Сила в правді

Навігація

Антон Ходза: політик може утримувати “порохо-блогера” за $ 2000 на місяць

в Політична правда/Публікації

Антон Ходза – один з улюбленців українського Фейсбуку. Більш 50 000 підписників, дискусії в коментарях і незвичайні до лаконічності пости роблять цього анонімного блогера одним з помітних в українському сегменті соцмереж.

Незважаючи на можливість конвертувати свою популярність в соціальний капітал, блогер працює під цим псевдонімом вже багато років і «розкриватися» – не збирається.

Ми зустрічаємося з ним в одному з невеликих кафе в центрі Києва – поговорити про майбутнє української блогосфери, долі Facebookа, порохоботах і зрадофілах і смаки української публіки.

«Я читаю всі коментарі до своїх постів. Мені це цікаво»

– Чому Ходза? Енвер Ходжа надихнув?

Ні, спочатку у мене був псевдонім Атон О’Хайогодзаімас. Facebook мене підрізав, і мені довелося домовлятися з ФБ, і зійшлися на укороченому «Ходза».

– Чому ти пишеш під псевдонімом? Багато пишуть від себе – як Денис Казанський, Сергій Іванов, Віктор Трегубов? Ти створив свого персонажа, як Іван Оберемко. Навіщо?

Це історично так склалося. Я пишу під псевдонімом з 2012 року. Я просто не хотів, щоб робота перетиналася з Facebook. Я не хотів, щоб хтось мене питав кожен день з приводу того, що я десь написав.

– Чим не-Антон не-Ходза зайнятий в реальному житті.

Працюю в сфері комунікацій. Пишу сценарії для «Телебачення Торонто». Завжди займався піаром і комунікаціями.

– Блог – це для тебе хобі або якась інша сфера?

Я не розумію, чому це називають блогом, якщо серйозно. Блог – це якийсь майданчик. А у мене просто сторінка на Facebook. Блог – це site.ua.

– Зараз блогером називають будь-якого, хто популярний, впливає на громадську думку.

Ну якщо так дивитися, то так. Я ніколи не займався цим направлено, просто писав. Заходить, залітає – ну і добре.

– Складно було дійти до такої популярності?

Якби мені хотілося досягти такого рівня, я б переживав. Може, у мене б і не виходило тоді. А так я нічого не чекаю і не чекав від цього, а тому радію кожному новому другу і підписчику.

– Мої підписчики – моє багатство.

Ну як сказати. Не скажу багатство, але я з радістю читаю коментарі, дивлюся, хто лайкає, мені завжди цікаво, на одній чи я хвилі з людьми.

– Ну і як? Ти на одній хвилі з людьми?

В принципі так. Тренди змінюються. Зараз у людей сильний дефіцит інформації. Люди підсіли на новинну голку, їм кожен день треба більше зради або перемоги, причому все більше і більше, це як наркотик. Так що я відстежую тренди постійно. Меми, політика, соцмережі, все це зараз тісно переплетено.

– Тобто, у людей голод, незважаючи на всю доступність, Інтернету, і т.д.?

Так. У людини є в добу в середньому годин 10, коли вона може подивитися якусь інформацію, побачити яку-небудь новину. Ніхто зараз майже не читає лонгріди. Всі пробігаються по заголовкам, дивляться картинки, фото, короткі відео. Я по собі суджу- щоб мені витратити час на лонгрід, це треба щоб тема мене за душу взяла дуже сильно…

«Політик може  утримувати середнього порохо-блогера за 2000 доларів на місяць»

– А тобі пропонували писати за гроші?

Так постійно. Я ж бачив ці списки блогерів з розцінками … Вартість – по-різному. В середньому пропонують 150-200 доларів за пост. Ну, щоб отримати 300, це треба бути вже просто супер-блогером. Або дуже потрібною людиною. Або дуже терміновий меседж.

– Як у тебе складаються стосунки з іншими блогерами? З зрадофілами? З порохоботами?

Так з усіма рівні. Мені з усіма спілкуватися цікаво, і у мене не так вже й багато не бажаних людей. Моя позиція – людина, якою б вона не була поганою, завжди має ліміт добрих справ. Якщо цей ліміт правильно використовувати, людина зможе принести користь суспільству. Я не засуджую будь-кого. Я сам не цікавлюся темою заробляння грошей таким чином, але якщо комусь так подобається- будь ласка. Кожен заробляє як хоче. Це не нове віяння, я пам’ятаю ще в ЖЖ всі хотіли стати «тисячниками», монетизувати …

– А про тих, хто працює на конкретні політичні сили. Є ті, хто розганяє «зраду», з іншого боку, є «порохоботи», які, за словами опонентів, на зарплаті у Банкової сидять.

Ну, слухай, тут така справа. Всі знали, що Янукович краде. Але поки що ніхто ці докази толком не довів. Може, настане день, коли хтось зіллє всю мережу порохоботів, а це не одна група, там різні люди. Хтось на зарплаті, хтось ідейний, і якщо людина ідейна, без комерції топить за щось, я поважаю таку позицію, навіть якщо сам її не поділяю, або поділяю не завжди.

– Але частина порохоботів таки на зарплаті?

Для мене це очевидно. Свічку я не тримав, але це видно. Серед «зрадофілів» теж є люди, які не за безкоштовно працюють, я думаю.

– А скільки коштує зараз блогер?

Мені не пропонували, але я б, якби був політиком, то я б платив півтори-дві тисячі доларів на місяць. Щоб він пописував щось кожен день.

– Суспільство зараз переживає період сильного розчарування, критиком бути зручно.

Критиком завжди бути зручно. Подивися на Навального – у нього найзручніша позиція. Він виходить і каже – ось, ось, ось, ось. Все настільки прогнило, що нічого доводити не треба – просто показуєш, всі все розуміють. У нас щось схоже. Я бачу багато недоліків зараз, які треба виправляти, і які – вина безпосередня нинішньої влади. Але, наприклад, мітинги за імпічмент я не підтримую – ось імпічмент і що далі? Де гарантії, що потім буде краще, якщо немає інструментів стримування і противаг?

– Що зараз вигідніше – мати ботоферму або ж десяток лояльних ломів?

Звичайно ж друге. Авторитетні люди, яких читають, до яких прислухаються, це куди ефективніше, ніж ось така сарана, яка налетіла в коменти, засрати всім мозок, але в далекій перспективі ефекту нуль, тому що заходить туди ж якийсь чоловік, якому вірять, великий волонтер , або відомий журналіст, і каже – ні, ніфіга, тут все ось так. І все.

– Але ферми у нас дуже популярні до цих пір. У нас крім порохоботів є вже і міхоботи, і навіть боти у СБУ, які під час маршу пам’яті Паші Шеремета приходили в коментарі і радили йти до нацполіціі, а не на Володимирську.

Але все ж є межа між ботами і р’яними прихильниками. Звичайно, якщо сторінка порожня і меседжі під копірку, то швидше за все це боти. Але є такі дивні люди, які просто божевільні. Я з такими побачився вперше у Тимошенко кілька років тому. Все одно ботів треба тримати – ломів на всіх не напасешся.

«Facebook переходить у віртуальну реальність. Фантастика Бредбері приходить в наше життя»

– Як ти бачиш майбутнє ФБ? Сюди багато хто йде з Вк, особливо після його заборони. Багато заводять Твіттер або телеграм-акаунт.

Телеграм-акаунти хороші тим, що ти читаєш новини, підбираєш, що тобі зручно. Але там немає фідбеків. Ось ти закинув новину – а як на неї відреагували – ти не знаєш. А тут я читаю коментарі …

– Ти читаєш всі ці коментарі?

Зазвичай так, ну, якщо я пропустив два дні, то вже звичайно немає часу, або не все …

– І як, ти можеш помітити різницю в реакціях людей в порівнянні з тим, що було рік, два назад, п’ять?

Здається, що люди стали радикалізовуватися. Але це завжди було. Ти при Кучмі міг їхати з таксистом, а він міг розповідати, як треба всіх вішати і розстрілювати.

– Але тепер таксист напише це в соцмережах.

Так! Раніше була газета, телевізор, та й все. А тепер вони пишуть про це в соцмережах. Але, може, вони так пар випускають. Написав в ФБ, що треба когось зарізати, значить, на вулиці не заріже.

– Чи не було бажання «розкритися»? Викласти фото, сказати – «це я!». Ні? Або сказати, як в мемі «Оберемко – це я!»

Я можу сказати, що я – НЕ Оберемко (сміється).

– Ну ось, одне визнання ми почули!

Ні, я не бачу сенсу розвіртуалізовуватися. Це зараз непогано працює, і нехай працює поки.

– У тебе був ряд ініціатив по Херсонській області. Чому саме там?

Тому що там нам пішли назустріч. Чи пішли б в Донецькій області – ми б в Донецькій зробили. Але … Це як вода, яка шукає шлях, де протекти.

– Тобто, ніхто не пропонував розмістити плакати з такими месседжами, як в Херсоні?

Ні нажаль. А в Херсоні ми зустріли розуміння, адекватність. Це була Катерина Гандзюк, прекрасна людина, також мер міста нам надав сприяння.

– Ви не тільки в Херсоні ставили такі білборди.

Так, є і в області. Ну, ми робили це заради символізму, соцмереж більше, це проходить навіть як соціальна реклама. Щоб люди побачили це вживу, треба сотні бордів поставити по області. А так розійшлося по соцмережах, ватників бомбить.

– До кого ти звертався з білбордів? До колаборантів? Хто такий колаборант?

Той, хто працює на окупанта. Але є різниця. Якщо це головлікар, чиновник, силовик – так, колаборант. Як і люди, які перебігли на сторону ворога, наприклад, представники армії і СБУ. А якщо це звичайний медперсонал, рядові співробітники міськгазу, нянечка або медсестра, яка повинна працювати з людьми в окупованому місті – напевно немає.

– Твоя думка з приводу грузинофобії влади і протестам Саакашвілі.

Мені тут складно скласти якусь думку, багато інформації, я не визначився. Саакашвілі – не цукор, але ці протести показують владі, що треба бути обережніше і стимулюють її не перегинати палицю і не зариватися. Це добре.

– Те, що у блогера в якого 50 тисячна аудиторія не має своєї думки по якійсь темі це нормально?

Нормально! Я жива людина. Я не пишу про що-небудь, поки я сам не розберуся.

– А чи бували у тебе пости, за які тебе лаяли і тобі доводилося каятися – мовляв, не правий, вибачте, не розібрався

Так, це називається «тр…ути козу», було пару раз. Коли я якусь інформацію почав закидати, не перевіривши. Зніс пост, написав чесно, що мовляв, вибачте, друзі, не перевірив інфу, ведіть козу …

 – А до тебе приходять в коментарі міністри, наприклад, якщо вони є фігурантами постів, коментують щось?

Ні, але лайкають. Наприклад, Аваков, Омелян … Ну а так, щоб Луценко, наприклад, приходив в коменти і починав щось доводити – такого немає. Я ж таки анонімний персонаж, з точки зору комунікації це логічно.

– Яке майбутнє соцмереж. Куди буде перетікати ФБ? В твіттер?

Ні, в віртуальну реальність. Фб буде перетікати туди. Цукерберг вже говорив про це. Вони розробляють шолом віртуальної реальності, які не вимагають комп’ютера, і де буде все, аж до моделювання оточення твого. Для цього вони викупили компанію «Окулус». І вони хочуть перевести мільярд чоловік в віртуальну-реальність вже найближчим часом. Одягнув -і полетів. Це буде і соціальна мережа, і гри, і розваги і навчання. Ти можеш там жити.

– Те, про що писали фантасти, Бредбері, наприклад – стане реальністю?

Майже так.

Розмовляв – Сергій Костеж

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписуйтесь на Народна Правда в Google+. Дізнавайтесь першими про останні новини.
Завантаження...
Завантаження...

Останні Політична правда

Scroll Up

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: