Сила в правді

Навігація
Головна Закордонна правда Три роки «за Бандеру»: що очікує на українців після прийняття «антиукраїнського» закону у Польщі

Три роки «за Бандеру»: що очікує на українців після прийняття «антиукраїнського» закону у Польщі

Три роки «за Бандеру»: що очікує на українців після прийняття «антиукраїнського» закону у Польщі
в Закордонна правда/Публікації

Вчора вдень президент Польщі Анджей Дуда підписав скандальний закон про зміни в політику Інституту Національної пам’яті. Він вже давно став суперечливим, ще задовго до прийняття.

По-перше, закон викликав серйозні дискусії і навіть суперечки між Польщею, Україною та Ізраїлем. По-друге, ряд поправок до закону продовжують «історичні війни» з Україною, переводячи їх у відповідальність простих громадян.

Що в законі не так?

Крім всього іншого, в уже в прийнятому і підписаному законі заборонено вживати термін «Польські табори смерті», крім того, закон передбачає кримінальну відповідальність за обвинувачення Польщі та поляків в участі у Холокості. Такі позиції викликали серйозне невдоволення в Ізраїлі.

В той же час, польськими націоналістами в цей закон були внесені і антиукраїнські поправки. Зокрема, Прийнятий закон прописує визначення злочинів українських націоналістів та українських організацій, що співпрацювали з Третім рейхом, а також можливості запуску, відповідно до ст. 55 закону про Інститут національної пам’яті, кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують ці злочини.

Анджей Дуда, незважаючи на сподівання частини громадськості, підписав цей закон.

«Ми захищаємо наші інтереси, нашу історичну правду, щоб відкинути неправдиві звинувачення проти країни та нації у світі», – заявив Дуда.

Покарання передбачене вкрай важке. Так, за заперечення “злочинів бандерівців” передбачена адміністративна відповідальність або позбавлення волі на строк до 3 років.

Відтепер, теоретично, кожен українець, який їде до Польщі, і при цьому схвально відгукувався про Степана Бандеру, або ОУН-УПА в соцмережах, чи деінде, може опинитися під загрозою суду. Крім того, під суд можна потрапити, якщо відкидати польську версію трактування злочинів Армії Крайової або ж не визнавати «Волинської різанини» як геноциду виключно поляків.

Дуда підписав закон та відправив його на розгляд Конституційного суду. Тепер там мають вирішити, як і до яких випадків він має застосовуватися.

Проблема також полягає у тому, що закон носить екстериторіальний характер – неважливо, де ви вчинили «злочин» – у Польщі вас можуть затримати і притягти до відповідальності.

Що робити Україні та українцям?

«Це – дурість, і Україна не має відповідати дурістю на дурість»

Три роки «за Бандеру»: що очікує на українців після прийняття «антиукраїнського» закону у ПольщіВолодимир В’ятрович, голова Інституту національної пам’яті України, вважає, що цей закон фактично встановлює політичний диктат над історією.

«Це катастрофічно звужує можливість для діалогу між Україною і Польщею про історичні події, діалогу який є вкрай важливий. Це призведе до погіршення стосунків між країнами, крім того, може зіграти на руку праворадикальним рухам у Польщі, які можуть знову почати якісь дії проти українців», – вважає голова Інституту нацпам’яті.

На його думку, Україна не має відповідати симетрично.

«Це-  дурість. А симетричною відповіддю на дурість буде ще дурість. Україна не має робити такого. І це не допоможе», – вважає В’ятрович.

За його словами, Україна має чітко артикулювати свій інтерес і вказувати на проблеми у польському підході європейським партнерам.

В той же час він не може поки що сказати, наскільки це є небезпечно.

«Ніхто не знає, наскільки. Але, наприклад, і до мене це може бути застосовано. Подивимося, але я не впевнений, що ми тепер можемо гарантувати безпеку наших науковців у Польщі», – завважує В’ятрович.

«Ну що, друзі, я тепер офіційно злочинець у Польщі»

Три роки «за Бандеру»: що очікує на українців після прийняття «антиукраїнського» закону у ПольщіПро небезпеку для українців каже ще один фахівець – Ігор Бігун, співробітник Центру досліджень визвольного руху та редактор «Історичної правди».

