Механізм розпуску Конституційного суду України

Механізм розпуску Конституційного суду України
Автор Марія Петренко в Публікації

Адвокат, кандидат юридичних наук Сергій Войченко розповів чи можливий за сценарієм Зеленського розпуск Конституційного Суду України.

Loading...

Конституційна і водночас політично-правова криза, яку своїми діями спричинив Офіс Президента, його оточення і сам президент, не визнаючи рішення Конституційного Суду України, це правовий колапс, який може мати дуже серйозні наслідком у вигляді відношення держави в цілому до суддівської системи, так і відношення громадян до цієї системи. Фактично такими діями президент принижує роль судової гілки влади, не зважаючи на те, що у нас парламентсько-президентська республіка, і що президент не є очільником навіть виконавчої гілки влади, а функції президента є дещо обмеженими. Насправді цей поділ на законодавчу, виконавчу і судову гілки влади є таким, що використовують більшість країн світу, тим паче інститут конституційного судочинства якраз і з’явився для того, щоб до певної міри урівноважувати у тому числі й певні рішення, які приймаються в державі.

Зрозуміло, що про проблеми антикорупційного законодавства неодноразово говорилося фахівцями і треба зазначити, що не сам Зеленський створив підвалини цих питань, але ні він, ні Веніславський, ні будь-хто з Офісу Президента не дали суспільству відповідь на просте питання: а яким же чином вони доводили свою правоту в суді ? Яких саме аргументів, окрім того, що їм не дадуть більше кредитів і нам не буде, що розпилювати, вони не надали КСУ, до чого він би міг прислухатися і прийняти інше рішення ?

Щодо самого розпуску КСУ, то давайте повернемося до того, що Конституційний суд складається з вісімнадцяти суддів. Президент України, Верховна Рада та з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду за результатами конкурсного відбору. Наразі в КСУ перебуває п’ятнадцять діючих суддів. Отже, станом на сьогоднішній день заповнені всі шість вакансій від Президента України. Тупицький О.М. прийняв присягу 15 травня  2013 року, а давайте нагадаємо, що строк перебування судді на посаді 9 років або до досягнення ним граничного сімдесятирічного віку. Головатий С.П. призначений за квотою президента прийняв присягу 2 березня 2018 р., Касмінін О.В. –19 вересня 2013 р., Колісник В. П.27 січня 2016 р., Лемак В.В. –2 березня 2018 р., Мойсик В.Р. –27 січня 2016 р..

За квотою Верховної Ради наразі вакантні два місця в суді, адже призначені лише чотири судді: Завгородня І.М., Первомайський О.О., Сас С.В., Сліденко І. Д.. Президент міг би ініціювати свою політичну силу призначити двох суддів, але чомусь він цього не робить, а хоче розпустити суд і вже розглядає навіть можливість розпуску парламенту. А що ж ? Гуляти так гуляти !

Від з’їзду суддів обрані Городовенко В.В., Кривенко В.В., Литвинов О.М., Філюк П.Т., Юровська Г.В., але також є одна вакантна посада. Тобто, так званим, перезавантаженням це не обмежиться. Варто сказати, що ні законопроект Володимира Зеленського, ні Разумкова, не пропонують шляхи вирішення цієї ситуації, а скоріше нагадують відро бензину, причому високого октанового числа, вилитого на відкритий вогонь.

Не потрібно забувати про певні гарантії, які надає суддям КСУ Закон України «Про Конституційний Суд України» і ст. 20 цього закону визначає, що повноваження судді КС припиняються в разі закінчення строку його повноважень, досягнення ним сімдесяти років, припинення громадянства України або набуття ним громадянства іншої держави, набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення ним злочину, смерті.

До можливих причин звільнення з посади судді КС  відносяться неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров’я, порушення суддею вимог щодо несумісності, вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками, подання ним заяви про відставку. Але при цьому саме рішення про звільнення з посади КС передбачено у ч.1 ст.22, де зазначено, що таке рішення приймається самим Конституційним Судом. Отже, це питання залежить винятково від суду.

А також ст.24 дає певні гарантії незалежності і недоторканності суддям. Тому, варто зазначити, що суддя не може бути притягнутим до відповідальності за голосування у зв’язку з ухваленням Судом рішень та надання ним висновків, що зазначено у ч.3 ст.24. Тобто за таких обставин є чітке розуміння, що законодавець під час створення КСУ встановлював певні запобіжники, для певної категорії осіб, щоб вони не наробили дурниць та щоб все-таки КС мав ознаки незалежності. Тому заяви Голови фракції партії «Слуга народу» Давида Арахамії про те, що вони навіть будуть переглядати фінансування є спробами тиску, за які рано чи пізно доведеться відповідати.

Отже, перезавантаження КС можливе лише, якщо судді напишуть заяви про відставку, що є нонсенсом, і дві третини самого складу проголосують за це. Але якщо почнуть голосувати, все одно нічого не вийде, адже після першого голосування і перших звільнень, вони не зможуть зібрати кворум у дві третини, а отже процес замкнутий, повний нонсенс і юридична нісенітниця в який сама себе влада і поставила.

Хочете читати новини в іншому форматі?
Підписуйтесь на телеграм-канал НАРОДНА ПРАВДА
Підписатись можна ТУТ
Джерело: Народна Правда
загрузка...
загрузка...