і вже отримав громадянство. В Україні кримінальні справи проти олігарха не рухалися з місця навіть при новій помаранчевій владі. У 2006 році Печерський суд Києва ухвалив припинити розслідування.

Олігарх, який вже рік перебував у міжнародному розшуку, знайшовся сам. В ефірі каналу «Інтер». В очікуванні завмер весь український політикум: Ігор Михайлович пообіцяв назвати українських засновників «РосУкрЕнерго», розповісти про справи депутатів блоку «Наша Україна» – Олександра Третьякова (екс-першого помічника президента Ющенка), Петра Порошенка (екс-секретаря РНБО) і Петра Ющенка ( брата президента). Однак сенсацій не було, Бакай передумав зливати компромат. У 40-камінутном інтерв’ю побіжний олігарх розповів, що не збирається повертатися в Україну і для нього це «пройдений етап». Він продемонстрував свій паспорт громадянина Росії, а також «засвітив» наручні годинники чи з білого золота, толі з платини. А ось назва «РосУкрЕнерго» взагалі не прозвучало в інтерв’ю. Припустимо, що в той момент Ігор Михайлович перебував на стадії переговорів зі своїми опонентами. Так, і взагалі, пощастило тим політикам, імена яких не прозвучали в скандальному ефірі.

В ефірі Бакай спробував виправдати свій раптовий від’їзд. Він заявив, що за кілька місяців до президентських виборів-2004 йому надійшла вигідна пропозиція про роботу в Москві. Ігор Михайлович просив дозволу у Леоніда Кучми змінити роботу і той погодився, підписавши заяву на звільнення. За словами побіжного магната, він отримав посаду в офіційних структурах РФ.

У свою чергу, міністр МВС Юрій Луценко заявив, що російський уряд допомагає сховатися від правосуддя злочинцям.

У 2007 році Апеляційний суд столиці тільки підтвердив рішення річної давності Печерського суду. Проти Ігоря Бакая остаточно закрили кримінальну справу. Вітер змін подув в 2008 році. Верховний суд України скасував рішення Печерського і Апеляційного судів і направив справу на новий розгляд. Але це тривало недовго. Коли до влади прийшов Віктор Янукович, суд своїм рішенням закрив всі справи порушені Генеральною прокуратурою і прокуратурою Києва проти Ігоря Михайловича. Рахунки та майно побіжного злочинця, а також дружини і тестя, були розблоковані і повернуті власникам.

Життя після України

У Росії Ігор Бакай зайнявся бізнесом. У 2012 році він почав скуповувати землі в Ярославській області. Про те, що справи у Ігоря Михайловича йшли відмінно свідчили «Однокласники» його дружини Наталії. Вона публікувала фото з закордонних курортів, польотів на приватних літаках, відпочинку в компанії зірок російської естради – Миколи Баскова, Максима Галкіна, Наташі Корольової і Тарзана.

Як раніше повідомляла “Народна Правда”, Лондонська нерухомість сім’ї українського олігарха отримала найвищий на планеті прайс.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписуйтесь на Народна Правда в Facebook. Дізнавайтесь першими про останні новини.
Завантаження...
Завантаження...

Останні Новини

Scroll Up

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: