В Путіна є зброя для своїх, Росія іде до катастрофи – екс-працівник росТБ

Як брешуть на путінському ТБ - чесне інтерв'ю колишнього оператора "Росії-24" Леоніда Кривенкова НАРОДНІЙ ПРАВДІ

В Путіна є зброя для своїх, Росія іде до катастрофи – екс-працівник росТБ
Автор Желізняк Олександр в Закордонна правда/Новини

Колишньому оператору телеканалу “Росія-24” Леоніду Кривенкову після першого великого інтерв’ю, в якому він розкрив, що відбувається за лаштунками роботи пропагандистів Кремля, зламали пошту та соцмережі, але це не змусило його зупинитися.

У другій частині інтерв’ю НАРОДНІЙ ПРАВДІ Кривенков розповів, як його колишні колеги вигадували фейки про Україну, хто в РФ найбільше вірить пропагандистському ТБ, чи може ця ситуація змінитися в майбутньому і яку зброю Володимир Путін використовує, щоб дурити своє ж населення.

Loading...

Першу частину розмови читайте тут: З новин із Кремля сміються навіть ведучі, які їх читають – відверта розмова з колишнім співробітником росТБ

– Наскільки впливове телебачення в Росії, якщо говорити про простих людей?

– Думаю, що в Росії на людей старшого віку дуже впливає телевізор. Молодь часто бере інформацію з інтернету, а от старше покоління багато часу проводить біля телевізора. З такими людьми важко розмовляти. Коли я приїжджав до близьких родичів і починав розповідати їм, як йдуть справи насправді, то переконувався в тому, що довести щось якимись прикладами і аргументами дуже складно. Якийсь парадокс: люди настільки зомбовані, що більше вірять телевізору, ніж людині, яка там працює.

Ще мені здається, що багато часу біля телевізора проводять люди з низькими доходами. В тих, хто мешкає у невеликих населених пунктах, інтернету часто й немає. Зараз у Росії хочуть ввести закон про суверенний інтернет. Немає сумнівів, що це робиться задля того, щоб люди не могли отримувати об’єктивну та правдиву інформацію, щоб інформацію можна було фільтрувати так, як зараз це робиться на телебаченні. Серед молоді інтерес до телебачення неухильно знижується. Російська молодь в основному довіряє іншим джерелам інформації.

– І саме ці джерела і хочуть обмежити.

– Так, саме так. І телебачення, і преса втрачають популярність і затребуваність. У 2018 році всього 26% людей сказали, що читають пресу, а в 2016-му їх було 37%. Тобто кількість читачів скоротилася на третину. Мені здається, це відбувається через поширення інтернету, в якому люди можуть знайти більш корисну й об’єктивну інформацію.

Телевізор є головною зброєю правлячого режиму в Росії, і Путін використовує цю зброю для того, щоб дурити населення. Звісно ж, правлячий режим не хоче втратити контроль над джерелами інформації. У Росії всі телеканали так чи інакше залежні від держави. Російські ЗМІ намагаються переконати нас в тому, що нібито всі ЗМІ брешуть, і російські ЗМІ тут не виняток. Але я дуже сумніваюся в тому, що в США можуть зателефонувати на один з телеканалів з Білого Дому і сказати, які відсотки слід вказувати, висвітлюючи результати виборів у новинах!

Я спілкувався з багатьма колегами з Європи. За їх словами, перед тим, як випускати новини в ефір, кореспонденти намагаються ретельно перевірити все з кількох джерел інформації. Деякий час я мав підробіток на японських телеканалах і звернув увагу на те, як скрупульозно японці ставляться до того, що вони показують і розповідають телеглядачеві. Навіть якщо сюжети вже були зняті, озвучені, але в чомусь ці сюжети були не зовсім об’єктивні, в ефір вони не йшли.

– Як думаєте, якщо уявити, що влада в Росії змінилася та стала демократичною, чи могло б телебачення працювати нормально, вільно і за стандартами?

– Думаю, що так. Більшість людей, які зараз працюють на російському телебаченні, прекрасно розуміють, що займаються дезінформацією співгромадян. Але телевізійники вимушені робити те, що їм кажуть. В іншому випадку вони втратять роботу і навряд чи зможуть влаштуватися в Росії за своєю спеціальністю. Якби влада змінилася, думаю, телевізійники сприйняли б це з радістю. Багатьом з них не до душі те, що немає можливості говорити про те, що насправді відбувається в Росії та в світі.

Було дуже багато випадків, коли російські ЗМІ ловили за руку на брехні. Ми й самі потім з телеведучих кепкували: “Дві години тому ти казав одне, а зараз зовсім інше”. Думаю, Ви теж чули про подібні ситуації. Наприклад, було багато варіацій на тему збитого “Боїнга” (літак рейсу MH-17 малайзійських авіаліній був збитий ракетою з російського ЗРК “Бук” в небі над Донбасом в липні 2014 року. Пропаганда РФ намагалася перекласти відповідальність зі своєї країни на Україну, вигадуючи різноманітні фейки, – НП).

– Так, було безліч версій різного ступеня фантастичності.

– Починаючи з того, що в перші години, як тільки трапилася катастрофа, по російському телебаченню оголосили про те, що був збитий транспортний літак ВПС України. Потім, коли з’ясувалося, що це був не транспортний, а цивільний літак, відразу ж почали подавати все в іншому світлі. Нібито українські ВПС збили цей літак. На “Росії-24” показували інтерв’ю з “техніком”, який нібито втік з якогось українського аеродрому. Обличчя “техніка” не показували, але він розповів телеглядачам про льотчика, який повернувся без ракет і сказав “техніку”: “Це був не той літак”. Ще був іспанський диспетчер…

Згодом з’ясувалося, що ракета, якою був збитий літак, не могла бути випущена з іншого літака – це могла бути тільки ракета класу “земля-повітря”. Після цього відразу забули і про льотчика, і про техніка, і про диспетчера, який нібито простежив, що десь поруч пролітав український військовий літак… Версій було дуже багато. Пам’ятаю, навіть висловлювалася думка про те, що неподалік мав пролітати Путін, і “підступні українці” хотіли його знищити (сміється). Зараз вже практично вся картина відновлена, є доповіді на цю тему (які доводять, що літак було збито з російської зброї, – НП). Але в будь-якому випадку виникає питання: звідки комплекс “Бук” міг взятися у так званих “ополченців”?!

– Про це розповіли якось представники російського істеблішменту – зброю знайшли у шахтах. А Ви зараз де новини читаєте?

– В інтернеті, при цьому намагаюся фільтрувати джерела інформації. Коли я пішов з телебачення, то дійшов висновку, що вдома краще взагалі не мати телевізора, так спокійніше. Існують технології зомбування телеглядачів, які звичайним громадянам зовсім невідомі. Навіть ми, працюючи багато років у студії прямого ефіру, все одно не знали деяких речей. Наприклад, головний режисер відкрив нам очі на те, що інтер’єр нашої студії розроблявся за допомогою провідних психологів, для того, щоб картинка на телеекрані впливала на глядача на рівні підсвідомості. Навіть якщо телеглядач буде дивитися на екран телевізора, вимкнувши звук, зображення вже буде певним чином впливати на людину. Ми думали, що цим оформленням студії займаються просто художники-декоратори. Нам і на думку не спадало, що до цього залучаються високооплачувані психологи. Виявилося, не так все просто.

Я розмовляв зі своїм другом, відомим психологом, який тривалий час працював помічником депутата в Держдумі. Він мені підтвердив, що оформлення студії дійсно може впливати на сприйняття інформації на рівні підсвідомості.

В Путіна є зброя для своїх, Росія іде до катастрофи – екс-працівник росТБ

Леонід Кривенков

– А як Ви вирішили розійтися з телебаченням? Це було ваше рішення чи вас змусили?

– Це швидше було моє рішення. Вже за місяць роботи на “Росії-24” мені стало зрозуміло, що собою являє російське телебачення, хоча на той момент це не в такій мірі було помітно й очевидно. Коли стали псуватися відносини з Україною, в соціальних мережах я висловив свою думку щодо того, що відбувається, приблизно так: “У той час, коли молодший брат був хворий і лежав у несвідомому стані, старший брат вкрав у нього гаманець, а тепер каже: “Давай не будемо сваритися, це все дурниці, ми ж брати”.

Після цього мене викликали до заступника головного оператора, довго пояснювали, що це абсолютно неправильний коментар, і він не відповідає тому, що має писати співробітник державного телеканалу. Зажадали видалити коментар і більше на цю тему не висловлюватися. Довелося підкоритися. За деякий час почалася боротьба з санкційними продуктами. Щогодини я змушений був дивитися на роботі сюжет про те, як знищують продукти, що були привезені з “неправильних” країн. Трактори чавили сир, яблука, телеведучі захоплено розповідали на камеру, яке це мудре рішення, а після ефіру обурювалися, навіщо це взагалі ми показуємо в країні, де половина населення ніколи не пробувала нормального сиру, в країні, де пенсіонери риються на смітниках у пошуках їжі…

В той день я вирішив, що мені з російським телебаченням не по дорозі. Став думати про звільнення. За деякий час з’явився зручний випадок. У ВГТРК співробітників кожного року звільняли і наступного дня приймали на роботу заново, не безкоштовно, звичайно. Особисто мене кожного року звільняли 8 січня, а 9 січня знову приймали на роботу, за працевлаштування кожного разу я сплачував певну суму. Керівництво оголосило мені, що відтепер я повинен сплачувати удвічі більше. Пояснили це інфляцією, а також тим, що мені за три роки на пенсію. При цьому ніякого підвищення зарплати не було. Платити я не захотів, і мені сказали, що в такому разі мене звільнять, і ніякої роботи я у своєму віці взагалі не знайду. Я подумав: “Бог з вами. Все, що Бог не робить, все на краще”.

Читайте також: В Росії розповіли правду про жебрацькі зарплати пропагандистів Путіна

– А чому вирішили розповісти на “Радіо Свобода” (якому Леонід Кривенков дав перше інтерв’ю про роботу росТБ, – НП) про внутрішні моменти й те, як це все відбувається? Просто, щоб люди знали?

– Я вважаю, що це мій громадянський обов’язок, що уряд Росії веде країну до національної катастрофи. Громадянський обов’язок кожної порядної людини – зробити все можливе для того, щоб завдати правлячому режиму максимальної шкоди.

Я вже давно намагався цю тему запропонувати різним ЗМІ, зокрема розмовляв з кореспондентом “Открытой России”, мені пообіцяли опублікувати інтерв’ю, але за півроку так нічого і не відбулося. Після цього я зустрічався з головним юристом Олексія Навального – Іваном Ждановим. Розповів йому все, показав відповіді з правоохоронних органів на мої листи щодо корупції на телебаченні – з Генпрокуратури мій лист відправили в “Роспечать”, а ті, у свою чергу, переслали його у ВГТРК, на співробітників якої я якраз і написав скаргу про вимагання хабарів за продовження строкових трудових договорів. Природно, що ВГТРК ніякої корупції у самої себе не знайшла. Було б дивно, якби вони відповіли, що дійсно когось за руку зловили.

– Дивно це – ось так пересилати листи…

– Всі ці документи я зібрав і приніс Іванові Жданову, ми з ним обговорили цю тему, і він пообіцяв, що займеться питанням. Я довго чекав, але в підсумку це нічим не закінчилося. За деякий час Іван перестав відповідати на мої дзвінки та листи. Трохи пізніше я передав усю інформацію на “Радіо Свобода”. Я був здивований, що ця тема виявилася цікавою такій великій кількості людей, адже всім добре відомо, що в Росії куди не подивись – скрізь беруть хабарі. Не бачу нічого дивного в тому, що на телебаченні теж хабарі беруть. Також всі чудово знають, що російське телебачення постійно бреше. Багато російських телеканалів неодноразово ловили за руку, не думаю, що мої п’ять копійок чогось особливого додали. Але, тим не менше, виявилося, що тема цікава багатьом людям. Приємно, що робота, яку я проробив, була для когось корисна. Можливо, хтось почне тепер по-іншому ставитися до російських ЗМІ і до діяльності правлячого режиму.

– Ви будете здивовані, можливо, але в Україні є люди, які вірять російським ЗМІ.

– Взагалі дивно, що люди, які живуть в інших країнах, дивляться “Росію-24” і Russia Today. У той час, коли в цих країнах існують незалежні джерела інформації, в тому числі й російською мовою.

Не так давно я був у Гельсінкі і на балконі одного з будинків побачив прапор із зображенням Путіна. Я був здивований, що людина живе в гарному будинку, але при цьому демонстративно намагається показати своє ставлення до Путіна. Звичайно, це чудова позиція – захоплюватися Путіним, мешкаючи у Фінляндії та користуючись усіма благами цивілізації і демократії. Питання: якщо людині, яка вивісила портрет Путіна, так подобається все, що робить Путін, що ж заважає продати квартиру в Гельсінкі та переїхати в Росію? Там вже за тиждень у неї очі відкрилися би.

– Можливий і такий варіант, звичайно.

– За три дні після того, як було опубліковано моє інтерв’ю на “Радіо Свобода”, мені прийшло повідомлення про те, що хтось намагається увійти в мій акаунт Google. Я став перевіряти соціальні мережі і виявив, що в мій акаунт на Facebook двічі заходили не з мого комп’ютера, там нічого не було змінено, напевно, просто хотіли почитати мою переписку. Я думаю, і те, що у нас з Вами неодноразово переривалася розмова, – теж не випадковість.

– Я, до речі, теж про це подумала.

– Вчора я розмовляв зі своїм приятелем з велоспорту, фахівцем із захисту інформації. Він вважає, що вся інформація, яка є у мене на комп’ютері, напевно вже відома спецслужбам. Я не вважаю себе такою відомою людиною, щоб на мене звертали увагу, але факт залишається фактом: до цього в мене нічого не зламували, все почалося після інтерв’ю на “Радіо Свобода”. Не думаю, що це збіг.

Ви, звичайно, знаєте, що багато телеведучих позиціонують себе як прихильники Путіна, а самі при цьому мають нерухомість в інших країнах Європи. Якщо Брильов (російський телеведучий, заступник гендиректора телеканалу “Росія” Сергій Брильов, – НП) такий патріот, то навіщо він купував собі квартиру в Лондоні і отримав британське громадянство?! Як він збирався все це використовувати, якщо він такий запутінець?

– Ми жартуємо, що він хотів пробратися в лігво ворогів.

– Я особисто знайомий з телеведучими, у яких діти навчаються в Європі або США. А з екрана ці ж самі телеведучі намагаються нам довести, що в США всюди злочинність і гомосексуалісти. Ну як же тоді можна відправляти туди своїх неповнолітніх дітей?! А коли починаєш телеведучим це говорити, вони просто сміються. Всі телеведучі чудово розуміють: те, що вони говорять на камеру, абсолютно не відповідає дійсності.

Деякі співробітники нашої студії не соромилися підходити до високопоставлених гостей після ефіру і прямо казати, що насправді все зовсім не так, як гостями було озвучено. Телеведучі радили таким співробітникам менше сперечатися, якщо вони не хочуть бути звільненими.

Марина Євтушок

Джерело: Народна Правда