Красти з кишені українців можна і навіть потрібно!

Красти з кишені українців можна і навіть потрібно!
Автор Марія Петренко в Новини/Соціальна правда

Цей, майже політичний, гасло взяли на озброєння компанії, що надають фінансові послуги, і в короткий проміжок часу стали “дахом” для вітчизняних шахраїв і шахраїв.


Схем “розлучення” на гроші в нинішній час безліч, суть їх полягає в тому, щоб спровокувати жертву на переказ коштів на потрібний рахунок під будь-яким приводом.

Loading...

Шахраї “выдуривают” гроші українців, то за допомогою дзвінка “з поліції”, то за допомогою фальшивого “виграшу”, за який треба внести передоплату. Головний компонент у таких історіях – компанія, через яку “кидаемый” переведе гроші на рахунок зловмисників.

Вимоги у шахраїв на такій фірмі нечисленні, але істотні:

  • компанія повинна зберегти анонімність одержувача грошей, тобто шахрая.
  • служба фінансової безпеки цієї компанії повинна не реагувати на заяви “кинутих” українців.

Якщо зібрати звіт про найпоширеніших шахрайських схемах які працюють на території України, можна побачити що левова частка операцій з переказу коштів після дзвінка шахраїв робиться через систему iPay.


Красти з кишені українців можна і навіть потрібно!

Вона цікава не тільки тим, що користується беззаперечною популярністю у вітчизняних кидав, але в реєстрі судових рішень є документи, з яких видно, що і сама платіжна система iPay. самостійно знімає гроші з карток клієнтів, не чекаючи шахраїв.

Ось коротка історія. Одна жінка 30 липня 2016 року через офіційний сайт iPay поповнила мобільний свого чоловіка на суму в 10 гривень, розрахувавшись карткою “Ощадбанку” її чоловіка. Тут же чоловікові прийшла СМСка про зняття з його рахунку 11 гривень 49 копійок – сума поповнення, плюс комісія. Начебто все добре, але не тут то було. На наступний день приходять повідомлення, що з карти чоловіка списані гроші – три рази по 510 і один раз 308 гривень. Всього – 1838 гривень.

Переказ грошових коштів стався через платіжну систему iPay. Причому, слідства, згідно з Рішеннямю Троїцького районного суду Луганської області, так і не вдалося з’ясувати на яку картку або рахунок були переведені вкрадені гроші.


Красти з кишені українців можна і навіть потрібно!

Ніхто, крім iPay не знав фінансової інформації про карту потерпілих (номер картки, строк дії картки, CVR-код), яка потрібна була для зняття грошей. Висновки робіть самі.

Але якщо хтось подумає, що тисяча вісімсот з гаком гривень – це не так багато, то через цю платіжну систему викрадають і значно більші суми. У лютому цього року викрали 40 тисяч гривень.

Квітень 2017-го – викрали 248 тисяч гривень,

лютий 2017-го – 16 тисяч гривень ,

червень 2016-го – 17 тисяч гривень.

І таких судових рішень маса. З миру по нитці, як говориться.

Якби iPay займалася якісним наданням фінансових послуг, то компанії не склало б труднощів виявити недоліки в системі, якими користуються шахраї, але вони на українському ринку ось уже десять років, і схема роботи не змінюється, від чого виграють українські “кидали” і сама платіжна система iPay.

У сухому залишку ця компанія протягом 10ти років сприяє зловмисникам, які прагнуть обчистити кишені простих українців. Такі собі онлайн-кишенькові злодії зразка 21-го століття.

Власником платіжного сервісу айпэй і однойменної торгової марки є ТОВ “Універсальний дата центр”. У свою чергу володіє “УДЦ” інша юрособа – ТОВ “ТК Менеджмент”. Кінцевий бенефіціар ТОВ “УДЦ” та ТОВ “ТК Менеджмент” Костянтин Куклєв. Йому належить також фірма “Пластик карта” – один з великих гравців на ринку випуску та обслуговування пластикових карток в Україні. І от як раз з “Пластик картою” і пов’язана ще одна цікава історія про спосіб ведення бізнесу Куклевым.

У 2015 році податкова почала процес примусового стягнення податків з кількох фірм Куклєва, серед яких і знайома нам “Пластик карта”. Фіскали ставили його бізнесу несплату трохи більше 1,6 мільйона гривень податку на прибуток.


Красти з кишені українців можна і навіть потрібно!

Куклєв ж все заперечував, стверджуючи, що у нього чистий бізнес і заборгованості немає, а дії податкової – тиск на бізнес. Тоді йому цю історію вдалося зам’яти, від податкової відбилися, хоча розгляд кількох кримінальних справ (усього їх у ТОВ “Пластик карті” було заведено 49) тривають і понині.

Проте в реєстрі судових рішень є цікаві документи, які показують чому фіскали взялися за “Пластик карту” і як Куклєв вів свій бізнес. У численних ухвалах суду податкова не тільки вказує суму несплати, але і описує саму схему ухиляння від податків. Згідно з судовим документом, ТОВ “Пластик карта” уклало договір з державним “Ощадбанком” та надає йому послуги процесингу та персоналізації пластикових карт. Однак, як з’ясували фіскали, ці функції “Пластик карта” не виконувала самостійно, а передав за договорами субпідряду ряду комерційних підприємств, які так чи інакше належать і контролюються Куклевым. Серед них, наприклад, ТОВ “Техноколсалтинг”. А фірма “Техноконсалтинг” наймала для виконання цих робіт фізосіб-підприємців. А ті, у свою чергу, в найкоротші терміни знімали гроші і переводили в готівку. Робилося це для того, щоб зменшити оподатковувану базу.

Поряд із цим, перевіряючими (органи ДФС) зауважено, що вартість персоналізації 1-ї картки становить 1,20 грн., у тієї годину як згідно розцінок позивача (ТОВ Пластик Карта) на виробництво пластикових карток з видами підрядних робіт, вартість процесу персоналізації 1-ї картки становить 0,01 грн… За висновками відповідача, операції ТОВ “Підприємство “Пластик Картка” із вказаними контрагентами були направлені не на досягнення взаємної вигоди та економічного ефекту, а на мінімізацію витрат, що враховуються при визначенні об єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість”, – пишуть у Постанові Київського окружного адміністративного суду.

Ще один цікавий момент – договір про обслуговування, випуску та персоналізації пластикових з “Ощадбанком” укладало саме ТОВ “Підприємство “Пластик карта” і ця фірма не мала права передавати фінансову або якусь іншу інформацію про карти та їх власників третім особам без письмового дозволу самого “Ощадбанку”. В тому числі і використовувати цю інформацію в своїх цілях вони не мали права.

А тепер повернемося до історій зі схемами крадіжок та зняття коштів з банківських карт. Найбільше шахраї знімають гроші саме з карт “Ощадбанку” через систему iPay, яка належить Костянтину Куклеву. Персоналізацію, випуск, процесинг і обслуговування цих карток “Ощадбанку” ведуть інші фірми Куклєва. Дивні збіги, чи не правда?

Виходить, що “Пластик карта” легко може передавати фінансову та іншу інформацію про власників карток, стан їх рахунків шахраям, або ж використовувати ці дані у своїх цілях. Їм нічого не заважає це робити, окрім, звичайно ж, формальності в договорі з “Ощадбанком”.

Менеджмент Куклєва витратив тоді багато грошей на відбілювання репутації “Пластик карти” в українських ЗМІ. Сам Костянтин Куклєв навіть влаштовував безліч прес-конференцій, де розповідав про те, як податківці пресують його бізнес.


Однак при цьому він скромно замовчував те, що податкову насамперед цікавив той факт, що “Пластик карта” передавала третім особам інформацію про власників платіжних карт без письмового дозволу банку-емітента. Не розповідав він також і зв’язці “Пластик карта” – Техноконсалтинг та ФОП, яка була створена для мінімізації податків.

