Закон про мову – шість речей, які треба знати кожному

НАРОДНА ПРАВДА розібралася, що й коли міняє закон про українську мову

Закон про мову – шість речей, які треба знати кожному
Автор Желізняк Олександр в Новини/Соціальна правда

Верховна Рада після двох місяців розгляду ухвалила законопроект “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. НАРОДНА ПРАВДА нагадує, чому виникла потреба ухвалити закон про мову та відповідає на головні й найпоширеніші запитання про документ.

Loading...

1. Передісторія закону про мову

Понад рік тому, 28 лютого 2018-го, Конституційний Суд визнав неконституційним закон “Про засади державної мовної політики”, за яким ще від часу голосування в 2012-му закріпилася назва “закону Ківалова-Колесніченка”.

Репортаж із парламенту в день ухвалення “закону Ківалова-Колесніченка”

Незважаючи на протести й опір тодішньої опозиції, його автори – двоє депутатів від Партії регіонів, Сергій Ківалов і Вадим Колесніченко – сім років тому таки добилися ухвалення скандального документа. Після того, як кількадесят кнопкодавів у залі натиснули 234 кнопки “за”, в Києві кілька тижнів тривали протести, які охрестили “мовним майданом”.

Тиждень протестів “мовного майдану”

Фактично, цей закон суттєво розширював використання російської мови у всіх сферах життя. Зокрема, вводив поняття “регіональної мови”, яка отримувала розширені повноваження там, де її носіїв було більше 10%. Окрім російської, місцеві органи влади визнавали регіональними мовами, наприклад, угорську чи румунську.

Наприкінці лютого 2014 року, після втечі Віктора Януковича, Верховна Рада ухвалила рішення скасувати “закон Ківалова-Колесніченка”. Але ту постанову не підписав тодішній голова ВР Олександр Турчинов, тож вона так і не набула чинності.

Після цього депутати звернулися до Конституційного Суду з проханням визнати закон неконституційним, що й сталося взимку минулого року. З того часу в питанні мови утворився своєрідний вакуум, і громадськість наполягала на ухваленні закону, який би визначив порядок функціонування української мови як єдиної державної.

2. Битва за мову

Законопроект “Про забезпечення функціонування української мови як державної” (повний текст можна прочитати тут) ухвалили в першому читанні в жовтні минулого року. Перед другим читанням до нього внесли понад дві тисячі поправок, щоправда, переважно для затягування процесу. Після понад двох місяців розгляду в залі документ зрештою ухвалили.

Як відбувалося ухвалення закону про українську мову

Далі його має підписати голова парламенту, а потім закон надходить на підпис президенту. Проте Андрій Парубій поки що не може підписати мовний закон. Члени фракції “Опозиційний блок”, які послідовно підтримують розширення прав російської мови, зареєстрували вже дві постанови про скасування ухваленого закону про мову.

3. Що і коли змінює закон?

Доопрацьований в комітеті та ухвалений парламентом документ закріплює наступне: єдина державна мова в Україні – українська. Вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер у всій країні. Виконання закону контролюватиме уповноважений із захисту мови.

Згідно з попереднім текстом закону, спроби запровадити в Україні офіційну багатомовність всупереч Конституції та встановленій нею процедурі “провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу”, а також “спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу”.

Читайте також: Зеленський цікаво відреагував на закон про мову і розбурхав українців

Закон набуде чинності за два місяці після публікації. Виняток – статті, які стосуються відповідальності за порушення закону про мову. Їхню дію відклали на три роки. До того часу держава створить освітні центри й курси, де кожен охочий зможе вдосконалити знання української мови або ж вивчити її з нуля.

4. Хто повинен знати українську?

Президент, прем’єр-міністр, урядовці, прокурори, офіцери контрактної служби, педагоги, медики мають вільно володіти українською. Що цікаво, до депутатів такої вимоги немає.

Дія закону не поширюється на приватне спілкування й релігію, наприклад, обряди. Але кожен громадянин зобов’язаний володіти державною мовою.

Охочі отримати український паспорт, за винятком осіб, які служать в армії, складатимуть окремий іспит з української мови. Ще один виняток – люди, надання громадянства яким становить державний інтерес. Ймовірно, може йтися про такі ситуації, як із колишніми чиновниками-експатами (наприклад, екс-міністри Айварас Абромавічус, Наталія Яресько, Олександр Квіташвілі отримали громадянство майже одночасно з призначенням на урядові посади і навряд чи встигли би скласти іспит).

5. Кого торкнуться зміни і якими вони будуть?

Освіта. Українська – мова освіти і науки. Нацменшини мають право здобувати дошкільну і початкову освіту рідною мовою у державних та комунальних навчальних закладах. Також до ухваленого закону про мову включили норму про перехідний період мовної статті закону про освіту до 2023 року. Вона передбачає отримання освіти у середній та старшій школі тільки державною мовою.

Культура. Театральні й культурні заходи повинні відбуватися українською мовою. Інші мови можуть використовуватися тільки за художньої необхідності. Фільми іноземними мовами треба показувати із озвученням або дубляжем українською мовою. Проблем із виконанням цієї норми бути не повинно, адже практика існує вже давно. Непродубльовані уривки мають бути з українськими субтитрами.

Медіа. Газети й журнали повинні будуть мати україномовну версію. Аби не виникало спокуси формально підійти до виконання цієї норми, закон передбачає, що всі мовні версії мають бути однакові за обсягом і змістом. В онлайн-медіа головна сторінка повинна бути українською мовою.

Книги. Видавництва зобов’яжуть щороку видавати не менше половини найменувань книжок українською. Схожа норма стосуватиметься книгарень. Там мають продавати принаймні половину назв українською мовою.

Програмне забезпечення. Закон про мову зобов’язує інтернет-бізнес і розробників програм перекладати програми й сайти українською мовою.

Сфера послуг. Якщо в закладі клієнт просить спілкуватися з ним українською мовою, це прохання мають виконати. Крім того, українську мають використовувати у підписах та маркуванні товарів і послуг. Мова реклами – теж українська, винятки будуть виписані у законі про національні меншини.

6. За що і як каратимуть?

Відповідальність за невиконання закону передбачена не тільки перед спеціальним уповноваженим. Буде також загальна адміністративна відповідальність, але вона почне діяти аж за три роки.

Підстава для юридичної відповідальності – публічне приниження чи зневажання української мови. Якщо порушення відбувається вперше, можна отримати лише попередження. Але є і серйозніші санкції.

За порушення норм застосування української мови у діловодстві чи правоохоронцями можна отримати штраф від 3,5 до майже 7 тисяч гривень. Порушення в культурній, освітній і рекламній сферах можуть коштувати від 3,5 до 5 тисяч гривень. Порушення в друкованих ЗМІ – від майже 7 до 8,5 тисяч гривень. Повторне порушення закону протягом року може обійтися у суму від 8,5 до 12 тисяч гривень.

Марина Євтушок

Хочете читати новини в іншому форматі?
Підписуйтесь на телеграм-канал НАРОДНА ПРАВДА
Підписатись можна ТУТ
Джерело: Народна Правда
загрузка...
загрузка...