А ви помітили, що після чергового номера циркового шоу – коли влада вже четвертий місяць “шиє” кримінальну справу голові політради “Опозиційної платформи – За життя” Віктору Медведчуку – з боку “зеленських” настала якась дивна тиша?

24 червня 2021 року президент Зеленський стверджував, що стосовно Медведчука в розпорядженні влади є “багато різної інформації від СБУ, розвідки” і, найголовніше (для юриста Зеленського), “багато всього говорилося”. Але ж ще 31 серпня 2019 року Зеленський навіть обіцяв якусь “гучну історію”.

От би “кварталівцям” зараз і розповісти своїм “великим друзям” на Заході – голосно! – про успіхи політичних репресій… у сенсі, своїх реформ!

Про те, як слідство подало 6 липня 2021 року клопотання про продовження терміну цілодобового арешту Медведчуку з грубим процесуальним порушенням: не в порядку, встановленому законом “не пізніше десяти днів” до закінчення попереднього обмеження, а всього лише за три дні. Як “шахраювали” з клопотанням, щоб воно потрапило на виконання до “свого” судді Сергія Вовка.

Або про те, як слідство вирішило 7 липня 2021 року продовжити терміни досудового розслідування у справі проти Медведчука. Ось де вся сила судової реформи проявилася! Дізнавшись, що лідер опозиції отримав повістку з викликом до суду за… 48 хвилин до початку судового засідання, адвокати встигли до призначеного терміну. Але! З подивом виявили, що в порушення закону – без участі Медведчука і його захисників – слідчий суддя Вовк проявив неабиякий юридичний талант: за 10-15 хвилин встиг розглянути і навіть вивчити! сім томів справи (приблизно по 200 сторінок у кожному), заслухати і розглянути доводи прокуратури, піти до дорадчої кімнати, порадитися зі своїм внутрішнім переконанням і винести вердикт: продовжити досудове розслідування у справі до 11 листопада 2021 року.

Могли би розповісти, чому судове засідання 8 липня 2021 року тривало понад 13 годин? А тому, що захисники лідера опозиції буквально “розкладали на атоми” цей фарс і “надягали на голову” прокуратурі: численні процесуальні порушення, невідповідність матеріалів підозри і внесеної до ЄРДР інформації, відсутність доказів, непрофесіоналізм слідства, “невстановлених осіб”, але при цьому, за словами прокурорських, що мають паспорти РФ, “упередженість” прокурора Руслана Іжука і “підконтрольність стороні обвинувачення” судді Вовка. Тобто все те, що Медведчук назвав “фантастикою, яку повинні вивчати лікарі вузької спеціалізації”.

Ну, або про те, як 9 липня 2021 року суддя Вовк, якось ховаючи очі й виглядаючи пригніченим, оголосив рішення суду продовжити термін домашнього арешту Медведчуку до 7 вересня 2021 року.

Ні, не чути переможних реляцій від “95-го кварталу” і його масовки. Схоже, там зрозуміли – “вляпалися” всерйоз і надовго.

Причому влада програла ще “зі старту” – 13 травня 2021 року, коли було перше судове засідання, а прокуратура вимагала як запобіжний захід  тримання під вартою. Весь розрахунок Банкової тоді будувався на тому, що Медведчук покине країну. Але опозиційний політик із відкритим заборолом вплутався у “зустрічний бій” із владою і розгромив всі звинувачення проти себе.

І на суді 9 липня 2021 року Медведчук тримався впевнено, спокійно і холоднокровно. А коли топ-політик такого рівня спокійний, то навіть у контексті нехай і “шитого білими нитками”, але кримінального переслідування за державну зраду, це може означати тільки одне: у нього вже заготовлено відповідь.

До речі, суддя Печерського суду В’ячеслав Підпалий першим зметикував: запахло смаженим, а Медведчук – це не та персона, на яку можна “наїхати” за допомогою кримінальної справи, що складається з “невстановлених” діянь “невстановлених осіб”. Тому не пішов назустріч слідству, тримання під вартою замінив на домашній арешт, а потім і зовсім “зіскочив” із гучної політичної справи від гріха подалі. Мабуть, Підпалий зробив висновки з історії про непросту долю свого колеги – судді Родіона Кірєєва, який на суді у “справі Юлії Тимошенко” поводився, як … нахабний даішник із престижного перехрестя (у виконанні тоді ще коміка Зеленського), а тепер бігає в пошуках їжі по Москві з вовчим квитком. І за долею судді Миколи Чауса всім учасникам процесу теж варто уважно стежити. Ще б пак! Адже Чауса після численних “заслу ” – “пропетляв” від люстрації, видавав санкцію про примусове медобстеження Геннадія Корбана, був затриманий “на хабарі”, його звинувачували в порушенні присяги – тепер із комфортом возять у багажниках автомобілів спецслужб. То з України до Молдови, то назад.

Може, суддя Вовк вирішив, що в компанії “зеленських” він “зловив Бога за бороду”, а влада “95-го кварталу” – це назавжди? Не факт. Йому би повивчати соціологію: про хронічне падіння довіри українців до влади, про тотальну втечу ошуканого і розчарованого виборця від “слуг” до ОПЗЖ, яка впевнено наздоганяє провладну політсилу. Йому би вдумливо – між рядків! – почитати поради держсекретаря США Ентоні Блінкена президенту Зеленському 9 липня 2021 року на міжнародній конференції з питань реформ в Україні у Вільнюсі. Блінкен дуже недвозначно сказав, що в Україні з 2014 року “жодного високопосадовця не було засуджено за корупцію”. Що в перекладі з високого дипломатичного складу глави Держдепу США означає: нас абсолютно не цікавить ваше циркове “полювання на відьом”; замість того щоб займатися політичними репресіями проти опозиції на чолі з Медведчуком, займіться злодіями і корупціонерами!

“Люди повинні бачити, що система працює для того, щоб повірити в неї!” – заявив Блінкен.

Красиво сказано. Тільки пан Блінкен не врахував одного: люди вже не повірять “зеленським”. Ніяк і ніколи. І справа проти лідера опозиції Медведчука – це своєрідний маркер остаточної і безповоротної відмови українців від будь-якої довіри до влади “95-го кварталу”.

Зрадникам і брехунам не вірять. Їх вантажать у багажники (електоральні) та відвозять на склад вічного зберігання політиків-невдах. До речі, разом з обслугою і прислужниками.

Олексій Куракін

Оригінал на сайті Олексія Куракіна

Голова політради партії “Опозиційна платформа – За життя”, народний депутат Віктор Медведчука рано чи пізно відповість на політичне переслідування з боку президента Володимира Зеленського – жорстко, боляче і назавжди. Таку думку на своїй сторінці у Facebook висловив політичний експерт Михайло Чаплига. Детальніше

Зустріч президентів України і Росії Володимира Зеленського і Володимира Путіна не відбудеться до тих пір, поки триватиме переслідування голови політради партії “Опозиційна платформа – За життя” Віктора Медведчука. Про це пише польське видання “Креси 24”. Детальніше

Про це пише Кирило Кіквідзе у своєму блозі на сайті Korrespondent.net.

Лідер української опозиції Віктор Медведчук вже неодноразово доводив усім, що він людина честі, яка навіть у найважчих ситуаціях поводиться гідно, як справжній великий державник. Він завжди з великою гідністю відстоює свої переконання, хоч у парламенті, хоч у суді, на відміну від багатьох, так званих, “політичних діячів”, які у спробі зберегти свою дупу перетворювалися на клоунів, а судові засідання – на фарс. Детальніше

Лідер опозиції Віктор Медведчук на суді, а точніше, судилищі, яке відбувалося 8 липня й продовжилося 9-го, укотре довів усьому світу, що він людина великої мужності й сміливості, він справжній політик, який продовжує відстоювати свою правду чесно та відкрито, незважаючи на колосальний тиск з боку влади в особі президента Володимира Зеленського. А він, до речі, як справжній боягуз, ховається за високими парканами, охороною і товстими стінами кабінетів, не наважуючись відкрито в обличчя висловити свої претензії Медведчуку, обмежуючись лише нацькуванням на опозиціонера своїх ручних силовиків і суддів. 

Рівень їхньої ницості дійшов до того, що суддя Вовк відмовився зробити перерву в засіданні, змушуючи політика і сторону захисту терпіти голод, спрагу, виснажливу спеку та страшну задуху. Цікаво, що сказали би в ЄСПЛ на це? Адже ці умови – тортури, яких зазнали невинні люди!

Така дрібна підлість із боку Зеленського абсолютно зрозуміла. Президент, страшно заздрячи Медведчуку в тому, що в політика, котрий перебуває опозиції, краще виходить бути президентом, ніж у колишнього коміка, намагається хоч таким чином насолити конкуренту. Адже всі рейтинги свідчать про те, що “Опозиційна платформа – За життя”, як і Медведчук, незважаючи ні на що, стають дедалі популярнішими серед українців. Це не дивно, адже і лідер опозиції, і політсила послідовно й докладно відстоюють інтереси українців, захищають свій народ, на відміну від Зе-кнопочок, готових зробити будь-який трюк із клацання пальців “великого брата” з Вашингтона – підвищувати тарифи, продавати українську землю, відмовлятися від життєво необхідних вакцин, які в умовах пандемії коронавіруса потрібні українцям, як повітря. 

Усе могло би бути зовсім по-іншому, якби Зеленський зі своїми акробатами дійсно дбав про українців, а не бігав по світу, судорожно шукаючи покровителя, який би забезпечив йому другий строк у затишному президентському кріслі. Якби Зеленський хоч на секунду стримав свої амбіції та прислухався до Медведчука, то ми б, звичайні громадяни, платили за газ на 25% менше, отримали свою, якісну вакцину, завдяки якій багато наших близьких були б живі, на Донбасі вже давно встановився би мир, а наші співгромадяни, які нудяться в тюрмах ОРДЛО, були б на волі. 

Тобто завдяки ініціативам Медведчука нація жила б щасливішою і багатшою. Однак Зеленський робить усе, щоб ми стали ще біднішими й залежнішими, і саме тому намагається усунути Медведчука, який, як справжній державник, піклується про свою націю.

Олександр Кальченко

“Відверта політична розправа, дуже далека від нормальних правових процедур, від “європейських цінностей”, далека від совісті і від інтересів українського народу”, – так оцінює перший заступник голови думського комітету з міжнародних справ Дмитро Новіков продовження домашнього арешту Віктору Медведчуку, повідомляє “Свободная преса“. Детальніше

Зеленському не дає спокою Медведчук. Президент настільки боїться лідера ОПЗЖ, що, наплювавши на Конституцію і всілякі закони, віддає вказівки суддям тримати свого опонента під домашнім арештом. Немов ми не в Україні, а в М’янмі, де військові роками утримували опозиціонерку Аун Сан Су Чжі в її будинку, щоб вона не мала змоги брати участі в політичному житті країни. Так, Зеленському поки що далеко до військової хунти, але він вже впевнено йде цим шляхом. Детальніше