Як хочуть змінити нарахування зарплат: кому почнуть платити менше

У прокурорів зарплати знову виростуть, а у вчителів - зменшаться

Як хочуть змінити нарахування зарплат: кому почнуть платити менше
Автор Желізняк Олександр в Економічна правда/Новини

В середині січня у Верховній Раді зареєстрували два законопроєкти, подані Кабінетом міністрів, які покликані принципово змінити метолодогію формування тарифних ставок  і посадових окладів. Як результат, зарплати для бюджетників  “відв’яжуть”  від прожиткового мінімуму. Окрім того, як випливає з назв, законопроєкти №2720 і №2721 повинні створити передумови для підвищення прожиткового мінімуму.

Як передає НАРОДНА ПРАВДА, про це йдеться в матеріалі сайту “Сьогодні“.

Loading...

Законопроєкт №2720 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму” пропонує змінити підходи до встановлення розмірів посадових окладів. Зараз, відповідно до ст. 96 Кодексу законів про працю, мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Новий законопроєкт пропонує вилучити прив’язку посадових окладів до прожиткового мінімуму, а “прив’язати” його до мінімальної зарплати. При цьому мінімальний посадовий оклад затверджуватиметься щороку законом про держбюджет, як зараз стверджується мінімальна зарплата і прожитковий мінімум. Як це змінить систему нарахування зарплат?

2020 року мінімальний оклад (тарифна ставка) дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних – 2102 грн. А мінімальна зарплата становить 4723 грн – в 2,2 раза більше тарифної ставки. За новим законопроєктом, мінімальний оклад повинен буде становити не менше 50% мінімальної зарплати. Тобто після ухвалення закону мінімальний оклад 2020 року автоматично збільшився б майже на 260 грн – з 2102 грн до 2361,5 грн. А це означає, що зарплати, які розраховуються за Єдиною тарифною сіткою, теж збільшилися б. Передусім це стосується працівників бюджетної сфери. А також чиновників.

Як зміняться зарплати чиновників

Законопроєктом передбачено внести відповідні зміни до чинних законів, якими регулюються зарплати посадових осіб. При цьому коефіцієнти не змінюються, але якщо раніше посадовий оклад чиновника становив n-ну кількість прожиткових мінімумів, то тепер – таку ж кількість мінімальних посадових окладів, або n/2 мінімальних зарплат.

Наприклад, зараз посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 31 530 грн. Якби законопроєкт був прийнятий і почав діяти з нинішнього року, оклад прокурора відразу зріс би майже на 4 тис. грн – до 35 422,5 грн.

Посадові оклади інших працівників прокуратури встановлюються пропорційно посадовому окладу прокурора окружної прокуратури з різними коефіцієнтами. Так, прокурор облпрокуратури отримує зарплату окружного прокурора, помножену на коефіцієнт 1,2, тобто 37 836 тис. грн, а після зміни механізму розрахунку отримував би 42 507 грн. Ставка генпрокурора зараз 69 681,3 грн, а після перерахунку становила б 78 284 грн.

Додамо, що з 2021 року оклади прокурорів мали зрости до 20 прожиткових мінімумів, а з 2022 – до 25. Зараз, відповідно, планується підняти їх до 20 і 25 мінімальних окладів.

Після прийняття цього законопроєкту зміняться також посадові оклади керівників і членів Рахункової палати, Державного бюро розслідувань, Нацкомісій та інших органів влади. Так, оклади голови Рахункової палати і голови Держбюро розслідувань зараз становлять 63 060 грн, після зміни системи розрахунку вони зростуть до 70 845 грн. Оклад голови НКРЕКП зараз дорівнює 105 100 грн, а може зрости до 118 075 грн.

Як зміняться зарплати педагогів

А ось зарплати педпрацівників після прийняття цього законопроєкту можуть зростати повільніше, ніж це передбачено зараз. Так, зараз ст. 61 закону “Про освіту” передбачає, що посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії має становити три мінімальні зарплати. Якби цей закон виконувався, на сьогодні зарплати вихователів і вчителів стартували б від 14 169 грн. Але в законі обумовлено, що до такого рівня Кабмін повинен довести зарплати педагогів поетапно до 2023 року (точніше, до розміру трьох мінімальних зарплат, якими вони будуть на той момент). При цьому в “період зростання” мінімальний оклад педагога повинен становити не менше чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (тобто 2020 року – не менше 8408 грн).

Тепер законопроєкт №2720 передбачає встановити посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікації на рівні чотирьох мінімальних посадових окладів. Оскільки, як ми повідомляли вище, мінімальний посадовий оклад повинен становити ½ мінімальної зарплати, це означає, що до 2023 року мінімальний посадовий оклад педпрацівника потрібно буде довести не до трьох мінімальних зарплат, а до двох. Тобто (в цифрах цього року) замість 14 169 грн – до 9446 грн.

При цьому, згідно з цим законопроектом, до 2023 року зарплати педагогів повинні зростати “пропорційно розміру збільшення доходів держбюджету, порівняно з попереднім роком”. Тобто навіть рівень чотирьох нинішніх “прожиткових мінімумів” педагогам гарантувати не збираються.

Другий законопроєкт, №2721, пропонує закріпити в Бюджетному кодексі положення про те, що мінімальний розмір посадового окладу для працівників окремих галузей бюджетної сфери, для працівників держорганів, прокуратури і судів, а також для військовослужбовців затверджуватиметься в законі про держбюджет, “виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевих бюджетів”.

Нагадаємо, в Україні середня зарплата сягнула 12 264 гривні. За довідковим курсом Нацбанку на 28 січня, це 498,5 грн/$. При цьому з грудня 2018 по грудень 2019 року середня зарплата зросла на 16%, а реальна зарплата (якщо відняти зростання цін) – на 11,3%.

Джерело: Народна Правда
загрузка...
загрузка...