Пенсії, зарплати та субсидії: головні цифри держбюджету-2020

Про кардинальне зростання доходів і рівня життя українців не йдеться

Пенсії, зарплати та субсидії: головні цифри держбюджету-2020
Автор Желізняк Олександр в Економічна правда/Новини

Минулого тижня Верховна Рада прийняла в цілому бюджет-2020. Головний висновок: обіцяний економічний прорив відкладається на невизначений термін, оскільки, за прогнозом, ВВП виросте всього на 3,7%, хоча прем’єр Олексій Гончарук обіцяв мінімум 5-7% в рік.

Як передає НАРОДНА ПРАВДА, про це йдеться матеріалі Вести.

Loading...

З іншого боку, розквітати так швидко Україні… невигідно. За умовами, на які наша країна погодилася, проводячи в 2015 році реструктуризацію боргу, виплати прив’язані до зростання економіки. І якщо він нижче 3% – то платити не потрібно, а якщо економіка виросте від 3 до 4%, то доведеться віддати 15% від зростання понад 3%, а якщо виросте вище 4%, – то всі 40% від перевищення.

Інше питання: як хоч якесь зростання ВВП позначається на простих українцях? Адже в третьому кварталі цього року наша економіка виросла на 4,2%, і навряд чи багато хто на собі це відчув. Якщо ж в 2020 році зростання сповільниться, то очевидно, що задекларована боротьба з бідністю може обернутися порожнім звуком.

Боргова яма

Бюджет буде дефіцитним, тобто видаткова частина закладена більше, ніж дохідна, на 94,3 млрд грн. І за вже сформованою традицією левову частку цієї діри держава планує покрити за рахунок залучення позикових коштів. Простіше кажучи, знову позичити. Грошей має дати і масовий розпродаж держмайна – плюс 12 млрд грн. Адже за планом уряду, в держвласності має залишитися лише 776 з 3643 підприємств.

А ось вимивати кошти буде наша кредитна історія. У наступному році Україна повинна погасити 282,1 млрд грн. У тому числі на ці потреби держава планує позичити ще 365,2 млрд грн. Тобто виходить, що країна залізе в ще більші борги. А на їх обслуговування в 2020 році (тобто відсотки) з державної скарбниці піде 141,5 млрд грн, що вище запланованих на рік витрат на охорону здоров’я.

Цікаво, що в числі кредиторів значаться й досить відомі люди – наприклад, Петро Порошенко і дружина колишнього головного військового прокурора Анатолія Матіоса. Вони вкладали свої гроші в державні облігації з аномально високою процентною ставкою. І за такими цінними паперами одержують від держави солідні добавки, причому вони не обкладаються податком.

Ще один показовий нюанс: 52,8 млн грн витратять на утримання новоствореного органу центральної виконавчої влади – боргового агентства. Саме воно і буде “керувати” позиками країни.

Прожитковий мінімум: як він виросте і що це означає

Для пересічних українців один з найважливіших показників – розмір прожиткового мінімуму. Саме від нього зараз залежать пенсії та допомоги. Але з 1 січня він залишиться на рівні 1 грудня 2019 року – 2027 грн. “Покращення” буде пізніше, але незначне: з 1 липня – на 91 грн, до 2118 грн, а з 1 грудня – ще на 71 грн, до 2189 грн. Тобто, в цілому за рік прожитковий мінімум зросте на 162 грн. А якщо врахувати, що, за прогнозом, ціни збільшаться на 5,5%, то реально – на 50,6 грн.

Справжня сума, на яку в Україні можна буде прожити в наступному році місяць, за офіційними підрахунками, становить 4251 грн. Депутати вже підрахували, що тоді в бюджеті потрібно знайти додатково 166,3 млрд грн на збільшення прив’язаних соцвиплат. Іншими словами, занижуючи прожитковий мінімум, держава економить цю суму на найбільш незахищених.

І навіть коригування формули розрахунку соціальної допомоги малозабезпеченим навряд чи істотно поправить їх матеріальне становище. Якщо зараз дорослим працездатним рахують з врахуванням 21% від прожиткового мінімуму, то з 1 січня – з врахуванням  25%. А для дітей: з 1 січня – 85% (не змінився), з 1 липня – 130%. Але малозабезпечена сім’я зможе отримати допомогу від держави лише в тому випадку, якщо її середньомісячний дохід не перевищує прожиткового мінімуму сім’ї, який скоригований на ці коефіцієнти (гарантований мінімум від держави).

Наприклад, на період з 1 липня по 30 листопада для працездатних він складе 549,25 грн (2197 грн х 25%), для дітей до 6 років – 2416,7 грн (1859 грн х 130%), для дітей від 6 до 18 років – 3013,4 грн (2318 грн х 130%), для непрацездатних – 1712 закарпатцям грн (1712 грн х 100%).

В результаті гарантований мінімум на сім’ю, яка складається з п’яти чоловік (мати, батько, троє дітей віком 2 роки, 5 і 10 років) буде 8925,3 грн. Припустимо, що в умовній сім’ї працює один батько і отримує зарплату в розмірі 8000 грн, а мати – щомісячну допомогу по народженню дитини в розмірі 860 грн. Тобто, загальний дохід сім’ї буде 8860 грн, що нижче гарантованого мінімуму. А значить, вони зможуть (при дотриманні всіх інших вимог) отримати соціальну допомогу в розмірі 65,3 грн на місяць. Якщо ж заробіток батька трохи збільшиться, то допомога сім’ї і зовсім не буде призначатися. Простіше кажучи, з наведеного прикладу видно, що при доході на кожного члена сім’ї нижче 1785,06 грн від держави можна отримати лише копійчану допомогу.

Що буде з зарплатою

Мінімальна зарплата з 1 січня збільшиться на 550 грн і складе 4723 грн. А середня зарплата в наступному році, за прогнозом прем’єра, зросте до 12 497 грн. Це більше, ніж припускали в проекті бюджету, підготовленому до першого читання. Тоді орієнтувалися на цифру в 12 043 грн. Показово, що цифра змінилася, а фонд оплати – ні. Можливо, уряд поліпшив прогноз лише для того, щоб показати зростання дохідної частини за рахунок додаткових надходжень податку та військового збору через зростання середньої зарплати.

За останніми даними статистики, середня зарплата в Україні у вересні цього року склала 10 687 грн, але 4 млн найманих працівників отримують в місяць не більше 5 тис. грн. Тому навіть при зростанні середньої зарплати на 17%, як прогнозує уряд, доходи простих людей так і залишаться на рівні 5-6 тис. грн.

Набагато швидше будуть зростати зарплати співробітників Секретаріату Кабінету міністрів, на які в наступному році закладено 432,9 млн грн, що на 83,6 млн грн, або на 23,9% більше, ніж в цьому році.

Кому підвищать пенсії …

Станом на 1 жовтня пенсії отримують приблизно 11 млн 349 тис.осіб. Причому розмір виплат для 4,8 млн з них – менше 2000 грн в місяць.

У бюджеті-2020 передбачено, що мінімальна пенсія за рік виросте всього на 131 грн, або на 8%. Причому збільшиться вона з 1 липня з 1638 грн до 1712 грн, а з 1 грудня – до 1769 грн. При очікуваної інфляції на рівні 5,5% більшу частину надбавки з’їсть зростання цін.

Але на виплату навіть таких мізерних пенсій у Пенсійного фонду не вистачає власних доходів, і 42,5% своєї потреби він покриває за рахунок фінансування з держбюджету. Так, в цьому році з держбюджету на виплату пенсій піде 181,7 млрд грн.

А в наступному році ця сума скоротиться на 9,1 млрд грн. Чи вистачить цих коштів, щоб з 1 березня проіндексувати пенсії в середньому на 14%, а ще з 1 січня провести останній третій етап підвищення пенсій для колишніх військовослужбовців (доплатити по 750 грн), – дізнаємося вже скоро.

Крім того, до бюджету не закладено витрати в розмірі від 35,5 млрд до 84,5 млрд грн на пенсійні виплати деяким внутрішньо переміщеним особам і тим громадянам, які проживають на непідконтрольній території.

… і зменшать субсидії

У держбюджеті-2020 скорочено видатки на субсидії сім’ям, а також на придбання пічного побутового палива і скрапленого газу. На ці потреби передбачили всього 47,6 млрд грн, тобто менше в порівнянні з аналогічними витратами в цьому і минулому роках. У 2018 році було 72,7 млрд грн, в бюджеті 2019 року – 58 млрд грн, а з урахуванням змін – 50 млрд грн. І для того, щоб вкластися в цей кошторис, уряд вже підвищив для населення з 1 травня ставку обов’язкового платежу за комунальні послуги з 15% до 20%.

До того ж “Нафтогаз” оголосив, що ціни на газ з листопада цього року виростуть на 14,7%. І це не останнє підвищення. Крім того, Кабмін скасував встановлені попереднім урядом (напередодні парламентських виборів) граничні тарифи на тепло і гарячу воду. Правда, населення практично не скористалося таким подарунком від Володимира Гройсмана, адже влітку ніхто не користується послугами опалення, а гаряча вода у багато будинків не подається. Тепер, коли обмежень по тарифам немає, суми в квитанціях на оплату тепла та гарячої води зростуть.

Нагадаємо, Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення вніс законопроект № 0972 (№ 1086) «Про внесення змін до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо удосконалення пенсійного забезпечення» для передачі до Верховної Ради. Законопроект передбачає зміну пенсійного віку для жінок в Україні.

Раніше називалися розміри пенсій за віком, а також, який дохід буде враховуватися при перерахунку пенсій.

Уже зараз відомо, що високих доплат після перерахунку пенсій українцям не буде.

Джерело: Народна Правда