Взагалі про стилі ведення бізнесу Куклевым судовий реєстр може багато чого розповісти. Наприклад, ще одна його фірма “Інжинірингово-произовдственная компанія “Ронтек”, яка є частиною платіжної системи iPay.


Красти з кишені українців можна і навіть потрібно!

Красти з кишені українців можна і навіть потрібно!

Красти з кишені українців можна і навіть потрібно!


З 2015 року перебуває під санкціями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. У санкційний список “Ронтек” потрапив за порушення правил розрахунків в іноземній валюті . За це директор “Ронтека” сам Констатнин Куклєв був визнаний судом винним у скоєнні адміністративного правопорушення. Однак виробництво закрили у зв’язку із закінченням строків притягнення до адмінвідповідальності.

ТОВ “Будівельна компанія “Тектоніка”, яку Костянтин Куклєв контролює через вже изветстную “ТК Менеджмент”, має заборгованість з податків на 247 349 гривень і 85тыс грн податкова з них стягує через суд.

Але самий основний бізнес-актив Куклєва це торгова марка і платіжна система iPay, що належить ТОВ “Універсальний дата центр”. “УДЦ”, згідно їх фінзвітності, має низьку рентабельність і високе боргове навантаження. Що наштовхує на думку, що ТОВ “Універсальний дата центр” – продовжують зменшувати свою налогооблагамую базу, малюючи собі витрати.

Суть схеми проста.


Красти з кишені українців можна і навіть потрібно!


Підприємство нібито купує у іншого підприємства не матеріальні товари за ціною, скажімо, 100 гривень. Наприклад, комп’ютерну програму. Собівартість же вартість цієї програми, припустимо, 40 гривень. Ось цю різницю в 60 гривень, шляхом створення завищеної ціни і завищених витрат, через продавця виводять і відмивають.


Красти з кишені українців можна і навіть потрібно!

Чимось подібним може займатися і сама мережа платіжних терміналів iPay. Якщо подивитися на те, в яких банках тримає рахунки ця компанія, то тут можна знайти українську “дочку” російського “Альфа-банку” Михайла Фрідмана.

“Діамант банк”, з яким також працює система айпэй взагалі визнано неплатоспроможним і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ввів у “Диманат” тимчасову адміністрацію. А минулий менеджмент банку взагалі звинувачується в розкраданні і виведення 112 мільйонів гривень.

Ще один рахунок платіжна система iPay тримає в “Глобус банку”. Цей банк тримав 100 мільйонів гривень Олександра Януковича. Формально кошти знаходились на депозитних рахунках співробітників “Всеукраїнського банку розвитку”. Однак у ГПУ стверджують, що фактичним власником грошей є Олександр Янукович.На думку прокурора, у банку Януковича з 2011 року “з метою легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, створили організовану групу з участю співробітників банку”. Для маскування походження грошей співробітники банку розмістили їх на своїх депозитних рахунках, уклавши також договори позики цих коштів з громадянином Яшаром Ходжаевым.

Історії банків тут наведені для розуміння того, хто є партнером iPay в Україні і як вони ведуть справи. В контексті написаного вище, як-то не дивно, що один з головних інженерів-програмістів платіжної системи iPay (працює ТОВ “Універсальний дата центр) був звинувачений ГПУ у скоєнні злочину за частиною 4 статті 301 кримінального Кодексу України – виробництво і збут дитячої порнографії. Свою провину в суді він визнав і погодився підписати угоду зі слідством.


Так що варто, мабуть, двічі подумати, перш ніж довіряти свої гроші з картки платіжної системи iPay. Адже у вас їх можуть просто забрати, як у тієї жінки з Луганської області. Ну або кому буде приємно розуміти і усвідомлювати, що його гроші, які він заплатив як комісії, прокрутять і “відмиють” через банки з сумнівною репутацією. Та й взагалі, краще обходити десятою дорогою платіжні системи настільки популярні у сучасних онлайн-кишенькових злодіїв, тим більше що ця система ніяк з ними не бореться, а потурає їм.

Джерело: Народна Правда
загрузка...