Чого українцям очікувати з початком весни: назвали ключові зміни

Чого українцям очікувати з початком весни: назвали ключові зміни
Автор Желізняк Олександр в Новини/Соціальна правда

Підвищення соцвиплат, припинення місії ОБСЄ на Донбасі, наслідки польського закону стосовно “злочинів українських націоналістів”, припинення роботи аналогового телебачення і телеграфу — такими нововведеннями здивує українців початок весни 2018-го.

Gazeta.ua розбиралася в найбільш істотних змінах, що починаються в Україні з березня, інформує НАРОДНА ПРАВДА.

Loading...

Згортання місії ОБСЄ на Донбасі

Місія ОБСЄ може припинити роботу на Донбасі. За документами, 31 березня спливає термін її діяльності.

“Своїх спостерігачів до складу СММ ОБСЄ в Україні делегували 44 держави. Найбільше представництво станом на вересень 2017 року мали США — 59 осіб, Великобританія — 46 і Росія — 36 фахівців. Після підписання закону про реінтеграцію Донбасу участь росіян у складі місії неможлива. Отже, всередині ОБСЄ може бути проблема з РФ, яка влаштує істерику, якщо її представників не пустять в Україну”, – зазначив військовий експерт Денис Попович.

Саме через значну присутність росіян у складі місії вона іноді “не помічала” порушення з боку бойовиків. Через це до представників СММ періодично виникали претензії з боку українців, вважає Попович.

“З іншого боку, якщо ОБСЄ не продовжить роботу, то проблеми будуть в України. Наприклад, бойовики можуть відчути себе взагалі вільними в своїх діях. Крім того, моніторингова місія допомагає Україні протистояти РФ в інформаційній війні”, – пояснив експерт.

Станом на 1 березня представники ОБСЄ не оприлюднювали рішення про подальшу роботу на Донбасі. Для її продовження рішення мають підтримати всі члени СММ.

Польський закон про Інститут національної пам’яті

1 березня набули чинності зміни польського закону про Інститут національної пам’яті. Згідно документу, вводиться кримінальна відповідальність за публічні висловлювання про причетність поляків до Голокосту в роки Другої світової війни. Насамперед йдеться про використання формулювання “польські концтабори”, “польські табори смерті”. Також забороняється заперечувати злочини українських націоналістів проти поляків, зокрема говориться про дії, “вчинені українськими націоналістами у 1925-1950 роках із застосуванням насильства, терору або інших форм порушення прав людини”.

“Невизнання вказаних злочинів карається штрафом або ув’язненням від трьох до п’яти років. Ця норма є екстериторіальною, тобто, польські суди можуть виносити вироки на підставі заяв, які прозвучали навіть за межами Польщі. І, звісно ж, за цими нормами каратимуть не тільки польських громадян. Формально під дію цього закону не підпадають наукові дослідження та художні твори. Однак ці норми прописані настільки розпливчасто, що не дають можливості зрозуміти, що саме за новим польським законом є злочином, а що – ні”, – наголосив Юрій Панченко, головний редактор видання “Європейська правда”.

На думку українських експертів, скандальний закон ІНП не вплине на українських заробітчан у Польщі.

Ізраїль та США висловили стурбованість щодо закону Польщі про ІНП. Їх найбільше хвилює положення про запровадження кримінального переслідування навіть іноземців. В Ізраїлі побоюються, що таким чином польська влада намагається заборонити жертвам Голокосту та їх нащадкам говорити про злочини поляків проти євреїв.

Відключення аналогового телебачення

З кінця березня в Україні перестане працювати аналогове телебачення. Не працюватимуть звичайні антени, які безкоштовно ловлять українські канали. Таке рішення прийняв Кабмін у липні 2017-го. Згідно міжнародних зобов’язань, Україна разом з країнами Європи, Азії та Африки мала перейти на цифрове мовлення ще 2015 року. Але українські урядовці постійно переносили рішення.

Найбільше постраждають українці, у який не вистачає грошей на кабельне чи супутникове ТБ. Вартість приймача з “цифрою” в середньому складає 400 грн.

Військові пенсії

З 1 березня всі військові пенсіонери отримають перерахунок виплат. Йдеться про військовослужбовців і працівників Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Державної служби з надзвичайних ситуацій та Національної поліції — загалом 498 тис. осіб. Кабмін постановив підняти пенсії у три етапи. Перший впроваджують “заднім числом” – з 1 січня 2018 року. Пенсіонерам платитимуть додатково 50% від суми підвищення, яку визначили станом на 1 березня. Протягом 2019 року підвищення складе 75%, з 1 січня 2020-го — 100%.

