Гральний бізнес під законом: в чому суть легалізації азартних ігор

Фахівці стверджують, що в Україні варто взагалі заборонити азартні ігри

Гральний бізнес під законом: в чому суть легалізації азартних ігор
Автор Желізняк Олександр в Новини/Політична правда

В четвер, 16 січня, Верховна Рада зробила ще один крок до легалізації азартних ігр і грального бізнесу в Україні, ухваливши  в першому читанні законопроект “Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор”.

Як передає НАРОДНА ПРАВДА, про це пише сайт “Сьогодні”.

Loading...

Місяць тому, 19 грудня, законопроект не набрав потрібної кількості голосів. Тоді “за” проголосували тільки 213 депутатів, і документ був відправлений на доопрацювання. За доопрацьований законопроект проголосували вже 260 народних депутатів. Хоча, в порівнянні з первісним варіантом, текст змінився не набагато.

Перш за все, тепер визначено, що до азартних ігор не повинні допускатися гравці молодше 21 років. У першому варіанті дозволялося грати з 18 років. Також молодим людям до 21 року заборонено виступати в якості фотомоделей в рекламі, пов’язаній з азартними іграми. Ну, і найбільш дивна, на наш погляд, заборона стосується реклами азартних ігор “під час проведення театрально-концертних, спортивних та інших заходів для осіб віком до 21 року”. Коли заборона стосувалася “осіб у віці до 18 років” – було зрозуміло, що мова йде про дитячі заходи. Але як “відокремити” концерти для людей молодше 21 років і старше 21 років – незрозуміло. Тому, можливо, було б логічніше заборонити рекламу азартних ігор на всіх заходах перерахованих категорій. Ну, хіба що за винятком заходів суто для пенсіонерів.

Ще одна зміна стосується місць розташування букмекерських пунктів. У доопрацьованому тексті  викликав обурення багатьох дозвіл розташовувати букмекерські пункти не тільки в готелях, але і в нежитлових будівлях, фактично в будь-яких торговельно-розважальних центрах, великих магазинах і офісних будівлях. Тепер територією спеціальної ігрової зони для розміщення букмекерських пунктів залишилися виключно готелі категорії від 3 зірок і вище.

Цікаво, що і в доопрацьованому вигляді законопроект далеко не повністю влаштовує учасників ринку та інших експертів, які так чи інакше стикаються з азартними іграми.

“Законопроект, прийнятий 16 січня, практично не відрізняється від того, який Рада не підтримала 19 грудня. Текст на 99,9% ідентичний. Єдині зміни – це те, що підвищили вік гравців, що, безумовно, є позитивним моментом, і змінили вимоги до розміщення букмекерських пунктів. Що стосується тексту законопроекту – в ньому, на наш погляд, є як плюси, так і мінуси. Ми позитивно оцінюємо сам факт, що є політична воля і є єдність у правлячій партії з приводу того, що ігровий бізнес необхідно легалізувати . Але для того, щоб законопроект став життєздатним, Раді належить дуже серйозно попрацювати в найближчі два тижні, які передбачені для внесення правок. Тому що, на нашу думку, якщо законопроект буде прийнятий в нинішньому вигляді, то ймовірність детінізації ринку і надходження іноземних інвестицій буде досить невисокою “ , – говорить Ірина Сергієнко, президент Української асоціації ігрової індустрії (УАІІ).

Найближчим часом експерти УАІІ намір підготувати свої пропозиції до другого читання і подати їх до профільного парламентського комітету.

“Ми вважаємо, що однозначно законопроект вимагає змін в плані цифр, тому що ті цифри, які закладені, не реалістичні. Я маю на увазі в тому числі вартість ліцензій. Є необхідність доопрацювати законопроект в частині єдиної державної системи онлайн-моніторингу і в частині соціально відповідальної гри. Деякі речі просто не передбачені, і їх треба врахувати “, – пояснює Ірина Сергієнко.

Є претензії до законопроекту і у медиків. Одна з проголошених цілей легалізації і обмеження азартних ігор – зниження гостроти проблеми ігроманії (лудоманії) в Україні. Хоча статистика залежних від гри у нас не ведеться, багато експертів кажуть, що на сьогоднішній день це одна з найболючіших і найбільш поширених соціальних проблем.

Психотерапевт Ігор Гринчак вважає, що такий закон після вступу в силу не зможе зменшити поширення лудоманії в Україні.

“Звичайно ні! Законопроект пропонує дозволити азартні ігри не тільки в 5-зіркових готелях, але і в 4, і в 3-зіркових. А це вже хостели. Там ніякого фейс-контролю не може бути! До речі, що стосується фейс-контролю – до мене приходять хлопці, і у них досить респектабельний вигляд. Ігромани – це не якісь бомжі, це звичайні молоді люди, цілком адекватні, часто з вищою освітою. Багато працюють в хороших компаніях “, – говорить він.

Відзначимо, що, судячи з тексту законопроекту, фейс-контроль, або верифікація гравця, повинні укладатися тільки при перевірці його віку.

Тим часом, Ігор Гринчак вважає, що дозволяти в будь-якому вигляді азартні ігри в таких країнах, як Україна, не можна. І порівнювати ситуацію з розвиненими державами  неправильно.

Чому у нас молоді люди починають грати? Тому що хочуть швидко розбагатіти в цій бідній країні. Просто так, не докладаючи ніяких зусиль. І в цьому велика різниця між нами і Заходом. Там за допомогою системи обмежень склалася традиція, що люди йдуть або їдуть грати за емоціями. Вони хочуть отримати розрядку, хочуть розважитися. Вони програють гроші і тим самим просто платять за задоволення. А в злиденній країні, з жебраками людьми, виходить деформація мислення. Наш народ чомусь починає думати, що він обов’язково виграє і розбагатіє . Хоча призначення ігрового бізнесу зовсім інше – це розвага “, – говорить Ігор Гринчак.

За словами психотерапевта, всі види ігор на гроші призводять до залежності. Неважливо, це гра на автоматі або в рулетку. А рівень поширення ігроманії в Україні, за його спостереженнями, вже перевершив захворюваність на алкоголізм.

“З моїх спостережень, по гостроті проблеми лудоманія вже перевершила алкоголізм і наркоманію. Серед тих людей, які до нас приходять, найбільше саме ігроманів. Це страшно, скільки їх зараз і які трагедії через це. Гра – це постійний нервовий стрес, постійна напруга. І той, хто програв – як загнаний вовк. Тут колектори прийдуть, там суд, там хлопці чекають. І він думає: може, я відіграюся. А болото засмоктує все глибше, і психіка людська не витримує. Дуже багато випадків, коли людина божеволіє або накладає на себе руки. Я вже не кажу про розлучення … Причому у гравців психіка досить пластична, і, якщо людина залежна, вона знайде спосіб, як обійти будь-яку заборону. Вони знаходять гроші, вони беруть кредити, вони обманюють родичів і друзів. Кожен день у нас трагедії. Ось сьогодні був пацієнт, так він розрахувався за борги ниркою “, – говорить психотерапевт.

Він називає ігроманію “психо-вірусом”:

“Є комп’ютерний вірус, який псує систему, “б’є” файли. А це психо-вірус, який “бере в полон” велику групу клітин і створює в голові центр залежності. І людина живе з цим запаленим центром, який пульсує, як хворий зуб , але не болісно, ​​а приємно “.

Окрема проблема – з поширенням азартних ігор через інтернет. Навіть в період заборони азартних ігор в Україні їх онлайн-сегментом ніхто фактично не займався, тому зараз це мало не найдоступніший вид азартних ігор.

Ірина Сергієнко вважає правильним, що в законопроекті зроблена спроба ввести онлайн-ігри в рамки правового поля.

“Що стосується онлайн-ігор, це той пласт проблеми, над вирішенням якого зараз працюють у всьому світі. Ця проблема дійсно існує. Але світ стає високотехнологічним, все більше людей роблять покупки в інтернеті, отримують консультації в інтернеті, працюють в інтернеті. І гра теж переміщається в інтернет. Боротися з цим явищем, напевно, немає сенсу. Потрібно враховувати реальність і регулювати це явище з урахуванням реальності. Поки ми вирішуємо, бути чи не бути азартним іграм в Україні, весь світ на гральних конференціях говорить саме про те, як контролювати гральний бізнес онлайн. Як зробити, щоб податки від грального бізнесу в інтернеті платилися коректно, з урахуванням не тільки резидентства компанії-оператора, а й резидентства гравців.

Я вважаю позитивним те, що в законопроекті не заперечується факт наявності ігрового онлайн-бізнесу. Його теж треба регулювати і з нього теж треба отримувати податки. Механізми контролю існують. Інша справа, що їх неможливо впровадити за один день, це потребуватиме певного часу. Але сама ідея онлайн-моніторингу є правильною і позитивною. Тільки її потрібно більш коректно прописати, щоб потім можна було оперативно і ефективно це реалізувати “, – говорить Ірина Сергієнко.

У той же час Ігор Гринчак вважає, що в недостатньо багатих країнах, де люди сприймають їх як спосіб швидкого збагачення, будь-які азартні ігри потрібно заборонити.

“У мене були пацієнти з Польщі (не ігромани), і вони розповідали, що всі ігрові сервери в Польщі заблоковані. Як у нас російські соціальні мережі. Причому, за їхніми словами, у нас тут простіше зайти в “ВКонтакте”, ніж в Польщі – на ігровий портал. Ігрових закладів на кожному розі немає, все дуже строго. А у нас – суцільні лазівки. Кіберконтролю, кібербезпеки немає. І якщо ще офлайн-казино і зали ігрових автоматів закрити можна, то в інтернеті – вже проблематично. А це та сама гра, ті ж ставки, все те ж саме “, – говорить Ігор Гринчак.

А тим часом від початку заборони грального бізнесу в Україні прокуратура припинила діяльність 911 нелегальних лотерей. За фактами зайняття гральним бізнесом розпочато 437 кримінальних проваджень, у межах яких за процесуального керівництва прокуратури провели майже 1,2 тис обшуків, вилучили 11,6 тис одиниць ігрового обладнання та комп’ютерної техніки, готівкові кошти, а також чорнові записи.

Нагадаємо, в Україні за одну ніч, із 19 на 20 грудня, припинили діяльність 152 нелегальних гральних закладів по всій Україні. Більшість нелегальних закладів працювала під виглядом розповсюджувачів державних лотерей. При цьому, адміністрація деяких із них намагалася перешкоджати поліцейським, забарикадувавши всі двері.

До слова, нещодавно голови фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявляв, що гральний бізнес в Україні потрібно легалізувати як можна швидше, щоб той приносив доходи у бюджет.

Хочете читати новини в іншому форматі?
Підписуйтесь на телеграм-канал НАРОДНА ПРАВДА
Підписатись можна ТУТ
Джерело: Народна Правда
загрузка...
загрузка...