Сила в правді

Навігація
Головна Закордонна правда В Росії буде кров, а Крим треба повертати Україні - Слава Рабинович

В Росії буде кров, а Крим треба повертати Україні – Слава Рабинович

Є лише два способи зміни влади в Росії

В Росії буде кров, а Крим треба повертати Україні – Слава Рабинович
в Закордонна правда/Новини

Про те, як “мурзилки” від опозиції допомогли Володимиру Путіну залишитися при владі, чому Олексій Навальний був правий, говорячи, що “Крим – не бутерброд”, і про два можливі шляхи зміни кремлівського режиму у другій частині інтерв’ю НАРОДНІЙ ПРАВДІ розповів російський фінансист і блогер Слава Рабинович.

Першу частину інтерв’ю читайте тут: Режим Путіна розчиниться в повітрі за однієї умови – Слава Рабинович

– Чи готова російська опозиція об’єднуватися на основі якогось нового бачення Росії, нової моделі того, що буде після Путіна?

– Я бачу одного реального лідера опозиції, подобається це комусь чи ні, це Олексій Навальний і його соратники за Фондом боротьби з корупцією та незареєстрованою “Партією прогресу”. Я до справжньої опозиції можу зарахувати ще всього кількох реальних політиків, а не «мурзилок». «Мурзилка» – це вже стало ідіоматичним словом в російській політології, яке позначає підставних, іграшкових опозиціонерів, що підігрують Кремлю. Відповідно, крім Навального, я не назву й 10 осіб за межами групи Навального.

Я через наївність думав, що «Яблоко» – це опозиційна партія. Але ви подивіться, що вони робили останні кілька років, включно з їх участю в так званих «президентських виборах» (березня 2018 року, – НП). Григорій Явлінський був зареєстрований ЦВК в якості кандидата в президенти. Але питання: на яких умовах його зареєстрували? Його соратники можуть розповідати, що він не був зареєстрований за згодою з Кремлем, тільки я їм не вірю. Реєстрація ЦВК Путіна була нелегітимною і незаконною, він не мав права балотуватися на посаду президента після 2008 року. Це прописано в Конституції і це було підтверджено Конституційним судом в 1998 році, щоправда в іншій ситуації, але з дуже чітким формулюванням, що два президентських терміни поспіль є конституційною межею повноважень для однієї й тієї ж особи. Якщо комусь незрозуміла російська мова в Конституції, то має бути зрозумілим визначення КС 1998 року. Не треба бути філологом, щоб розуміти, що таке конституційна межа два терміни поспіль.

Однак Памфілова, глава ЦВК, зареєструвала Путіна. Так вона вчинила посадовий злочин. Звертатися до неї немає сенсу, але потрібно звертатися до інших інстанцій. Опозиція повинна була звертатися з позовом проти ЦВК для того, щоб вона зняла кандидатуру Путіна. Відповідно, потрібно звертатися у Верховний, а потім і в Конституційний суд, бо в Росії інтерпретувати Конституцію може тільки КС. Але звернення до цих судів можливе тільки від певних так званих «належних позивачів» – це вищі посадові особи в РФ. Зрозуміло, що вони цього не зроблять, але до цих осіб, лише на певний час, потрапляють зареєстровані ЦВК кандидати в президенти. Якщо ми не очікуємо подачі такого позову до ВС і КС від Зюганова, Жириновського і Миронова, то це не значить, що ми не можемо чекати цього від двох інших кандидатів – Явлінського і Собчак. Я вів нескінченну кампанію в соцмережах, щоб змусити їх подати такі позови, адже вони спочатку навіть не говорили про них.

– І як?

– В результаті від Явлінського і його соратників був отриманий, м’яко кажучи, недружній коментар щодо моїх закликів. Явлінський десь у регіонах висловився в цьому плані прямо на камеру, несучи просто якусь юридичну пургу. Двоє великих лідерів партії «Яблоко» агресивно виступили проти мене, щоб я від них відв’язався – Лев Шлосберг і Борис Вишневський. Хоча Борис Вишневський спочатку казав, що він у «Яблоці» виступав за подачу такого позову Явлінським, але «Яблоко» вирішило по-іншому, він змушений підкорятися партійній дисципліні. Але він теж дуже агресивно виступав проти мене, тому що для мене не було прийнятним формулювання «порадилися всередині партії». А виборці? Подати такий позов було їхнім політичним обов’язком, а не робити агресивні випади проти мене. Така агресія Шлосберга і Вишневського свідчить про те, що вони намагалися прикрити Явлінського і «Яблоко», щоб ніхто потім про це не згадав. Але пробачити цього «Яблоку» я не можу, я вважаю їх такими саме співучасниками узурпації влади, як й інших «мурзилок».

Ксенія Собчак вчинила хитріше. Я своєю кампанією буквально змусив її подати такий позов. І вона подала позов, який підготував для неї відомий адвокат Ілля Новіков. Я радів. Але що в результаті сталося? Вона цей позов злила, вона отримала очікувану відповідь і подала апеляцію в колегію Верховного суду. Позов був поданий тільки у Верховний суд, безрезультатно, а вже в КС подано не було взагалі. Але фішка була в тому, щоб пройти всі інстанції, включно з КС, щоби потім відкрити дорогу сотням тисяч людей для подачі позовів до ЄСПЛ про порушення їхніх прав щодо явного порушення Путіним Конституції та узурпації влади. Цього не було зроблено. Вона тихо спустила в унітаз всю цю справу.

Це як є пістолети з глушником, так і вона це злила в «унітаз із глушником». Я спробував цей глушник порушити, але моїх текстів у Facebook недостатньо, щоб переконати мільйони людей, а на телевізор мене не пускають. Цим вчинком Собчак підтвердила, що вона не просто «мурзилка» Путіна, а ще й дуже хитра «мурзилка»: з одного боку, вона зробила, що від неї вимагали я і такі як я, а з іншого боку, навіть погіршила ситуацію. Вона у змові з адміністрацією Путіна провела легітимізацію нового терміну Путіна. В путінців є тепер аргумент: мовляв, ось подали позови з приводу незаконної реєстрації, а Верховний суд сказав, що все законно. Я думаю, що це і було так задумано, вона була у змові з президентською адміністрацією. Це довга відповідь на питання, з ким об’єднатися. Ну як об’єднуватися з такими спільниками путінської системи?

– Однак, враховуючи тренд на падіння рейтингу Путіна, що робити опозиції?

– Всі щось роблять в міру своїх сил. Путінське ОЗУ пояснило всім, що вони від влади не підуть. Значить, тільки виводити людей на вулицю. Путінське ОЗУ пояснило, що вони не будуть терпіти й вихід людей на вулицю. Можна припустити, що Росії доведеться пережити не просто свою площу Тяньаньмень, як у Китаї в 1989 році, швидше за все, будуть більш криваві події. На превеликий жаль. І я до цього аж ніяк не закликаю, адже це Путін, а не я, довів ситуацію до такого варіанту, тут його провина.

– Враховуючи падіння рейтингу, що може зробити Путін, щоб цей процес зупинити на безпечному рівні або навіть підвищити свою популярність?

– У 2013 році, коли Майдан вже йшов, ніхто не знав, що буде в наступні 12 місяців. Якби у когось запитали: чи можете ви собі уявити анексію Криму, війну проти України, вбивство 10 тисяч осіб, збитий «Боїнг», котли під Іловайском та Дебальцевим, що Путін говоритиме про існування «Новоросії» для розділення України? Це було зроблено для підвищення свого рейтингу, і це Путіну вдалося. У 2013 році вже було зрозуміло, що навіть ціна на нафту в 110 доларів за барель не рятує Росію від рецесії. Навіть бурхливе зростання світової економіки Росії не допомогло. Щоб не відповідати за цей провал, Путін почав робити те, що він зробив. 2013-го це було неможливо уявити. Неможливо зараз уявити, що може зробити Путін в наступні 12-24 місяці. Все що завгодно. Їм втрачати вже немає чого, живими з Кремля вони не вийдуть. Тому вони змушені діяти без гальм.

– Тут мені тільки анексія всієї Білорусі спадає на думку…

– Це один зі сценаріїв.

– На Ваш погляд, наступна влада в Росії, якщо це буде демократична влада, чи буде вона йти на примирення із Заходом? Перефразую одного російського політика, санкції ж не бутерброд, а їх, як мені здається, потрібно буде знімати заради, грубо кажучи, часткового перенаправлення ресурсів від силовиків у соціальну сферу?

– Перед відповіддю хотів би зробити відступ. Перед будь-якою революцією для всіх загадка, що буде після неї. Іноді бенефіціарами революції бувають зовсім не ті, хто був би бажаний для інтересів суспільства. Думаю, в будь-якому випадку наступна влада в Росії буде перехідною. Потрібно буде оголосити про розпуск Держдуми, визнати нинішній склад Думи нелегітимним, адже не було чесних, демократичних і вільних виборів. Потрібно буде створювати нові умови для виборів у Думу і президента. Коли ж буде пост-наступна влада, яка керуватиме Росією на основі мандата, отриманого на вільних виборах, ось тоді в нового керівництва ніякого вибору щодо зближення із Заходом не буде. Росія знаходиться на периферії світового розвитку, поступово скочується в Третій світ, у багатьох областях в Четвертий світ, як десь на периферії Африки. Тому в неї, як європейської країни з відносно освіченим населенням, багатою історією та європейською традицією, немає ніякого вибору, окрім як стати частиною Європи. Росії потрібно буде рухатися у напрямку вступу в Євросоюз і НАТО.

Що стосується Криму і заяви Олексія Навального, що півострів – не бутерброд. Всі знають мою позицію щодо Криму, мені не можна дорікнути в тому, що я сумніваюся, що Крим український, а путінське ОЗУ порушило як міжнародне право, так і власні закони. Але я погоджуся з Навальним, що Крим – це не бутерброд. Ця заява не говорить про те, потрібно повертати Крим чи ні. Ця заява мала гуманітарну конотацію. Дійсно, окупувати територію і тримати її в окупації багато років – це не так просто, як бутерброд намазати маслом. У Криму відбуваються зміни в гуманітарному плані, там осідають люди, які часто “запутінці”. Там є велика кількість людей, які там жили завжди, і хоч вони і влилися до складу РФ незаконно, їхні життєві обставини змінилися. Це велика гуманітарна проблема. Відповідно, деокупація Криму і відновлення територіальної цілісності України, згідно з багатосторонніми та двосторонніми угодами, де РФ виступила підписантом, необхідні. Але для вирішення гуманітарних проблем потрібні як велика міжнародна конференція, так і багаторічна робота з мінімізації гуманітарних проблем. Відповідно, у цьому контексті Крим – не бутерброд, там живі люди живуть.

– Ви сказали про революції, чи це магістральний шлях для Росії?

– Я би хотів, щоб були інші шляхи. Не тільки Росія, але й усі наші сусіди, і світ повинні бути зацікавлені в тому, щоб Росія розвивалася поступально, без революцій і потрясінь, рухалася в бік демократії та свободи. Але цей поїзд вже пішов, а починаючи з 2014 року, там пішов не поїзд, а ціла низка злочинів, що затьмарюють усі попередні злочини. Путін демонтував усі три гілки влади, немає законодавчої, судової і виконавчої влади. Путін демонтував конституційний лад і саму державу. Є назва Російська Федерація, але немає ані жодної національної російської держави як держави, ані федерації в якості федерації. Одна назва. Всього цього немає. Путін знищив інститути чесних виборів і мирної змінюваності влади. У сукупності це дає результат, який лякає увесь світ, і свідчить, що зміни влади на виборах не буде. Значить, залишаються тільки два способи: палацовий переворот і революція знизу. Що буде першим, ніхто вам не скаже. Але провина за те, що Росія доведена до такого стану, лежить на Путіні та його ОЗУ.

Олександр Куриленко

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Загрузка...
Загрузка...
Загрузка...

Останні Закордонна правда

Scroll Up

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: