Публікації

За народними прикметами напередодні виборів в Україні проливається гривневий дощ. Правда, випадає він вибірково. Але, там, де він впаде, виростають білборди з відомими особами, розцвітають «кишенькові» активісти, цілі громадські організації та благодійні фонди-одноденки.

Детальніше

Теща директора НАБУ Артема Ситника ненавидить українців, Петра Порошенка вважає кровопивцею і заперечує присутність російської армії на Донбасі.

У розпорядженні видання “Інформатор” з’явилися нові докази, які ставлять під сумнів законність перебування Артема Ситника на посаді директора НАБУ.

«Російський слід» у родині Ситника

Артем Ситник народився на Кіровоградщині. За національністю директор НАБУ українець, на відміну від його дружини, яка родом з Росії.

Жіноче прізвище дружини Ситника – Зюбіна. Звати її Ганна Миколаївна. Народилася вона 13 травня 1978 року у сім’ї громадян РФ Миколи і Алли Зюбіних.

Батьки дружини Ситника проживають в Росії і Білорусі. У РФ вони живуть в сімейному помешканні батька Ганни, а в Білорусь приїжджають доглядати за будинком, який залишився матері у спадок.

Згідно з інформацією, яка вказана у документах, опублікованих народним депутатом Євгеном Дейдеєм, Микола Зюбін народився 13 грудня 1952 року у селі Михайлівка Балашовського району Саратовської області РФ. У цьому ж Балашовському районі він наразі зареєстрований і проживає.

Теща Ситника, Алла Зюбіна, хоча й громадянка РФ, але народилася вона на території Білорусі. На світ вона з’явилася 23 січня 1956 року у Могилевській області. Там вона володіє нерухомістю, хоча й зареєстрована у помешканні свого чоловіка у Саратовській області.

Любов до Росії і ненависть до України

Батьки Ганни Ситник – вірні адепти Радянського Союзу і всього, що асоціюється з режимом Володимира Путіна. Вони гордяться комуністичним минулим РФ, ненавидять українців, яких вважають «хохлами», а Петро Порошенко для них «кривавий вбивця».

Раніше ІНФОРМАТОР вже публікував світлину з архіву сім’ї Зюбіних. На фотографії зображений тесть Ситника зі своєю, на той час юною, донькою. Особливої уваги на знімку заслуговує головний убір Ганни Ситник, яка одягнена у форму червоногвардійця.

Але ця фотографія – далеко не єдиний факт, який натякає на антиукраїнський світогляд рідних дружини Ситника. У розпорядження ІНФОРМАТОРа потрапили куди переконливіші докази того, що батьки Ганни Ситник щиро ненавидять Україну і все, що пов’язане з нею.

Редакція видання володіє ексклюзивним аудіозаписом розмови з тещею Артема Ситника, яка на той момент перебувала у Білорусі. На ній невідома особа обговорює з Аллою Зюбіною «українське питання».

На запитання, як ви ставитеся до анексії Криму Російською Федерацією, теща Ситника відповідає: «Позитивно. Звичайно ж, він і був російським. Я тільки за. Я підтримую Путіна, я підтримую Росію, я підтримую політику Росії загалом».

Зюбіна переконана, що українці (за її версією, українці зовсім не українці, а «хохли») ненавидять «всіх навколо».

«Ви дивитеся українські телеканали? А я їх дивлюся кожен день. Ви знаєте, як вони ненавидять, вони просто поливають брудом, вони ненавидять і Білорусь, і Росію. Хохли всіх кругом ненавидять, вони люблять тільки себе. Всі повинні їм догоджати, допомагати і давати. Якщо хтось щось не так сказав, будь-яка країна, вони готові задушити його. Хохли є хохли. А що їм залишається робити? Обґрунтовано не обгрунтовано, у них пусті балачки, нічого путнього», – заявляє вона.

На записі теща Ситника говорить, що війну на Донбасі розв’язав Петро Порошенко.

«Порошенко – кровопивця, який стільки людей погубив, розв’язав війну. Це вони самі, у них громадянська війна, вони один одного вбивають, а винні в цьому всі навколо, навіть Білорусь», – каже вона.

Зюбіна переконана, що РФ не веде агресивну війну на Донбасі.

«Там (на сході України, – ред.) якраз воюють свої зі своїми. Російської Федерації там абсолютно немає. Там вільнонаймані. Російських військ там немає абсолютно, тому не треба до цього чіплятися. У них громадянська війна. Я вважаю, що люди Донбасу самі на референдумі повинні вирішити свою долю. І куди вони захочуть, туди нехай і приєднуються. Хоча Росії Донбас не потрібен, вона просто всім допомагає», – стверджує родичка Ситника.

Квартирна афера Ситників у Криму 

В 2015 році Ганна Ситник, дружина Артема Ситника, дає оголошення на сайті про продаж земельної ділянки площею 0,0416 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, Нахімовський район, садівниче товариство «Міраж», №Б-35. Цю ділянку Ганна Ситник придбала 12 серпня 2013 року за 94 300 грн (договор купівлі-продажу №1-525, зареєстрований 5-ю Севастопольською державною нотаріальною конторою).

28 лютого 2015 року пані Ситник дає доручення на право відчуження майна громадянці РФ Небивайловій О.А. (паспорт 4614469910, виданий Федеральною міграційною службою 7 травня 2014 року). Того ж дня Артем Ситник, який, якщо вірити офіційному сайту НАБУ, ще в січні 2015 року, в зв”язку з відсутністю істотних позитивних зрушень у сфері боротьби з корупцією прийняв рішення взяти участь в конкурсі на зайняття посади Директора антикорупційного бюро України, дав своїй дружині згоду на відчуження зазначеної ділянки.

1 серпня 2017 року реєстраційними органами окупаційної влади РФ в м. Севастополь зареєстровано право власності Ситник Ганни Миколаївни на земельну ділянку площею 0,0416 га, розташовану за адресою: м. Севастополь, Нахімовський район, садівниче товариство «Міраж», №Б-35. Того ж дня Небивайлова О.А., діючи від імені Ситник Г.М., на тимчасово окупованій території міста Севастополь здійснює продаж цієї ділянки громадянину РФ Пилову А.В. (паспорт 4514662140, виданий Федеральною міграційною службою 19 квітня 2014 року) за 900 000 російських рублів (~$ 14 984,2 за курсом Центробанку РФ станом на 01.08.2017), з яких 6 600 російських рублів сплачено до російського бюджету у вигляді мита. Завіряє договір купівлі-продажу севастопольський нотаріус Руденко Е.О.

Відповідно до п.4 ст. 11 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території, тобо набуття громадянкою України Ганною Ситник права власності на земельну ділянку на окупованій території і за російським законодавством є прямим порушенням цієї норми.

В декларації директора НАБУ Артема Ситника за 2017 рік не відображено відчуження земельної ділянки його дружиною, що може свідчити про наявність в його діях злочину, передбаченого ст.366-1 КК України, тобто декларування недостовірної інформації.

В оточенні директора НАБУ Артема Ситника зараз, напевно, легка паніка. За три дні навколо нього виникло два нових скандали, причому таких, від яких не відмахнутися.

Про це пише dsnews.ua.

У березні 2014 МВС приголомшило всю Україну довгоочікуваною новиною – контрабандне пальне Сергія Курченко в розмірі близько 97 тис. тонн і мінімальною вартістю 70 млн доларів США заарештовано в рамках кримінального провадження. Після чотирьох років головний фігурант справи і особистий «гаманець» екс-президента Віктора Януковича Сергій Курченко не тільки не засуджений, але навіть не отримав офіційний статус обвинуваченого в контрабанді нафтопродуктів. Тим часом, заарештовані нафтопродукти зникли.

Як повідомляли ЗМІ та журналісти-розслідувачі, більшу частину вилученого палива, в тому числі на Одеському нафтопереробному заводі, була продана через незаконну схему другом нардепа від «Народного Фронту» Сергія Пашинського Сергієм Тищенком. Після піднятого галасу в ЗМІ Генпрокуратура зареєструвала кримінальне провадження за фактом привласнення 341, млн гривень у результаті продажу арештованого палива Курченка. Проте варто відзначити, що дані ці старі, і дуже приблизні.

Зокрема, частина грошей, близько 400 мільйонів гривень, «згоріли» в банку «Фортуна-Банк» Сергія Тищенка (банк визнаний неплатоспроможним), куди їх поклало державне підприємство «Укртранснафтопродукт» після реалізації через компанію Тищенка «Укройлпродукт».

Ще кілька сотень мільйонів гривень «Укртранснафтопродукт» віддала в борг «Укройлпродукт». Чи забрало державне підприємство гроші – невідомо. «Укртранснафтопродукт» і чиновники Мінпаливенерго зберігають із цього приводу мовчання. Таким чином, станом на сьогодні, держава ні копійки не отримала від продажу колосальної партії нафтопродуктів. Повідомлялося, що з ліквідованого банку «Фортуна-Банку» в бюджет країни має надійти 100 млн гривень від проданого палива Курченка. З тих пір влада так і не відзвітувала про зарахування цих коштів у скарбницю. Швидше за все, і вони не дійдуть до бюджету України.

Крім цього, інше паливо, яке не встигли реалізувати через схеми, з Одеського НПЗ почали банально красти.

Напередодні виборів тема палива Курченко так чи інакше вийде на поверхню, і незрозуміло, хто буде відповідати за те, що палива майже на 2 млрд гривень (за нинішнім курсом) було вкрадено у держави, а також чому за чотири роки ніхто за це не поніс відповідальності, хоча всі фігуранти злочину відомі, і поки що знаходяться в Україні.

Журналістські розслідування про майно та родичів в РФ Сергія Семочко серйозно схвилювали українську громадськість. За даними журналістського розслідування “Бігус.Інфо”, у 2015-2017 роках, під час війни, сім’я Семочко, не маючи ніяких великих легальних доходів, придбала три особняка в одному з найдорожчих дачних поселень – селі Козин під Києвом вартістю в багато мільйонів доларів. При його офіційної зарплати держслужбовця на один такий будинок Семочко довелося збирати не одну сотню років.

І хоча сумнівними джерелами багатства Семочка вже займаються Національне антикорупційне бюро та Національне агентство по запобіганню корупції, питання про коріння такого добробуту крутиться на язиці. Чи не є таке раптове збагачення і розкішний спосіб життя наслідком контактів сім’ї Семочко з РФ? А факти — річ уперта: Семочко служив багато років в Ялті, його сім’я значиться в базах даних платників податків Російської Федерації і має російське громадянство, бізнес родичів Семочко на окупованій території процвітає. Все говорить про те, що контакти Семочко з ФСБ почалися ще в Ялті і вербувальні підходи російських спецслужб тоді досягли своєї мети. А в обмін на співпрацю Семочко отримав карт-бланш на успішний бізнес своєї родини на території окупованого Криму. Поза всяких сумнівів, що і зараз сімейство Семочко знаходиться під повним контролем російських спецслужб. І ФСБ справедливо вважає Семочка одним з найцінніших своїх джерел на території України. Адже на посаді одного з вищих керівників українських спецслужб Семочко володіє колосальним обсягом суперсекретної інформації, має вищий доступ до всіх даних зовнішньої розвідки України, а також до матеріалів інших спецслужб-партнерів.

І коли над Семочко згустилися хмари правосуддя, і його подальша робота в головному розвідоргані України поставлено під великий сумнів, його кремлівські куратори постаралися з одного боку підтримати Семочка, а з іншого — відвести від нього підозри у зв’язку з ФСБ. На професійному сленгу — операція прикриття.

І коли російські ЗМІ опублікували постанову про введення спеціальних економічних заходів щодо фізичних і юридичних осіб України, у санкційний список країни-агресора під номером 245 (ау, Гарік Кричевський) увійшов і Сергій Семочко. Логіка російських спецслужб тут проста – раз Семочко у списку санкцій, значить він ворог Росії і звинувачення його у зв’язках з російськими спецслужбами розсипаються в пух і прах. Чудесним чином дата підписання постанови збігається з днем народження Семочка — такий собі подарунок від ФСБ до урочистої дати.

Кажуть, що такий самий подарунок від російської влади замовила і отримала Юлія Тимошенко. Але це вже зовсім інша історія…

Нагадаємо, Науменко Олександр Миколайович, який раніше обіймав посаду проректора з науково-педагогічної, лікувальної роботи та післядипломної освіти, 07 вересня призначений виконуючим обов’язки ректора НМУ ім. А. А. Богомольця.

Судячи за відгуками викладачів і студентів НМУ, за професором Науменко закріпилася репутація негідника, пристосуванця і хабарника, про що повідомляє Антикор.

Так, за 15 років роботи секретарем приймальної комісії ним було придбано дві квартири та нежитлові приміщення в Києві, заміський будинок в с. Гора, а також кілька елітних авто.

Під час трагічних подій Революції Гідності Науменко виступав на підтримку режиму Януковича і різко засуджував Майдан і його активістів, а також перешкоджав лікарям Олександрівської клінічної лікарні в наданні медичної допомоги постраждалим учасникам протестів.

Після зміщення Віталія Москаленка з посади ректора НМУ в лютому 2014 року, професор Науменко з метою збереження посади проректора переметнувся в команду Катерини Амосової, де продовжив свою корупційну діяльність.

Також, Олександр Науменко спробував обійняти посаду головного лікаря Олександрівської клінічної лікарні, але цьому перешкодив колектив медзакладу.

Після звільнення Катерини Амосової професор Науменко, скориставшись ситуацією і прагнучи, на думку журналістів, виключно корисливі цілі, домігся свого призначення на посаду виконуючого обов’язки ректора НМУ.

Фактичним власником поштової компанії «Преміум Пакет», спійманої 12 жовтня на контрабанді 3,5 тисяч мобільних телефонів загальною вартістю $700 000, може бути заступник голови СБУ Павло Демчина. Про зв’язок керівництва СБУ зі скандальним оператором повідомив головний редактор «Цензор.нет» Юрій Бутусов.

«12 жовтня на пункт пропуску «Ягодин» заїхав мікроавтобус «Фіат Дукато» (держномер АА8507ОМ). Ніяких податків при цьому платити не потрібно – поштова компанія «Преміум Пакет» оголосила, що машина перевозить поштові посилки, а не комерційний вантаж. Це означає, що її слід пропустити, перевірку поштові посилки проходять вже в Києві. Однак машину не випустили прикордонники за даними джерел в Польщі, вантаж був комерційний, отже, митниця повинна була провести повний огляд. Інакше поки машина проїде всю Україну до Київської митниці, вантаж в ній може помітно полегшати. Тоді податки в Києві сплачувати вже не з чого – адже у нас посилки мінімальної цінності взагалі не оподатковуються. І почалася буря! Дзвінки пішли по всій вертикалі влади. Спочатку телефонували місцеві начальники. Апофеозом став дзвінок з керівництва СБУ начальнику Держприкордонслужби Петру Цигикалу з проханням відпустити машину, адже всі документи в порядку», – розповів Бутусов.

Головний редактор «Цензор.нет» описав механізм контрабандної схеми. Поштова компанія «Преміум Пакет» ввозить телефони під виглядом поштових посилок, вони проїжджають без догляду. Десь по дорозі до столиці телефони «губляться», а до Києва на огляд прибуває вже цілком невинний вантаж, який взагалі не підлягає оподаткуванню.

«Справа зараз дійшло до прем’єр-міністра Гройсмана, і приховати факти вже не вдасться. Але слід з’ясувати масштаби таких операцій і по можливості визначити, яких збитків зазнала держава раніше. За один серпень 2018-го компанія «Преміум Пакет» ввезла 120 машин з поштовими посилками. Скільки з них транспортували реальні посилки, а скільки стали прикриттям для нелегального імпорту? Поштова компанія виявилася співучасницею масштабної схеми обману держави, і слід з’ясувати, наскільки великий збиток. Без участі поштових працівників відправити машину вантажу під виглядом посилок з Європи неможливо. Затримана машина – далеко не перший такий вантаж. «Фіат» зупинили саме тому, що такі машини проходили і раніше», – пише Бутусов.

За інформацією з достовірних джерел в правоохоронних органах, журналістам, звичайно, розповіли не всі обставини справи. А факти такі, що саме Держприкордонслужба справила оформлення мікроавтобуса з вантажем «поштових посилок», фактично давши контрабандистам зелене світло. Автомобіль «Преміум Пакету» затримали митники вже після оформлення у прикордонників, після дзвінка від свого керівництва з Києва. Завдання відпрацювати ситуацію і надати результати «Преміум Пакету» ставили на найвищому рівні, так як щомісяця «Преміум Пакет» завозив більше сотні мікроавтобусів з поштовими посилками, і потрібно було якось відреагувати.

