Ольга Онищенко: Яким насправді “патріотом” є колишній гендиректор Рівненської АЕС Павло Павлишин

Ольга Онищенко: Яким насправді “патріотом” є колишній гендиректор Рівненської АЕС Павло Павлишин
Автор Желізняк Олександр в Новини

Журналістка Ольга Онищенко прокоментувала звільнення з посади колишнього генерального директора Рівненської атомної електростанції (АЕС) Павла Павлишина, старший син якого – Євген Павлишин – до смерті побив літню жінку в с. Рудка Вараського району.

Свою думку журналістка висловила у соціальній мережі Facebook.

Яким насправді “патріотом” є колишній генеральний директор Рівненської АЕС Павло Павлишин. Останнім аргументом чому Павла Павлишина не можна звільняти з посади директора Рівненської АЕС, є міф про його дії щодо захисту атомної станції від вторгення рашистських окупантів та його нібито патріотичну проукраїнську позицію.

Тож, чому це є міфом:

1. Як можна надати оцінку ефективності заходів із захисту атомної станції, якщо зміст цих заходів ніхто не знає, бо вони таємні. Слава Богу на практиці їх не довелось випробувати, адже вторгнення до Рівненської області з Білорусі не було й наразі не очікується.

Моє джерело в “Енергоатомі” стверджує, що до всіх атомних станцій на початку війни було доведено комплекс додаткових заходів із захисту станцій. І всі вони були однаково виконані всіма станціями на 100%. Тобто жодної унікальності директора Рівненської АЕС Павла Павлишина в цьому плані немає.

2. Про “патріотизм” Павлишина та людей навколо. Із історії питання про російський вплив та російських лобістів в Україні нам відомо про значну російську присутність та п’яту колону в українській атомній енергетиці. Формуючи цей вплив, російські спецслужби в першу чергу спирались на лояльні до Росії кадри, які вже раніше працювали в Росії, або давно й плідно співпрацювали з російськими спецслужбами, займаючи різного рівня посади в українській атомній енергетиці. Ці посадидозволяли їм очолювати себе проросійськими помічниками і співробітниками, формуючисвоєрідні анклави російських прихильників навколо себе.

Одна з відомих таких груп була сформована й досі існує навколо вже колишнього директора Рівненської АЕС Павла Павлишина. До неї зокрема входять такі скандальні особи як колишній голова Держатомрегулювання Григорій Плачков та “експертка” галузі Ольга Кошарна.

Тож розберемось по черзі. Свою стрімку кар’єру Павло Павлишин розпочав у 2010 році, коли до влади прийшов Віктор Янукович. На президентських виборах Павло Павлишин активно агітував за нього, за що у жовтні 2010 року став депутатом Рівненської обласної ради від Партії регіонів.

З усіх керівників підприємств української атомної енергетики саме його найбільше цінують у Москві. З високою ймовірністю саме його Росатом мав призначити керівником захопленої атомної енергетики України. І ось чому. Навесні 2012 року раптово помер тодішній директор станції Михайло Колесніченко. А Павла Павлишина, завдяки своїй приналежності до Партії регіонів та зв’язкам з потрібними людьми, було призначено генеральним директором РАЕС. Президентом “Енергоатома” тоді був Юрій Недашковський. Думаю, всі пам’ятають, які вимоги до керівників державних підприємств були в часи корупційної вертикалі Януковича. До речі, ніде не зустрічала новин, що Павло Павлишин вийшов з Партії регіонів.

Те, що Павло Павлишин має тісні зв’язки з російськими впливовими спецслужбами, підтверджується деякими фактами його біографії. Зв’язки Павла Павлишина з радянським КДБ розпочалися з часів його військової служби у Ракетних військах стратегічного призначення СРСР, де він проходив строкову службу в частині №11883 с. Ведмідь Новгородської області РФ.  Призваний до лав Збройних Сил СРСР Павло Павлишин був у 1985 році, перебуваючи студентом Одеського політехнічного інституту. Як відомо, всі, хто проходив службу у таких військах, особливо ретельно перевірялися КДБ, а справи щодо них досі знаходяться у спеціальному таємному архіві у Москві.

Завданням КДБ було вербування військовослужбовців Ракетних військ стратегічного призначення, оскільки служили там перевірені люди з високими інтелектуальними здібностями. А Павло Павлишин, призваний з енергетичного факультету Одеської політехніки, не міг не зацікавити співробітників КДБ. Тісні зв’язки з КДБ, а потім з ФСБ допомогли йому побудувати непогану кар’єру в Україні.

“Куратори” з Московії, які звичайно знали пророзв’язування війни, розуміли, що такі перевірені люди як Павло Павлишин в подальшому їм будуть дуже потрібні. Тому вони продовжили робити з нього “зразкового” директора атомної станції, який, за їхнім задумом, повинен був користуватися безперечним авторитетом працівників атомної галузі.

Павло Павлишин є другом і знаходиться у справді чудових стосунках з директором московського центру Всесвітньої асоціації організацій, що експлуатують атомні електростанції, (ВАО АЕС – МЦ) Василем Аксеновим. Про це свідчать зокрема результати останньої перевірки Рівненської АЕС представниками московського центру в листопаді 2021 року. Далі у грудні 2021 року, напередодні збройної агресії Росії, російські “експерти” поставили за 5-бальною шкалою (де 5 – це найнижча, а 1 – найвища оцінки) директору РАЕС найвищу оцінку 1. Але по суті виявлених порушень, про які йдеться у висновку щодо результатів перевірки, Рівненська АЕС не заслуговує й на “трійку”.

