Накопичувальні пенсії: чи зможуть українці назбирати на гідну старість

Накопичувальні пенсії: чи зможуть українці назбирати на гідну старість
Автор Желізняк Олександр в Економічна правда/Новини

Поки президент Володимир Зеленський обіцяє провести пенсійну реформу і ввести додаткові виплати, пенсії українців залишаються найнікчемнішими в Європі. За даними Пенсійного фонду, з 11 млн пенсіонерів 58% (6,4 млн чол.) отримують менше 3500 грн, в тому числі 16% (1,77 млн осіб) – менше 2000 грн.

Влада не вперше обіцяє українцям ввести систему обов’язкових накопичувальних пенсій. У Раду поданий новий законопроект (№2683-3), за яким збирати гроші на особистих рахунках нинішні працездатні громадяни почнуть з 2023 року. Якщо закон приймуть в найближчий місяць-два – 1,5 року відводиться на підготовку.

Про те, що чекає пенсіонерів 2030-2050 років, йдеться в матеріалі “Сегодня”.

Як відомо, населення України стрімко старіє – нинішня солідарна пенсійна система, в яку працівник сплачує пенсійні внески, а, вийшовши на пенсію, буде отримувати звідти пенсію, через 20-30 років зможе забезпечити нинішніх 30-40-річних в кращому випадку мінімальною пенсією. Умовно це буде 64 долара (зараз 1769 грн).

Держава змушена зобов’язати кожного працюючого збирати на старість в спеціальних пенсійних фондах. Частину грошей туди щомісяця буде відраховувати роботодавець, частину – працівник зі своєї зарплати. Ці фонди будуть інвестувати внески пенсіонерів, примножуючи їх, щоб, наприклад, через 40 років нинішній 20-річний зміг отримати набагато більше, ніж мінімум. Накопичення кожного підлягають обліку на індивідуальному пенсійному рахунку і можуть бути успадковані. Протягом всього періоду накопичення внески будуть індексуватися за рахунок доходів від інвестицій в економіку України.

Екс-заступник голови Пенсфонда, нині незалежний пенсійний експерт Віктор Колбун каже, що новий законопроект мало чим відрізняється від попередніх. Також передбачено спільне обов’язкове відрахування внесків з працівника і роботодавця (приватні підприємці-фізособи можуть це робити самостійно), але воно менше, ніж пропонувалося раніше: по 2% від зарплати на місяць, в сумі 4%.

Раніше було від 1% з працівника і роботодавця з поступовим підвищенням протягом декількох років до 7% в сумі. Щоб не збільшувати витрати бізнесу і не зменшувати зарплату працівника, запропоновано на 2% зменшити єдиний соцвнесок (з 22% до 20%) і податок на доходи фізосіб (з 18% до 16%). Також прибрали віковий ценз про те, що в обов’язковому пенсстрахованіі можуть брати участь тільки люди молодше 35 років. Раніше така норма була викликана тим, що більш старші не встигнуть накопичити собі на хорошу пенсію. Деякі пропущені законопроекти пропонували тим, кому 35, брати участь в обов’язковому пенсстрахованіі добровільно.

“Така норма – дискримінаційна, наприклад, одному 34 роки і 11 місяців – він бере участь, іншому 35 років і 1 місяць – він не бере, тому її прибрали, – каже Віктор Колбун. – Права повинні бути рівними, навіть, умовно кажучи, 59 -річний зможе накопичити собі хоча б додаткові 10 гривень до пенсії “.

Але головним каменем спотикання досі є питання: хто буде розпоряджатися накопиченим внесками, а це в майбутньому трильйони гривень. В одних законопроектах пропонувалося створити окремий державний фонд – якийсь “Пенсфонд-2”, в інших – привернути найбільші та надійні НПФ, по-третє – допустити до “пенсійного пирога” всі приватні НПФ. Депутати не прийшли до єдиної думки, тому запланований в 2017 році 2019 рік запуску накопичувальних пенсій перенесли спершу на 2020 й рік, потім на 2021-й … Тепер уже на 2023-й.

Думки експертів з приводу закону діаметрально протилежні.

Віктор Колбун відзначив, що законопроект пропонує компромісний варіант: на ринку будуть працювати і держструктура, і НПФ, але не всі, а тільки “авторизовані”. Колбун жорстко проти авторизації, на його думку, рівні права повинні бути у всіх НПФ, кому держава видала ліцензію на право діяльності:

“Є багато невеликих, але успішних НПФ, які виявляться” поза грою “. А її правила диктуватиме державний монстр, адже туди зарахують всіх, хто не визначиться з вибором фонду”.

Також експерт побоюється, що держструктура буде працювати неефективно, можлива корупційна складова, в результаті майбутні пенсіонери накопичать набагато менше, ніж могли б.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, навпаки, підтримує ідею створення держструктури.

“Обов’язкові внески – це податки, ними має розпоряджатися держава, а не приватна структура, вона ж має нести відповідальність перед майбутніми пенсіонерами, – каже Олег Пендзин. – Якщо НПФ збанкрутує – хто компенсує пенсіонерам їх втрати? Це для людей величезні гроші, які вони десятиліттями будуть збирати на старість. У НПФ можливо тільки добровільна, а не обов’язкова участь “.

Молодим українцям експерти радять не сподіватися на державу, а вже зараз збирати собі на старість. Хто заважає кожному щомісяця класти в банк 4% від своєї зарплати, стільки ж, скільки вони відраховували б в Пенсфонд? Навіть при мінімальній зарплаті – це 240 гривень на місяць (два обіду в фастфуді), які через 40 років перетворяться в мільйон гривень.

Нагадаємо, напередодні міністр соціальної політики Марина Лазебна заявила , що з 1 липня українцям, які вийшли на пенсію в 2019-2020 роках, встановлять щомісячну доплату в 100 гривень.

Як повідомлялося раніше, українці на пенсії отримують близько 28,7% останньої зарплати і поступово ця цифра знизиться до 18%. Наприклад, з зарплатою в 10 тисяч гривень зараз можна отримувати близько 2,87 тисяч гривень, а у 2055-му при таких же умовах вже 1,8 тисячі гривень.

Джерело: Народна Правда