Середня пенсія силовиків становила 2600 грн – залежно від стажу та розміру зарплати. Розмір надбавки склав у середньому 1,5 тис грн. Швидше за все, цю суму додадуть до основного розміру найближчої пенсійної виплати.

Перерахунок, має ряд негативних наслідків, пише портал Ukrainian Military Pages.

1. Пенсії учасників АТО будуть нижчими, ніж у звільнених в інші періоди (до початку АТО). Наприклад, командир батальйону, підполковник, звільнений в 2015 році, буде отримувати пенсію 3,8 тис. грн, а сержант, командир відділення, звільнений у 2003 році з такою ж вислугою – 7,3 тис. грн. Колишні військовослужбовці, звільнені у різні роки з однакових посад, званням та вислугою, все життя будуть отримувати різну пенсію, що суперечить чинним нормам.

2. Близько 90 тис. пенсіонерів не отримають підвищення пенсій. Бо для перерахунку мають подати додаткові документи, термін зберігання яких вже закінчився. Наслідком цього стане соціальна напруга між звільненими військовослужбовцями і тими, хто проходить службу.

3. Може суттєво знизитись зацікавленість теперішніх військовослужбовців у подальшій службі. Оскільки в майбутньому висока пенсія буде малоймовірною.

Соцвиплати постраждалим на виробництві

На 17,6% збільшать щомісячні виплати тим, хто отримав на виробництві травму чи професійне захворювання. На стільки ж піднімуть виплати родинам, які втратили годувальника через нещасний випадок на виробництві. Середній розмір надбавки склав 464 грн. Загалом на це підвищення у Фонді соціального страхування закладено 872 млн грн.

Перерахунок страхових виплат постраждалим та їхнім родинам має відбутися автоматично. Додаткових комісій робітникам проходити не треба.

Зміни в експорті сої, соняшника та ріпака

Верховна Рада скасувала відшкодування ПДВ при експорті олійних і технічних культур з 1 березня 2018 року. Це означає, що при вивезенні зазначених культур за кордон, з бюджету більше не повертатимуть платнику податку суму ПДВ. Це знизить ціну, за якою експортери купують в аграріїв сою, соняшник та ріпак. Таким кроком хочуть стимулювати переробну галузь — щоб виробники продавали не сировину, а готову продукцію.

Проте багато аграріїв та експертів виступають проти. Вважають, що переробка зросте тільки наступного року. У подальшому підприємства відчуватимуть брак сировини, оскільки вирощувати сою та ріпак стане економічно невигідно. І зрештою у виробництво можуть вкладати менше грошей, його розвиток призупиниться.

Зникнення телеграм

“Укртелеком” більше не прийматиме та не відправлятиме телеграми. Рішення пов’язане з низьким попитом на послугу, що спричинив розвиток електронної комунікації та використання цифрового підпису. Протягом 2015 року компанія відправила 350 тис. телеграм, позаторік — 100 тис. Зараз кількість відправлень не перевищує 10 тис. у квартал. Крім того, відділення “Укртелекому” мають застаріле обладнання, яке неможливо підтримувати з боку виробників.

Українські кінопрем’єри

Протягом цього місяця український кінематограф презентує 3 стрічки.

1 березня вийде в прокат комедія “Сотка” від режисера Олександра Беляка. В основі сюжету — історія про працівника супермаркету, чиє життя змінюється з появою незвичного піджака, в кишені якого не закінчуються банкноти по $100.

7 березня вперше покажуть мультфільм “Викрадена принцеса: Руслан і Людмила”. Персонажів озвучили Надія Дорофеєва, Олексій Завгородній, Сергій Притула, Олег Михайлюта та інші відомі українці. Стрічка розповідає про кохання бродячого лицаря та князівської доньки. На перепоні їхнього щастя стає чаклун, що хоче принести Людмилу в жертву чорним силам, аби отримати безсмертя. Режисер мультфільму — Олег Маламуж.

Із 29 березня демонструватимуть пригодницьку стрічку “Легенда Карпат”. У ній ідеться про життя українського Робін Гуда Олекси Довбуша — від його юності до становлення захисника бідних людей. У головній ролі знявся Валерій Харчишин. Сергій Скобун виступив режисером.

Нагадаємо, народні депутати планують підвищити вік прийому громадян, що проходять військову службу під час мобілізації, до 30 років. У тому числі зміниться і порядок зарахування осіб, які здійснюють підготовку на посади сержантського і старшинського складів.

Джерело: Народна Правда
загрузка...