Народні депутати провалили відстрочку обов’язкового введення касових апаратів для ФОПів до 2023 року – з 1 січня 2022 року набуде чинності закон про обов’язкове використання фізособами-підприємцями реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Це можуть бути традиційні кнопкові касові апарати, принтери фіскальні або програмні реєстратори (ПРРО).
Нагадаємо, застосовувати РРО та ПРРО зобов’язані підприємці ІІ-ІV груп. Податкова роз’яснила, що під дію закону не підпадуть хіба ті підприємці, які використовують модель B2B, тобто працюють не з клієнтами-споживачами, а з такими «ФОПами» та юрособами і всі розрахунки проводять через банківський рахунок.
Підприємців, які не встигли заздалегідь зареєструвати реєстратор, податкова не штрафуватиме одразу з 1 січня. В Україні продовжено карантин, а відтак і перевірки бізнесу. Проте як тільки мораторій на перевірки буде знято, податківці не залишать поза увагою «ФОПів» без касового апарату, пишуть “Факти”.
Штрафи за порушення становлять:
- За перше порушення – 100% від суми проданого в обхід реєстратора;
- За повторне порушення – 150% вартості проданого;
- Ненадання звітності з РРО – 510 грн;
- Спотворення даних про проведені розрахункові операції — 510 грн.
Вибираючи між класичним РРО (касовим апаратом, фіскальним принтером) та програмним РРО, підприємцям варто відштовхуватися від потреб бізнесу. Експерти бачать такі плюси програмних реєстраторів:
- Простота реєстрації;
- Набагато нижча ціна (до 200 грн. на місяць за хмарний сервіс);
- Просте оновлення ПЗ;
- Економія місця у приміщенні.
При цьому програмним реєстраторам не вдалося уникнути недоліків. Підприємці вже зіткнулися з тим, що сервери податкової служби перевантажені, і чеки не фіскалізуються.
В Україні планують переглянути правила для фізосіб-підприємців на єдиному податку. Автори законопроекту пояснюють, що всіх, чия діяльність вважається високоприбутковою, змусять сплатити більше податків. Документ розглядається комітетами Ради, після чого буде винесений до сесійної зали парламенту.
