Щоб Україна гідно виглядала на міжнародній арені, мала заслужений авторитет, західні інвестори реально хотіли вкладати свої гроші в економіку, Києву потрібно зробити три базові речі, про які США говорять уже не один десяток років. Це – незалежна судова система, відсутність корупції та свобода ЗМІ. Зрозуміло, що війна. Але й стояти на місці сенсу немає. Як то кажуть, під лежачий камінь…
Ось тільки як саме Захід, зокрема, США відчують, що у цих принципових питаннях Україна досягла відчутного прогресу? За якими показниками це зрозуміло? Яким чином це моніторити?
Про суди, корупцію та свободу ЗМІ в Україні американці говорять постійно. Я маю кілька конкретних рецептів, як саме моніторити стан справ в Україні за цими сферами.
Один варіант моніторингу – наявність незалежних комісій та їх аналітика. Ось, наприклад, створили в Україні НАБУ. Але цей орган критикують за те, що дуже мало справжніх процесів, доведених до суду, мало серйозних штрафів, посадок у в’язницю корупціонерів. Тобто у НАБУ є якась діяльність, але вона не така результативна, якою могла б бути. У США, наприклад, дивляться на прокурорів за кількістю виграшів справ у кримінальному суді. Якщо в нас прокурори малоефективні, справи не виграються, то такі прокурори виглядають дуже непривабливо.
Другий варіант моніторингу – міжнародні перевіряючі організації та їхні звіти. Організації престижні та авторитетні, які можуть давати серйозні оцінки стану справ. Такі, наприклад, як Heritage Foundation, які роблять аналітику корупції на світових ринках тощо.
Потрібно підключати відомі західні організації – європейські чи американські, щоб вони робили аналіз ситуації в Україні та, наприклад, сказали у підсумку, мовляв, суди в Україні працюють значно краще тощо. Тоді це сприйматиметься інвесторами. Подібну аналітику може замовити сам уряд України з метою випередити, щоб потім продемонструвати всім, що в Україні є реальний результат.
Є ще тема, про яку я неодноразово писав у своїх статтях. Це деолігархізація та декриміналізація України. Це також можна якось заміряти, коли викривають і «розкуркулюють» законним шляхом токсичних олігархів, коли позбавляють громадянства злодіїв, коли виштовхують з України скарбників. Все це – легальним шляхом, який базується на кримінальній активності таких людей, не заохочує їх, а навпаки, призводить до відповідальності. Подібні люди повинні себе або якимось чином винайти, або залишити Україну.
Те саме і з криміналом. Цей момент, як на мене, потрапляє до теми незалежності судів. Адже коли бандитизм та олігархат відходить, тоді краще працює ринок. Працює він системніше, менше монополій, домінацій, маніпуляцій.
Оскільки в США йде виборча гонка, то на Україну, гадаю, буде тиск на ці теми з обох боків – і від республіканців, і від демократів, щоб виправдати в очах американців фінансову підтримку України. США просто хоче відповідальності. Це не в плані «підтримувати війну далі чи ні», це в плані допомоги Україні, інвестування в її економіку, покращення її рівня розвитку та життя громадян.
Війна не буде вічною. Вона колись скінчиться. Тому треба показати всім, що в Україні все робиться на чистішому, прозорішому рівні. Адже військова країна також може стати корумпованою. Військові теж можуть бути корумповані, але це по-іншому відбувається. Військові – це бюрократи, не бізнесмени. Це люди, які підкоряються наказам, шанують військову ієрархію, розуміють процеси сили та процеси організації. Тому єдиний тут ризик, щоб окремі військові у поганій ситуації в країні себе не винайшли у бандити. Приклад – Корсика у Франції. Це як Сицилія, але набагато колоритніше. Я там був не раз і мені розповідали багато чого «цікавого» на цю тему. Тому вже сьогодні влада України має серйозно думати над тим, як забезпечити в майбутньому гідну реалізацію для українських військових. які повернутися додому після війни. Це особливо важливо.
Отже, незалежні суди – це дуже важливо. Це свідчення того, що саме Закон, а не якісь силові чи кримінальні структури рулюватимуть Україною.
Свобода слова та свобода ЗМІ. Думаю, що вона є в Україні. Олігархи відходять від цього всього або набагато акуратніше поводяться. Але свобода ЗМІ – це ще не все. Має бути відповідальність у медіа за роботу та за результати такої роботи. Тому що «вільна» преса – це часто, коли немає якихось внутрішніх правил чи стрижня. Така преса буде вільною, так. Але, вона себе продаватиме будь-кому і за що завгодно. Такі «ЗМІ» можуть перетворюватися на найманців. Саме тому мають бути чіткі правила у ЗМІ, які потраплятимуть до стандартів кваліфікації, підлаштовуватимуть медіа під відповідальність за їхню діяльність. Інакше це буде та сама проблема, яка існує в Україні і в судах, і в корупційній площині.
Моя підсумкова порада: Україна сама має бути активною. Влада України сама повинна боротися з негативами щодня, а не чекати, доки хтось щось побачить та оцінить у Європі чи США. Україна вже має показувати, що вона сама робить великий прогрес у різних напрямках, незважаючи ні на що, а не чекати якихось поштовхів із Європи та США. І Україні потрібно самій виступати за те, щоби міжнародні моніторингові структури фіксували її прогрес у різних сферах.
У США дуже прислухаються до авторитетних світових організацій. Якщо вони напишуть аналіз стану України і скажуть світові, що ситуація покращується, то Україна одразу злетить нагору в очах іноземного інвестора. Це буде дуже позитивно сприйнято людьми на Заході – від простого громадянина до бізнесмена чи компанії, які із задоволенням вкладуть гроші в Україну, точно знаючи, що їхні гроші однозначно підуть за призначенням.
Юрій Ванетик, адвокат, політичний стратег та член Ради директорів міжнародної правозахисної агенції WEST SUPPORT (США)
