Чого чекати від президента Володимира Зеленського, якою може бути його політика щодо Росії та що робитиме Петро Порошенко після поразки на виборах, в інтерв’ю НАРОДНІЙ ПРАВДІ розповів політолог Михайло Басараб.
– Зважаючи на все почуте й непочуте під час цієї кампанії, які можливі сценарії розвитку відносин з Росією від президента Володимира Зеленського ви бачите?
– Варто почати з того, що ми не можемо сформувати чіткі уявлення про зовнішньополітичний порядок денний президента Зеленського. Поясню, чому. Ми маємо дві абсолютно різних образи – Зеленський до політичної кар’єри і на початку кандидування і Зеленський в останні тижні кампанії. За сценою ще з часів шоу-бізнесу ми знаємо Зеленського як людину з пострадянським світоглядом, як типового представника Півдня і Сходу України з проросійськими сантиментами, з лояльністю до радянської культурної спадщини, людину, яка доволі вороже налаштована до утвердження національної держави Україна після 2014 року.
Ми пам’ятаємо висміювання мовної політики, декомунізації й багато іншого. Це дає нам підстави припускати, що в глибині душі ця людина є переконаним представником “юго-востока” в класичному розумінні цього слова. Я говорю про те, яким ми знали Володимира Зеленського до старту кампанії і яким він був на її початку.
Читайте також: Спочатку був Вакарчук – соціолог про секрет перемоги Зеленського і те, що буде далі
Водночас ми побачили зовсім іншого Зеленського в останні тижні кампанії в питаннях цінностей і зовнішньополітичних орієнтирів. Ми побачили, що його риторика докорінно змінилася. В його останніх заявах ми не бачимо президента, який може піти шляхом капітуляції. Тож висновок такий: зараз складно говорити про те, яким буде президент Зеленський насправді в усіх цих питаннях, в тому числі й в питанні відсічі збройної агресії Росії. Він керуватиметься внутрішніми поглядами, які формувалися в ньому впродовж багатьох десятиліть, як в типовому представнику культурного середовища “русского мира”, чи це буде новий Зеленський, який дослухатиметься до радників, котрі сформували йому цілком нормальний порядок денний?
Виступ Володимира Зеленського після оголошення результатів екзит-полів у другому турі виборів президента
– І ця невизначеність стосується не лише зовнішньої політики, а й багатьох інших питань, чи не так?
– Звичайно, бо він уникав предметних розмов на ці теми, послуговуючись періодичними виступами спікерів свого штабу. Ми не можемо зараз із впевненістю малювати образ президента Зеленського. Лише коли він пройде процедуру інавгурації, коли йому доведеться ухвалювати ті чи інші рішення, реагувати на певні позиції, лише тоді ми побачимо, якою є позиція його адміністрації, команди, і чи є ця позиція послідовною.
Його електоральна мапа нам дуже добре демонструє, що Зеленський об’єднав дуже різний електорат, в тому числі – у питаннях-маркерах. Тож, намагаючись балансувати між цими групами, він може бути непослідовний у своїх діях. Якщо це буде справді так, то одного дня ми можемо чути різку заяву на адресу Росії, наступного ж, навпаки, якийсь дуже лояльний посил до Кремля.
– Але якщо говорити про його електорат, то когось він точно розчарує, адже половина його виборців хочуть підтримки української мови, половина – ні, третина хоче відновлення відносин з Росією, половина виступає за НАТО, тобто всім не вгодиш в будь-якому разі. Коли настане розчарування?
– Соціологічні дослідження кажуть, що половина прихильників Зеленського очікують від нього змін у найближчі шість місяців. Тобто кожен другий виборець чекає виправдання своїх очікувань у найближчі півроку. Перед Володимиром Зеленським стоятиме дуже велике випробування, адже, звісно, він захоче максимально конвертувати свою підтримку на президентських виборах у підтримку на парламентських. І це може зумовити непослідовність дій з його боку, строкату політику у внутрішніх і зовнішніх питаннях, але, зрештою, і це не може тривати постійно. Врешті-решт, доведеться зайняти якусь позицію.
– Що, на Вашу думку, робитиме Петро Порошенко після складання повноважень?
– Ми бачимо його бажання максимально мобілізувати свій електорат, оті 24%, щоб це теж стало основою для результату його партії під час парламентських виборів. Він робитиме все, щоб закріпити за собою право на цей сегмент електорального поля й продемонструвати себе як наймасштабнішого патріота для цієї чверті, яка категорично не сприйняла кандидатуру Зеленського. Практично немає сумнівів у тому, що він залишиться в політиці. Президент витратив багато ресурсів на свою кампанію, напевно, він був впевнений у своїй перемозі. Гадаю, ця поразка не засмутить його, а навпаки, мобілізує до активної парламентської кампанії.
