Закон про незаконне збагачення вступив у силу в Україні

27 листопада закон був опублікований у виданні "Голос України"

Закон про незаконне збагачення вступив у силу в Україні
Автор Романова Марі в Новини/Політична правда

Закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення на суму від 6,2 млн грн сьогодні, 27 листопада, опубліковано в офіційному парламентському виданні “Голос України”.

Як передає НАРОДНА ПРАВДА, про це пише “Страна“.

Loading...

За законом, у Кримінальний кодекс повернули статтю про незаконне збагачення. Передбачено позбавлення волі на 5-10 років з позбавленням права займатися певною діяльністю до 3 років у разі придбання особою активів, вартість яких більш ніж на 6 243 250 гривень перевищує законні доходи.

Закладається позовна давність в 4 роки. Позов у справі про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення подається без стягування судового збору.

Такі справи буде розглядати колегія Вищого антикорупційного суду у складі трьох суддів, а апеляції – апеляційна палата ВАСУ.

Необґрунтованими вважаються не тільки визнані необґрунтованими активи, але і доходи, отримані за їх рахунок, – всі вони підлягають конфіскації або спецконфискації. Інформацію про такі активи мають  вносити до Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

У справі про визнання активів необґрунтованими активи вартістю від 834,6 тис. грн у випадку стягнення в дохід держави та арешту передаються в управління Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів. Також передбачається, що воно взаємодіє з органами досудового розслідування, прокуратури і суду, розшукуючи приміщення, майданчики для зберігання активів, на які накладено арешт у справі про незаконне збагачення.

Якщо неможливо стягнути активи, визнані необґрунтованими, обвинувачений повинен сплатити їх вартість державі, або ж будуть вилучені інші його активи такої ж вартості.

Дані обвинуваченого у справі про незаконні активи не можна використовувати, щоб довести вчинення ним кримінального порушення.

Закон передбачає розкриття банківської таємниці органам прокуратури, ДБР і НАБУ у справах щодо виявлення необґрунтованих активів (у тому числі Нацбанком). У такому разі банк отримає право надавати інформацію про клієнтів іншого банку.

Крім банківської таємниці, НАБУ отримає право витребувати інформацію не тільки у правоохоронних та державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій – в тому числі обов’язкові для декларування відомості про майно, доходи, витрати, фінансові зобов’язання.

Зі свого боку, ДБР отримає право запитувати інформацію для виявлення необгрунтованих активів з довідкових автоматизованих систем, реєстрів та баз даних, які адмініструють органи держвлади і місцевого самоврядування, в тому числі інформацію з обмеженим доступом.

Передбачається, що про необґрунтовані активи можна буде повідомити на гарячу лінію НАБУ, але відповідну інформацію перевірятимуть тільки за умови, що дані будуть стосуватися конкретної особи і містити факти, які можна встановити.

Нацагентству з питань запобігання корупції доручили сповіщати Спеціалізовану антикорупційну прокуратури або Офіс генпрокурора про виявлені докази незаконного збагачення.

Якщо Нацагентство за результатами перевірки е-декларацій виявило ознаки необґрунтованості активів – чиновнику надається 10 робочих днів, щоб пояснити походження коштів.

Разом з тим темпи перевірки декларацій НАЗК і рішення за їх результатами не повинні впливати на розслідування і судові виробництва.

Документ вносить зміни в ряд законодавчих актів, передбачаючи звільнення та припинення повноважень ряду посадових осіб у разі вступу в силу рішення суду про визнання їх доходів необґрунтованими.

Мова йде про суддів, начальників у службі цивільного захисту, військовослужбовців-контрактників, військовослужбовців у кадровій службі; сільських, селищних, міських голів, старостах; уповноважених; посадових осіб місцевого самоврядування; депутатів місцевих рад; членів ЦВК, представників Державної кримінально-виконавчої служби; директора НАБУ, членів НАЗК; прокурорів, членів Рахункової палати; директора, першого заступника і заступника голови ДБР; поліцейських; членів ВККС та Вищої ради правосуддя; будь-яких держслужбовців та осіб, уповноважених виконувати функції держави.

Як повідомлялося раніше, заступник голови київської митниці Сергій Тупальский був затриманий співробітниками Національного антикорупційного бюро. У Національному антикорупційному бюро України підтвердили затримання Купальського, повідомивши, що детективи під процесуальним керівництвом САП затримали 10 осіб за підозрою у скоєнні злочинів, пов’язаних з порушенням митного законодавства.

Джерело: Народна Правда
загрузка...