Денис Башлик: У людей має бути єдине «вікно доступу»

Денис Башлик: У людей має бути єдине «вікно доступу»
Автор Марія Петренко в Економічна правда/Публікації
Хочете читати новини в іншому форматі?
Підписуйтесь на телеграм-канал НАРОДНА ПРАВДА
Підписатись можна ТУТ

Про те, які завдання перед собою ставить Держгеокадастр, яке має значення відкритий режим доступу до інформації, і як ринок землі може вплинути на економіку України, в інтерв’ю “НАРОДНІЙ ПРАВДІ” розповів  Денис Башлик,  Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. 

Loading...

Питання про залучення коштів. За тим законодавством і законопроектом, що є сьогодні, які у вас передбачення стосовно залучення?  

 Я не економіст, тут мені предметно говорити складно. Є дослідження Світового банку, там прогноз по зростанню ВВП в діапазоні 1.6-1.9%  на рік. Розуміємо, що сьогодні дохід держави від купівлі-продажу землі – нуль. По-друге, ніхто при коротких договорах оренди не хоче серйозно інвестувати. Це зрозуміло.  

Якщо ж гарантувати права на землю, то це ще один стимул вкладати в переробку, а не працювати з сировиною за просторою логікою: засіяв, зібрав, транспортував і продав у порту. Якщо переробка буде, то це інша додаткова вартість, інший експорт. Ефект для економіки зрозумілий.  

 Довгий час говорили про перехід ДЗК на технологію блокчейн. Що це: масова мода чи реально потрібна річ?  

 Пілотний проект дійсно був запущений. В теорії, якщо ти маєш доступ до Державного земельного кадастру, то ти можеш змінити дані, потім все скасують назад, але за цей час можна купу всього зареєструвати  

Якщо ж впровадити технологію блокчейн, то бази даних між собою будуть погоджувати зміни й маніпуляцій із реєстром з боку «чорних реєстраторів» можна буде позбутись назавжди. 

У законопроекті 2194, що був прийнятий в першому читанні, – це дерегуляція земельних відносин, блокчейн у Земельному кадастрі чітко прописаний. Ми розуміємо, що це вартісний і довготривалий процес, але до нього необхідно йти. Це національна безпека і це світова практика.  

 Які реєстри для вас важливі? 

 Для ринку землі критично важливі два реєстри – наш і реєстр Мінюсту. На сьогодні питання щодо обміну інформацією вже врегульоване, однак, є куди рости: обмін даними має бути постійним, а не один раз на добу.  

Для функціонування ринку землі потрібен ще лісовий і водний кадастр, щоб вони були офіційно інтегровані з нами. Окрім цього, лишаються питання  стосовно захисних смуг, природно-заповідного фонду, земель лісового призначення. До речі, нещодавно Кабмін прийняв важливу Постанову, де зробив офіційними всі шари, які на сьогодні функціонують на Публічній кадастровій карті. Ми туди вже нанесли ліс і водний фонд.  

Якщо раніше це були просто дані, які колеги з Держлісагенства принесли на флешці, то після прийняття постанови, – це офіційна інформація, що може використовуватися при певних правочинах. Загалом дотримуюся думки, що усі кадастрові дані мають інтегруватися за допомогою єдиного інформаційного ресурсу, а у людей має бути єдине «вікно доступу». 

 Ваш прогноз стосовно ринку, по всій інфраструктурі, коли це все узгодиться і запрацює?   

 Наразі складно спрогнозувати, але є незаперечним лишається один факт: є багато землі, яка не є під мораторієм. Це земля особистого селянського господарства. Якщо відкриєте OLX, дуже багато землі продається, купується тощо. Ніяких проблем ні з рейдерством, ні з реєстрацією в Кадастрі. Все працює. Тому потрібні чіткі правила гри, щоб всі їх розуміли, потрібно встановити запобіжники для незахищених прошарків населення.  

 А як ринок буде розвиватись, яка буде динаміка ціноутворення? Є прогнози?  

 Ми робили соцопитування. Приблизно 7% людей хочуть продати свої земельні ділянки після скасування мораторію. Це ж ще наша ментальність, потрібно побачити, як воно все в сусіда буде, а потім і собі зробити. Досвід європейських країн показує, що після відкриття ринку землі ціна перший рік тримається на рівні очікуваної, а потім відбувається стрімкий зріст. Це світовий досвід. Сподіваюсь , що й в Україні буде так само. 

Першу частину інтерв’ю можна прочитати тут.

Джерело: Народна Правда
загрузка...
загрузка...