Акція на підтримку Петра Порошенка після його поразки на виборах
– Питання зв’язків Володимира Зеленського та Ігоря Коломойського постає у новому світлі після рішень судів щодо ПриватБанку, чого далі Ви очікуєте в цьому напрямку?
– Днями в соцмережах я бачив гарну фразу про те, що за всю пустоту в голові Зеленського зараз ведеться запекла боротьба, й невідомо, хто її заповнить. Я не впевнений в тому, що правління Зеленського обов’язково дорівнюватиме правлінню Коломойського, адже ситуація не настільки проста. Тим більше, Зеленський вже спілкується з Коломойським у зовсім іншому статусі, і навряд він відчуватиме аж таку залежність від олігарха, як це могло бути колись. Але, звичайно, думаю, в Коломойського є підстави вважати, що це і його перемога. Гадаю, він повернеться до України й намагатиметься повернути свої позиції в бізнесі та контролі певних потоків, скажемо так. Але, знову ж таки, це не факт.
Оскільки Зеленський – дуже нова людина в політиці, то зараз за нього боротимуться й інші впливові центри, не лише Коломойський. Українська історія знає різні кульбіти, коли союзники й партнери ставали запеклими ворогами. Тому все може бути.
– Своє повернення до України вже анонсував екс-заступник глави адміністрації Віктора Януковича Андрій Портнов, не приховує радості міністр юстиції в уряді Миколи Азарова Олена Лукаш. На Вашу думку, чи варто боятися повернення одіозних постатей часів Януковича й реваншу загалом?
– Не лише Портнов і Лукаш тішаться перемозі Зеленського, а й інші політики, яких ми асоціюємо з режимом Януковича. Вони розцінюють це як вирок новій Україні, яка постала після Революції Гідності й відсічі збройній агресії Росії. Вони вважають, що результат Зеленського й Порошенка – це вирок перетворенням, які відбулися з Україною після 2014 року. Але це дуже хибна думка, тільки час дасть нам можливість розуміти, чи мали підстави ці припущення. Чи стане Зеленський президентом реваншу, чи виявиться великою оманою для реваншистів і буде провадити зовсім іншу політику – це ми зможемо перевірити лише з часом.
– Які сценарії на перші 100 днів нового президента Ви бачите сьогодні, наприклад, чи піде він шляхом дострокових виборів до Верховної Ради?
– Наскільки мені відомо, він прийме присягу вже тоді, коли не зможе розпустити парламент (пізніше, ніж за півроку до чергових виборів, що відбудуться у жовтні цього року, – НП). Якщо на нас чекають дочасні вибори, то їх може оголосити президент Порошенко, у Зеленського такої можливості не буде. Що стосується перших ста днів Зеленського, то ми зараз говоримо про дуже умовні речі. Інформація дуже суперечлива. Зараз ведуть переговори різні центри політичних впливів, і наразі невідомо, який сценарій обере Зеленський – тотальної конфронтації з нинішньою Верховною Радою й урядом чи мирного співіснування з розрахунком на перемогу його політичної сили під час парламентських виборів.
Поки Зеленський ніби не налаштований на конфронтаційний сценарій. Проте якщо він піде шляхом мирного співіснування, то ризикує втратити електоральну підтримку. Адже тоді не продемонструє образу президента Голобородька, якого собі омріяли його виборці через серіал “Слуга народу”. Це буде непростий вибір, бо одна справа – серіал, а зовсім інша – мати справу з досвідченими політичними акулами. І я далеко не впевнений, що у Зеленського вистачить політичної волі, а тим більше – політичного досвіду вести високотехнологічну масштабну гру на протистояння з цими впливовими центрами впливу.
– До речі, про серіал. Яку роль у цій кампанії зіграв телевізор?
– Думаю, визначальну. Я не погоджуюся з поширеною думкою про те, що цю кампанію зробили діджитал-технології, мовляв, старі підходи не працюють. Це перше й помилкове враження. Насправді феномен Зеленського був створений телебаченням. Соціальні мережі – це був додаток, спойлер, який довершив результат. Сам результат був зумовлений телевізійним образом Зеленського, позитивним комедійним телеперсонажем, який дооформився після серіалу “Слуга народу”.
Цей серіал надягнув на Зеленського політичну оболонку, тобто показав, яким президентом буде цей позитивний персонаж із телеекрана. Він створив такий бажаний і симпатичний для багатьох українців образ ідеального президента – близького до людей, веселого, дотепного, кмітливого, харизматичного. В серіалі він показав, як він нібито готовий керувати країною, і багатьом людям, чия свідомість була опрацьована довгими роками російської пропаганди, цей образ зайшов. Ось вам і відповідь на питання, чому відбувся феномен Зеленського. Тож я впевнений, що цей феномен був створений телебаченням і тільки телебаченням. Соціальні мережі лише допомогли.
Марина Євтушок
