Василь Шуляр: «Цифрова освіта для дітей прифронтових регіонів потрібна  і важлива»

Василь Шуляр: «Цифрова освіта для дітей прифронтових регіонів потрібна  і важлива»
Автор Желізняк Олександр в Новини/Публікації/Соціальна правда

Для всієї системи української освіти війна стала періодом найскладніших випробувань. За даними Міністерства освіти і науки України, 3798 закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів, 365 з них зруйновано повністю. Мільйонам українцям довелося виїхати, серед яких діти, педагоги. Навчальні заклади, які продовжили свою діяльність у прифронтових областях, зіткнулися з великою кількістю викликів. Учасники навчального процесу змушені пристосовуватися до непередбачуваних умов та нестабільності. Психоемоційний стан  учнів та вчителів погіршується через стрес, страх та невизначеність.

З метою покращити навчання, соціально-емоційний розвиток та психічне здоров’я молодших школярів у сільській місцевості східних регіонів в Україні  БО “100% життя” (Facebook) у партнерстві з ГО “Українська посмішка” за підтримки Гуманітарного фонду для України (About the Ukraine Humanitarian Fund | OCHA (unocha.org) реалізовують проєкт «Надолуження знань, соціально-емоційний розвиток і психологічна підтримка учнів 1–4 класів». Про впровадження проєкту на території Миколаївської області розповів Василь  Шуляр, доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри теорії й методики мовно-літературної та художньої-естетичної освіти, директор Миколаївського інституту післядипломної педагогічної освіти, заслужений вчитель України.

Василь Шуляр: «Цифрова освіта для дітей прифронтових регіонів потрібна  і важлива»

Повномасштабна війна погіршила доступ до освіти, поглибила наявні освітні проблеми, негативно вплинула на якість освітнього процесу й успішність, а також відобразилася на психоемоційному стані  дітей.  Назвіть основні виклики, які постали перед освітою в умовах війни.

-Мабуть, ніхто в Україні зараз не скаже, що ми працюємо у штатному режимі. Переживши період COVID-19, ми набули певних освітніх навичок процесу дистанційно. Тоді це було недоліком, а з початком війни стало значною перевагою. Ми отримали  цифрові навички використання різних платформ, застосунків, методик, технологій, засобів у дистанційному та змішаному форматі. Незважаючи на складну ситуацію в Україні, колектив нашого інституту в штатному режимі надавав освітні послуги. Звісно,  важливим питанням є якість надання освітніх послуг. Як би ми не старалися, які б зусилля не докладали, якість занять в змішаному форматі безумовно є не найкращою. Не було тієї комунікації наживо, яка відбувалася в аудиторії чи класах. Крім цього, організацію освітнього процесу  ускладнював різний рівень цифрової грамотності освітян та відсутність потужного інтернету в місцях, віддалених від обласного центру. Область частково перебувала в окупації, під активними бойовими діями. Складно було, коли розпочались проблеми з електропостачанням. Не всі заклади освіти мали альтернативні варіанти. Це теж вибивало з нормального освітнього процесу. Але, незважаючи на вищезазначені  виклики, ми знайшли вихід: записували заняття, які проводили синхронно; маючи хорошу технічну базу в центрі цифрової освіти і медіа культури, записували постановочні заняття, де намагалися через низку коротких медіатекстів розкрити  всі питання. Матеріали розміщувались на платформі, і здобувачі освіти могли або переглянути запис проведеного заняття чи студійні заняття, або прочитати матеріали і виконати завдання, які передбачались для того, щоб набути тих чи інших навичок, отримати професійний розвиток.

Василь Шуляр: «Цифрова освіта для дітей прифронтових регіонів потрібна  і важлива»

З особливими труднощами стикаються школи, які знаходяться у сільській місцевості у прифронтових областях. Однією з головних проблем є віддаленість та відсутність доступу до необхідних ресурсів. У таких районах діти часто мають обмежений доступ до якісних навчальних матеріалів.  З метою вирішити ці проблеми в Україні запустили проєкт «Надолуження знань, соціально-емоційний розвиток і психологічна підтримка учнів 1–4 класів». На скільки цей проєкт  важливий для Миколаївської області?

Для Миколаївщини – це один з найактуальніших проєктів. Цифрова освіта для дітей прифронтових регіонів потрібна  і важлива. Формування цифрових навичок  є довготривалим процесом, і, мабуть, пожиттєвим, тому що постійно  розвивається  та вдосконалюється техніка. Так як в області частина районів була в окупації, а частина під активними бойовими діями, деякі заклади освіти закрилися, або ж були зруйновані. Попри це, ми можемо організувати навіть в непристосованих приміщеннях використання цифрових ресурсів. Дуже важливо, що він охоплює базові предмети і  відстежує  ментальне здоров’я учнів. Адже нині ми всі живемо і будемо надалі працювати в травмованому суспільстві  і з травмованими учасниками навчального процесу. Під час використання підручника eKidz.eu  дуже легко отримувати інформацію, здійснювати перевірку, самоперевірку; представлена велика кількість завдань, враховані навіть естетичні моменти, щоб у дитини був мотив далі розвиватися.

Василь Шуляр: «Цифрова освіта для дітей прифронтових регіонів потрібна  і важлива»

Яке сприйняття цифрового підручника серед педагогів та учнів?

 Переважна більшість дуже позитивно відгукується і готові до впровадження цифрового підручника. Дехто, звісно, хвилюється,  що це буде додаткове навантаження, що потрібно буде виходити із зони комфорту, відмовитись від традиційних методів та прийомів або тих методів, які вже використовувались. Хтось переймається, як ми будемо використовувати цифровий підручник, якщо почнуться перебої з електроенергією. Ми зі свого боку намагаємось пояснити, підтримати і запевнити, що ми їх не залишимо сам-на-сам, що буде надаватися необхідна підтримка і з боку інституту, і  з боку партнерів, з якими ми співпрацюємо. До участі в проєкті відгукнулося  дуже багато закладів. Нам потрібно було відібрати певну кількість. Адже дуже важливо, щоб продукт активно використовувався, а не лише була поставлена галочка для звітності.

Як цифрові підручники змінюють процес навчання?

Особисто я критично ставлюся до цифрових підручників, тому що надаю перевагу паперовим джерелам. Але коли  бачу цифровий підручник, який має  мистецьку родзинку в дизайнерському оформленні,  мене це вражає. Коли я спостерігаю за молоддю, молодими викладачами, школярами, я бачу, як вони легко переходять на використання цифровим підручником, і що для них це не є перешкодою, а навпаки, перевагою.  Звісно, мене радує, що молоде покоління, крім електронних книг, продовжує купувати і читати паперові видання. Тому дуже важливим сьогодні є поєднання паперових книг та цифрових інструментів. Я вважаю, що кожен повинен сам зробити вибір, яким засобом йому користуватись, яких цифрових навичок йому набути, щоб бути сучасним, легко здобувати інформацію або одержувати якусь послугу, використовуючи той чи інший застосунок. Утім, на моє переконання, використання цифрових інструментів та друкованих підручників буде відбуватися паралельно. Пригадую, коли була тенденція замінити бібліотеки на медіатеки, я своїх освітян просив: залиште вивіску «бібліотека», а вже в останній створюйте медіатеки. Хай традиційне вічне поєднується із сучасним.

Які основні переваги цифрового підручника?

У мене є стратегія, за допомогою якої я намагаюсь демонструвати традиційно інноваційні засоби. Вона називається ноосферноекологічна. Одним із складників цієї стратегії є використання різних каналів отримання інформації. Якщо раніше увага учня утримувалась 12 секунд, то зараз 8 секунд. Це  стосується школярів, які пішли в нову українську школу. Тому важливо, наскільки курс розроблений з врахуванням цього елементу, щоб активізувати увагу дитини, захопити її, і потрапити в зону активного сприйняття інформації. Безумовно, паперова книга цієї місії виконати не зможе, а цифрова  – так. Адже в  eKidz.eu є різні застосунки, елементи, які щось візуалізують та аудіюють. А для сучасного покоління дуже важлива візуалізація різних процесів. Наприклад, підручник з англійської мови не може всі ці аспекти реалізувати, а цифровий – легко. Може записати твою вимову, потім можна її прослухати декілька разів. Здійснення контролю і самоконтролю за набутими навичками традиційний підручник виконати не може, а цифровий  – без проблем. Це -основна перевага. Зберігання інформації, її пошук,  навігація цифрового і традиційного підручників є різною. Учні досить швидко орієнтуються, знаходять інформацію в цифрових ресурсах, а в паперових можуть навіть губитись. Паперовий підручник не виходить оптимізувати, щоб захопити учня, все одно є перенасичення візуальними картинками, та ще й в спотвореному варіанті. В цифровому підручнику, безумовно, ці моменти відсутні.

Щоб вчителі легко і швидко освоїли цифровий підручник, для них регулярно в рамках проєкту проводяться тренінги. Тренінги включають кілька модулів: цифровий підручник для надолуження знань з української мови, методика соціально-емоційного розвитку учнів засобами цифрового підручника, психологічний супровід учнів на уроці з використанням цифрового підручника. Як вчителі реагують на такі тренінги?

Більшість з великим зацікавленням до цього відноситься, залишають позитивні відгуки про важливість проведення навчання. Спочатку говорилось про 15-17 закладів освіти, але я переконав, що для регіону потрібно 30. Ми приділяли значну увагу відбору закладів освіти, які вже  були готові до використання нових  цифрових засобів. Але й тут ми бачили  страх та розгубленість. Втім, це нормальне явище. Щось нове завжди викликає сумніви, насамперед у собі: чи зможу я це реалізувати,  як це працюватиме в організації, коли будуть обстріли або вимкнуть світло, а я не зможу забезпечити результат, який передбачався. Звісно, з вчителями працює потужна команда психологів щодо підготовки для адаптації до запровадження нових технологій. Психологічний аспект дуже важливий. Бо коли впроваджували державний стандарт початкової школи, психологічний аспект не враховувався. Ми говорили пані міністерці, що не може відбуватися впровадження реформи без підтримки психолога. Тому під час відбору закладів освіти ми дивились наскільки директор готовий, чи є в нього вчителі, які пройшли певні етапи цифрової грамотності, чи є психолог і наскільки він готовий проводити адаптацію впровадження цифрового ресурсу і відстежувати вплив впровадження ресурсу на ментальне здоров’я дитини взагалі. 

Як мотивувати учнів і вчителів до використання цього цифрового ресурсу? 

Найкраще це робити на власному прикладі. Я сам вчусь і демонструю  свої навички і в такий спосіб мотивую колектив. Меж для вдосконалення немає, ти сам вдосконалюєш процес і набуваєш нових навичок.

Сучасні технології і засоби постійно розвиваються та впроваджуються у життя. Тому ми, освітяни, не маємо права стояти осторонь. Наше завдання – думати, як залучити якомога ширшу аудиторію для набуття тих чи інших навичок.

Розмовляла Оксана Щирба

Джерело: Народна Правда