У висновку зокрема йдеться про таке:

– керівники не фокусують увагу на дотриманні стандартів під час виконання робіт;

– в деяких випадках оператори не забезпечують суворого дотримання процедур або процесів;
– з січня 2019 року по квітень 2020 року на 3-му блоці РАЕС сталось 4 події, які пов’язані з помилковими діями персоналу.

Тож ніякої найвищої оцінки за таких висновків і бути не могло. Але вплинув фактор підтримки Павла Павлишина його друзями з Москви. Вони йому ще спеціальну нагороду вручили. До війни всі атомні станції України входили до московського центру ВАО АЕС. На початку збройної агресії Росії “Енергоатом” рішуче розірвав стосунки з цією проросійською організацією та перейшов у паризькій центр ВАО АЕС, залишивши Павла Павлишина без московського прикриття.

За часів президентства Порошенка до атомної енергетики увірвався ще один герой, який увійшов до спільної команди Недашковського–Павлишина. Це Григорій Плачков – син відомого Івана Плачкова, відомого менеджера – енергетика імперії Ріната Ахметова, головного спонсора Партії регіонів. Григорія Плачкова після короткої кар’єри в “Енергоатомі” та Міненерго було призначено головою ДІЯРУ або Держатомрегулювання, регуляторного органу, який контролює роботу всіх ядерних об’єктів та поводження з ядерними матеріалами. У грудні 2021 року рішенням Уряду його було звільнено з цієї посади. Про його російський слід і чому Григорія Плачкова звільнили – тут докладно написано.

Головним інформаційним рупором цієї компанії є Ольга Кошарна, теж особа з підозрілою біографією та зв’язками. “Енергоатом” на своєму Telegram-каналі про неї зокрема писав таке.

Рашисти активізували свою п’яту колону, яка через ЗМІ починає розхитувати дружній колектив “Енергоатому”. Вони дістали свою “консерву” Ольгу Кошарну, яка називає себе експертом у галузі ядерної енергетики та починає розповсюджувати брехню про “здачу ЗАЕС” окупантам, недостатній спротив і т.д. “Енергоатом” категорично відкидає такі звинувачення та всі “дописи” цієї “консерви”. Адже вона чітко діє за методичками ФСБ, генеруючи фейки та дезінформацію, що спрямовані на розхитування ситуації та підрив довіри до керівників в ядерній галузі з тим, щоб посилити психологічний тиск на працівників ЗАЕС та перетягнути їх на свій бік.

Нагадаємо звідки взялася в Україні Ольга Кошарна. Вона народилася 8 жовтня 1955 року у Челябінській області, Російська Федерація. Закінчила Московський хіміко-технологічний інститут ім. Менделєєва в 1978 році (зараз Російський хіміко-технологічний університет ім. Д.І. Менделєєва). Має науковий ступень кандидата хімічних наук. Після закінчення інституту працювала в закритому науково-дослідному інституті за хімічним напрямком. Як відомо, за радянських часів у наукових установах такого профілю проводилися закриті воєнні розробки, розроблялася хімічна зброя, отрути. Там була чудово налагоджена робота спеціального відділу КДБ. Тому однозначно можна стверджувати, що такий перспективний молодий спеціаліст і вчений не залишився поза увагою спецорганів РФ і зараз продовжує на них працювати. Аналізуючи діяльність Ольги Кошарної до нападу Російської Федерації на Україну та її сьогоднішню “активність”, можна зробити лише один висновок – ця людина працює на окупантів. Вся її “незалежна” аналітика зводиться до одного – підірвати довіру до керівництва держави та атомної галузі.

Насамкінець, хочу із сумом зазначити. Поштовхом для звільнення української атомної енергетики від цих одіозних осіб стали не лише матеріали та інформація про їхню діяльність на користь ворога. Були також інші скандальні причини. Наприклад, звільнення 27 червня 2022 року Павла Павлишина з посади директора Рівненської АЕС (а насправді лише тимчасове переведення на іншу посаду в стуктурі “Енергоатома”) стало наслідком звірячого побиття його сином Євгеном Павлишиним 64-річної жінки. І, до речі, ми б про це не дізналися, тому що його батько включив усі важелі впливу для “відмазування” сина. Але жінка, нажаль, померла та ця справа стала резонансною.

Ольга Онищенко: Яким насправді “патріотом” є колишній гендиректор Рівненської АЕС Павло Павлишин

Ольга Онищенко: Яким насправді “патріотом” є колишній гендиректор Рівненської АЕС Павло Павлишин

Ольга Онищенко: Яким насправді “патріотом” є колишній гендиректор Рівненської АЕС Павло Павлишин

Ольга Онищенко: Яким насправді “патріотом” є колишній гендиректор Рівненської АЕС Павло Павлишин

Ольга Онищенко: Яким насправді “патріотом” є колишній гендиректор Рівненської АЕС Павло Павлишин

 

Джерело: Народна Правда