«Фактично, враховуючи тематику моїх публікацій та теми моїх досліджень, я тепер можу стати реальним злочинцем на території Польщі. Я в своєму Fb прямо написав – welcome to the club, я тепер злочинець, – каже він, – а тому я мабуть відкладу на невизначений час свої поїздки в цю країну. Закон діє екстериторіально, тому якщо ти щось скажеш тут, або напишеш в соцмережах, тебе можуть взяти, наприклад, в польському аеропорту».

За його словами, через цей закон, гуманітарний діалог між Україною і Польщею може бути остаточно припинено.

«Були до останнього сподівання, що Дуда цей закон не підпише. Але сталося, що сталося. Це велике розчарування. Польща йде все далі у консерватизм, і, мабуть, діалог між Україною і Польщею остаточно згорнуто.  Вони хочуть одноосібно вирішувати питання спільних сторінок україно-польської історії. Це неприйнятно і Україна до останнього зберігала спокій і готовність продовжувати діалог. Але, очевидно, на тій стороні є бажання його остаточно зупинити. Ну що ж».

«Місцеві поляки або стримано підтримують ініціативи влади, або просто бажають не говорити про політику»

Три роки «за Бандеру»: що очікує на українців після прийняття «антиукраїнського» закону у ПольщіВолодимир Клименко, громадянин України, який працює фінансистом в міжнародній корпорації Shell у Польщі, каже, що багато людей ще не прочитали закону, але є і такі українці, які вже задумуються про те, щоб змінити місце проживання і роботи.

«В той же час місцеві поляки ставляться спокійно. Або спокійно підтримують ініціативи влади, або намагаються не говорити про політику. Така собі ситуація», – каже Клименко.

В той же час, за його словами, з цим законом ніхто з місцевих українців у Кракові не відчув погіршення ставлення поляків до себе.

«Біда не в законі, а в тому, що преса та ультраправі політики вже назвали його антиукраїнським та пропагують це»

Але є і протилежні думки. Євген Приходько, українець, який довго живе у Варшаві та є журналістом мультимедійного простору українців Варшави «PROstir», вважає, що закон не є настільки проукраїнським, як його вже оголосили преса та ультраправі польські політики. Головний напрямок конфлікту закону – польсько-ізраїльський.

Три роки «за Бандеру»: що очікує на українців після прийняття «антиукраїнського» закону у Польщі«Українське питання в контексті підписаного закону далеко в тіні польсько-ізраїльської кризи. Починаючи з міжнародної арени і закінчуючи діалогом двох середньостатистичних поляків. Поправки, що стосуються «злочинів українських націоналістів», на тлі вже майже піврічного кризи між Києвом і Варшавою виглядають для суспільства логічними. Але в той же час в законі немає ніякої конкретики і все дуже розмито, що його практично неможливо буде застосувати на практиці», – каже він.

Тому, за словами Приходька, особисто він не відчуває ніякої загрози або небезпеки.

«Навіть не через те, що я далекий від націоналістичних поглядів, а просто з юридичної точки зору це буде. Інша справа, що поправки руху Kukiz’15 – це продовження антиукраїнських тенденцій в Польщі і сигнал для ультраправих ще більше відчувати безкарність у відносинах з українцями. Адже закон неправильно зрозумілий не тільки в Україні. У Польщі зміни в законі виглядають теж як заборона «бандеризма», а щоденні згадки в медіа і популістами з правих партій тільки цементує цей міф», – каже журналіст.

А поки журналісти та експерти сперечаються, чи дійсно закон є проблемним, деякі українці вже думають, чи їхати до Варшави в найближчу відпустку. А в націоналістичних колах обговорюють варіанти «відповіді» полякам на таке рішення. І що за цим буде– поки що невідомо.

Сергій Костеж

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Оцініть цей матеріал 1 Зiрка2 Зiрки3 Зiрки4 Зiрки5 Зiрок
Loading...

Загрузка...
Загрузка...
Загрузка...

Останні Закордонна правда

Scroll Up

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: