Вкрасти 3 тисячі “квадратів” у держави: у Києві ДБК намагається визнати недійсною угоду з девелопером, у справі – скандальна суддя Тарасенко

Вкрасти 3 тисячі “квадратів” у держави: у Києві ДБК намагається визнати недійсною угоду з девелопером, у справі – скандальна суддя Тарасенко
Автор Марія Петренко в Новини/Правда про чиновників

Доглянута зелена територія й розвинена інфраструктура з соціальними і торговельно-розважальними об’єктами у пішому доступі: Варшавський мікрорайон недарма є одним з найбільш популярних житлових кварталів Києва. Тож за ласу нерухомість наразі тривають справжні баталії у судах: субпідрядник – ПрАТ «Домобудівний комбінат №4» – не хоче віддавати девелоперу вже збудовані у рамках додаткової угоди квартири, які далі мають бути передані державі. Хто і як намагається «кинути» державу на квадратні метри?

Loading...

Спробуємо відтворити хронологію подій.

22 травня 2013 року Київська міська рада затвердила детальний план території багатофункціонального житлового району на землях державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», що прилягають до вул. Маршала Гречка та просп. Правди в Подільському районі м. Києва.

Того ж року, 5 березня між ДП «НДВА «Пуща-Водиця» та ТОВ «Сітібудсервіс» був укладений Інвестиційний договір №0503-ІД/13,  відповідно до якого під забудову були передані 2 земельні ділянки – площею 44,0615 га й 7,9883 га відповідно – для здійснення комплексного будівництва житлової та громадської забудови з об’єктами побутового призначення, інженерно-транспортною інфраструктурою та створенням озеленених територій загального користування.

Відповідно до цієї угоди, за виконання своїх зобов’язань замовника держідприємство має отримати у свою власність 5% площі житла у збудованому об’єкті, тобто 24663 кв. м за інвестдоговором між ДП «НДВА «Пуща-Водиця» та ТОВ «Сітібудсервіс», з них – 8 657,68 кв. м за угодою між ТОВ «Сітібудсервіс» та ДБК №4.

19 листопада 2014 року  ТОВ «Сітібудсервіс» уклало субдоговір із ПрАТ «Домобудівний комбінат №4» щодо організації будівництва житла на земельній ділянці площею 7,3 га, та його подальшого введення в експлуатацію. Згідно з цим документом ТОВ «Сітібудсервіс», як землекористувач, передало ДБК функції забудовника об’єкту.

7 грудня 2017 року ці ж сторони підписали Додаткову угоду до вказаного договору, яка стосувалась порядку розрахунків і фінансування будівництва. Зокрема, у п. 3.3 цієї додаткової угоди йшлося про те, що за виконання ТОВ «Сітібудсервіс» своїх зобов’язань за договором, із збудованого житла площею 173 153,54 кв.м., ПрАТ «Домобудівний комбінат №4» зобов’язується передати на користь ТОВ «Сітібудсервіс» квартири загальною площею 8 657,68 кв. м.

Таким чином, на виконання договору, ПрАТ «Домобудівний комбінат №4» зобов’язався передати 5% площ житла (8 657,68 кв. м) на об’єкті на користь ТОВ «Сітібудсервіс». Своєю чергою, ТОВ «Сітібудсервіс» на виконання своїх зобов’язань перед ДП «НДВА «Пуща-Водиця», яке є користувачем земельної ділянки, зобов’язалось передати на користь держпідприємства 8 657,68 кв. м.

Хто і чому відмовляється виконувати умови договору?

ПрАТ «Домобудівний комбінат №4» реалізував проєкт та всі будинки загальною площею 173 153,54 кв. м було побудовано. Однак ДБК, у зв’язку із звершенням реалізації проєкту, відмовився виконувати умови договору та передавати останні квадрати девелоперу – ТОВ «Сітібудсервіс».

У зв’язку із тим, що ПрАТ «Домобудівний комбінат №4» не виконувало свої зобов’язання в частини передачі 3 046,05 кв. м житла, ТОВ «Сітібудсервіс» подало два позови до Господарського суду. Зауважимо, що обидві справи девелопер виграв: 10 серпня 2020 року Госпсуд столиці зобов’язав ДБК передати на користь ТОВ «Сітібудсервіс» 1000 кв. м із збудованого житла (це рішення залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 р.), а 5 квітня 2021 року – ще 2 046,05 кв. м.

Натомість Домобудівний комбінат №4 робить хід у відповідь і у січні 2020 року подає позов про визнавання недійсною додаткову угоду, укладену з ТОВ «Сітібудсервіс». 

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 р., залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 р. та постановою Верховного суду від 13.05.2021 р., у задоволенні цього позову було відмовлено. Як зазначив суд першої інстанції (і з ним погодилися суддя апеляційного й Верховного судів), договір виконувався обома сторонами, а відтак позовна вимога про визнання недійсною додаткової свідчить про те, що позивач (ПрАТ «Домобудівний комбінат №4») діє всупереч своїй попередній поведінці.

Однак ДБК у листопаді 2020 року знову звертається до Господарського суду Києва з позовом до ТОВ «Сітібудсервіс» з вимогою  про визнання недійсною додаткової угоди від 07.12.2017 р. до договору від 19.11.2014 р. вигадавши іншу підставу.

У своєму позові ДБК посилається на те, що оспорювана додаткова угода нібито була вчинена від імені ПрАТ «Домобудівний комбінат №4» за відсутності погодження Наглядової ради ПрАТ «ДБК№4».

Проте, як з’ясував суд, рішенням, оформленим протоколом річних загальних зборів ПрАТ «Домобудівний комбінат №4» від 05.04.2017 р. було попередньо схвалено укладення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом 2017 року. Понад те, рішенням, оформленим річних загальних зборів ДБК від 28.03.2018 р. було затверджено значні правочини товариства, укладені товариством у 2017 році.

Відтак, очевидно, що дії ПрАТ «Домобудівний комбінат №4» не відповідають його попередній поведінці і є недобросовісними. Крім того, вони вочевидь суперечать і державним інтересам.

Чим загрожує державі визнання додаткової угоди недійсною?

Попри те, що у судовому процесі ПрАТ «Домобудівний комбінат №4» начебто виступає на стороні ДП «НДВА «Пуща-Водиця», слід чітко розуміти: у випадку визнання додаткової угоди від 07.12.2017 р. до договору від 19.11.2014 р. недійсною (чого й домагається ДБК), держпідприємство недоотримає 3 046,05 кв. м, які повинні бути передані працівникам державного агрокомбінату.

При чому, за умовами договорів, 1000 квадратів мають бути передані держпідприємству виключно з об’єкту будівництва на земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Київ, Подільський район, відділення центральне, масив №3 та прилягає до вул. Маршала Гречка та проспекту Правди, яка закріплена за ДП «НДВА «Пуща-Водиця» на праві постійного користування.

Простіше кажучи, державу планують «кинути» на понад 3 тисячі квадратних метрів житла у престижному й інвестиційно привабливому мікрорайоні.

Які подальші перспективи цієї справи?

На перший погляд, у правовій площині усі переваги у цьому процесі – на боці девелопера, ТОВ «Сітібудсервіс», яке добросовісно виконує власні зобов’язання за обома договорами та діє в інтересах як численних інвесторів житлового комплексу, так і держави. Зокрема, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 року у справі № 910/16519/20 Домобудівному комбінату №4 у вищезазначеному позові було відмовлено.

Проте у ДБК на цьому не заспокоїлись і продовжують гнути свою лінію: не передають девелоперу (який, своєю чергою, має їх передати держпідприємству) квадратні метри вже збудованого житла та воюють у судах різних інстанцій за визнання додаткової угоди недійсною.

Наразі справу розглядає Північний апеляційний господарський суд Києва – за головування судді К.В. Тарасенко. І отут на девелопера та державу може очікувати неприємний сюрприз. Адже Північний апеляційний госпсуд столиці та Кароліна Віталіївна особисто відомі у суддівських колах низкою відверто «зашкварних» рішень.

Більше того, за інсайдерською інформацією, за вирішення справи на користь ДБК, служительці Феміди начебто обіцяна квартира – якраз із числа тих квадратних метрів, на які й збираються «нагріти» державу.

В яких справах «засвітилась» суддя Північного апеляційного господарського суду?

5 лютого 2021 року Північний апеляційний господарський суд Києва віддав у приватні руки цілий гектар землі Національного комплексу «Експоцентр України» (раніше – ВДНГ) по вул. Академіка Глушкова, 1 у Києві. При цьому представники ВДНГ зазначили, що «рішення прийняли за 5 хвилин, не допустивши на засідання журналістів».

«Це стало можливим завдяки: головуючому судді Станік Сергію Романовичу, суддям Шапталі Євгену Юрійовичу та Тарасенко Кароліні Віталіївні», – зазначено у повідомленні.

Відомо також, що 9 червня 2021 року Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя України відкрила дисциплінарну справу за заявою Київської міської прокуратури в особі керівника Кіпера О.О. стосовно суддів Північного апеляційного господарського суду Станіка Сергія Романовича, Шаптали Євгена Юрійовича та Тарасенко Кароліни Віталіївни.

Відповідно до щорічної публічної декларації судді, пані Тарасенко має у власності три квартири – у Києві, Кременчуці та Масандрі (Ялта) в окупованому Криму, житловий будинок площею 145 квадратів та дві земельні ділянки загальною площею понад 630 кв. м у Бучі на Київщині, а також машиномісце у столиці. Спільно з цивільним чоловіком, присяжним Подільського районного суду столиці Олександром Шакуном, служителька Феміди також володіє двома іномарками – LAND ROVER та JAGUAR.

Готівкою подружжя зберігає майже 100 тисяч доларів та понад 400 тисяч гривень. При цьому річна заробітна плата пані Кароліни у Північному апеляційному господарському суді склала у 2019 році близько 766 тисяч гривень.

Наразі залишається лише вірити в те, що у цій справі терези Феміди все ж схиляться у бік державних інтересів, а не сумнівних «домовленостей» і схем. Сподіваємось, суспільний резонанс і увага ЗМІ до судового процесу не залишать можливості недобросовісному підряднику привласнити понад 3 тисячі квадратних метрів у збудованому житловому комплексі та поставити під сумнів інвестиційну угоду, від виконання якої залежать долі тисяч київських сімей.

Джерело: Народна Правда
загрузка...