Законних підстав не пропускати машину, яка йшла транзитом в Київ, у співробітників митниці не було. Перевірку та оформлення посилок митниця може здійснювати виключно в присутності представника ЦСС (Центральної сортувальної станції). Митниця на посаді не має права затримувати і перевіряти експрес-доставки, тому митникам довелося застосувати хитрість. До автомобіля підійшов співробітник з собакою. Він загавкав, що дало формальні підстави запідозрити в машині наявність наркотиків. Митниця попросила ЦСС прислати свого представника, щоб на законних підставах оглянути автомобіль. Мікроавтобус відправили в бокс, а водій закрився зсередини, заявивши, що не буде виходити до приїзду начальства.

Джерела стверджують, що після затримання буса «Преміум Пакету» в місцевому управлінні СБУ пили шампанське. Співробітники служби безпеки знали, що поштовий оператор працює під прикриттям заступник голови СБУ Павла Демчини. Машини йдуть через Волинську та Львівську митниці на оформлення в Київ, а по дорозі відбувається підміна вантажу. Але на регіональному рівні ніхто нічого від цієї схеми не отримував, і місцеве начальство СБУ вважало себе скривдженим, а тому не зобов’язаним відповідати за збереження вантажу при проходженні митниці. «Зашквар» з мікроавтобусом показав Києву, що жадібність іноді призводить до сумних наслідків.

У керівництві СБУ, повідомляють наші джерела, і самі розуміли, що розраховувати на активну підтримку від співробітників в регіоні не варто. Коли ні з прикордонниками, ні з митницею вирішити питання не вдалося, інформацію від Демчини почали зливати «підгодованим» журналістам, щоб влаштувати скандал і повісити справу на начальство Волинської митниці – адже відомо, хто зазвичай голосніше за всіх кричить «тримай злодія!», той…

Нагадаємо, Павла Демчину називають бізнес-партнером Олександра Грановського, який і поставив його керувати Главком «К» СБУ. В цьому управлінні існує «4-й відділ», який займається боротьбою з корупцією та її запобіганням на митницях. Але за фактом сьогодні структура контролює більшу частину контрабандних потоків.

Віце-президент УЄФА продовжує війну з президентом ФФУ, таким чином намагаючись змусити повернути його у склад організації.

Віце-президент УЄФА Григорій Суркіс намагався зберегти свою посаду в організації, найнявши компанію для поширення фейків, які очорняють президента ФФУ Андрія Павелка. Про це розповів керівник найнятих Суркісом The Underdog UnLawyers Олексій Купрієнко, передає«Коментарі».

«У лютому 2019 року відбудуться чергові вибори членів Виконкому цієї Організації, але Суркіс вже не зможе взяти в них участі. Причина тому одна – він не є чинним активним функціонером національної Федерації (ФФУ), і його кандидатура, відповідно, не висувається Україною на вибори УЄФА. Всі терміни для того, щоб змінити ситуацію закінчилися 17 жовтня 2018 року», — зазначає видання.

Вихід у Суркіса був один: повернутися в Федерацію, і саме для цього він вирішив шантажем вплинути на Павелка, який має в цьому питанні вирішальний голос.

Купрієнко розповів, що його компанія поширювала фейки проти Павелко зі зламаних сторінок, намагалася поставити його перед НАБУ і дискредитувати під час проведення в Києві фіналу Ліги Чемпіонів.

Але головним «досягненням» провокаторів став вихід на міжнародний рівень і кампанія «боротьби з корупцією» у ФФУ.

«У липні, готуючи чергову «історію» з дискредитації ФФУ вони звернулися до журналістів з проханням надати гласності якесь «розслідування». Одній з редакцій ЗМІ був переданий так званий «темник». У ньому йшлося про те, як ФФУ нібито вкрала сотні тисяч доларів на закупівлю обладнання у американської компанії ECO Green для «ФФУ Продакшн». Але журналісти поставили під сумнів об’єктивність інформації в темнику від «андердогов» і злили в мережу листування з ними», — пише видання. Згодом, оскільки компанія позбулася можливості проштовхнути темник в українські медіа, для цих цілей було залучено швейцарського журналіста Арно Беда, який написав статтю, повністю засновану на лже-документах «андердогов» і навіть побував у Києві з інтерв’ю.

За мінімальними підрахунками, кампанія проти Павелка обійшлася Суркісу в сотні тисяч доларів, але виявилася безглуздою: всі його плани розкрилися, а права брати участь у виборах керівництва УЄФА він так і не домігся.

