Як Герус “піариться” на чужій благодійності

Як Герус “піариться” на чужій благодійності
Автор Желізняк Олександр в Новини

За 5 місяців війни проявилося чимало волонтерів, які допомагають армії, біженцям, наближають перемогу. Є й такі, для яких волонтерство – привід попіаритися. Але півбіди, якщо ти справді щось зробив, а потім виставляєш результати своєї допомоги у Фейсбук. Набагато гірше, коли хтось присвоює собі чужі заслуги.

Взяти, до прикладу, голову енергетичного комітету парламенту Андрія Геруса. Персонаж доволі токсичний, за ним тягнеться густий шлейф скандалів – починаючи від боротьби з Ахметовим та «Роттердамом+» на догоду Коломойському, закінчуючи скандальною поправкою, яка дозволила імпорт електроенергії з росії та білорусі. 

І справді, репутацію пан Герус має доволі токсичну, тому потрібно чимось перебивати цей негативний шлейф. Найбільш очевидний варіант у нинішніх умовах отримати певну «індульгенцію» – це робити свій внесок у загальну перемогу. Воювати Андрій, очевидно, не може через проблеми зі здоров’ям, а от займатися волонтерством – цілком. 

І він, судячи з його активності у соцмережах, цим і займається. Нещодавно Андрій Герус вихвалявся, як допомагає армії, нібито останню сорочку зняв, щоб купити дрони та пікапи для хлопців із ЗСУ. На фото він стоїть з генеральним директор ТОВ «Оператор ГТС України» Сергієм Макагоном і звітує за передачу нашим військовим порядку 200 автомобілів та дронів. 

Здавалося б – честь і хвала, такі «пташки» та «крокодили» – це вагома допомога для військовослужбовців. Але ми копнули глибше, і з’ясували цікаві деталі. Виявляється, техніка для армії була куплена не за гроші Андрія (яких у нього, судячи з декларації, вистачає), а чужим коштом – їх збирав колектив та профспілка підприємства  «Оператор ГТС України». Ці пікапи були завезені на територію України ще під час дії закону про безмитне ввезення авто – теж співробітниками підприємства. Всю адміністративну тяганину з пропуску автомобілів через кордон – взяв на себе співробітник ОГТСУ Євген Фернебок. Щоправда, скільки автомобілів було ввезено, яких саме і скільки з них передали у ЗСУ, зараз вже важко розібратися – всі документи про їхнє ввезення дивним чином зникли. 

До речі, у своєму пості Герус дякує Сергієві Макогону тільки за один джип, переданий для ЗСУ. З чого, вочевидь, всі повинні здогадатися, що інші машини передав сам Герус? Цікаво, Андрій Михайлович не боїться, що його маленьку брехню зможуть викрити ті, хто насправді збирав гроші та закупав авто для армії? Чи він розраховує на те, що справжні волонтери зазвичай мовчазні і про свої добрі справи у ФБ не вихваляються? 

Джерело: Народна Правда