Компанія Dun & Bradstreet (D&B, США) офіційно включила TKEY DMCC, компанію-розробник блокчейнпроекту Tkeycoin у всесвітній реєстр власності

Компанія Dun & Bradstreet (D&B, США) офіційно включила TKEY DMCC, компанію-розробник блокчейн-проекту Tkeycoin у всесвітній реєстр власності. Їй був призначений особистий ідентифікаційний номер, який слід вважати «знаком довіри» перед инвесторским спільнотою, а також користувачами програмних продуктів Tkeycoin. Про це пише ИТАР-ТАСС.

Керівництво Tkeycoin робить серйозні кроки по просуванню свого проекту. В рамках стратегії його розвитку не так давно була укладена велика угода з інвесторами з Арабських країн, проведені успішні переговори з Альянсом венчурних фондів Кореї, а також зроблені інші кроки по просуванню проекту.

Гарантію унікальності проекту Tkeycoin надають не тільки дії компанії, але і ряд абсолютно нових підходів і технологічних рішень, що відрізняють платформу, в тій чи іншій мірі, від інших аналогічних проектів. Отримання статусу офіційного учасника світового реєстру власності посилить ділову репутацію компанії на ринку і зробить її більш прозорою перед пулом інвесторів.

У складі партії, яка позиціонує себе як головного противника земельної реформи, найбільше число справжніх латифундистів – йдеться в матеріалі, опублікованому у виданні Знай.Юа – «Батьківщина», непослідовна в багатьох інших питаннях, дивно стабільно виступає за продовження мораторію на продаж сільгоспземель. А її функціонери тим часом без докору совісті користуються відсутністю ринку і відхоплюють собі самі ласі шматки української землі практично безкоштовно.

У складі «Батьківщини» феодали з Дніпропетровщини, Сумщини, Київщини. Навіть в Київській міській раді найбільші землевласники – це депутати від «Батьківщини»: О. Антонова, В.Бондаренко, Д.Москаль.

Наприклад, голова Буринської об’єднаної територіальної громади, представник ВО «Батьківщина» Віктор Ладуха в 2017 році задекларував майже 300 га землі. Це півтора Монако. Велика частина цієї землі зареєстрована на дітей Ладухи – йдеться в статті.

Ставши головою села Слобода і отримавши доступ до документів на землю, член «Батьківщини» почав сприяти розірванню договорів оренди на паї. Після цього землі несподівано опинялися в користуванні у господарств, контрольованих самим Ладухою. У грудні 2014 року у законного орендаря було відібрано 168,75 га незатребуваних паїв та передано у 10-річну оренду ФГ «Едельвейс-2007», господарству, яке має саме пряме відношення до Віктора Ладухи. Прокуратура відкрила кримінальне провадження, але після того, як однопартійці сільського голови підняли виття про політичне переслідування, справа заглохла.

Але і цього виявилося мало. Ладуха навіть намагався провести позачергову сесію Буринської райради, щоб змінити межі сіл Слобода, Леонтівка і Сорочинське і збільшити площу підконтрольної території.

Приклад Ладухи далеко не єдиний, швидше типовий. Наприклад, депутат обласної ради від ВО «Батьківщина» Леонід Кириченко (за сумісництвом голова Асоціації фермерів Каховського району) самозахопленням встиг засадити 309 га землі. При цьому податки на неї він не платить.

Таким чином вже тисячі гектарів родючої землі пішли в тінь і працюють не в інтересах народу, а на кишеню ВО «Батьківщина».

Український волонтер Олена Шевцова, що, кинувши свої справи і, що головне, своє здоров’я, до сьогоднішнього дня допомагає української армії – це той випадок, коли звання Народного героя отримано людиною по праву і без будь-яких сумнівів.

Про це заявила глава ФК «Леогеймінг пей» Альона Дегрик.

За словами Дегрик, після анексії Криму і початку бойових дій на Донбасі, в Україні волонтерство набуло значних масштабів. Але справжніх волонтерів, які роблять свою справу не для заробітку, не для збагачення – не так і багато.

«Велика кількість випадків по всій країні, коли волонтерами виявлялися шахраї, які збирали для учасників АТО гроші, одяг і так далі, а потім зникали з усім цим. Є випадки, коли на одного і того ж солдата один і той же волонтер збирав необхідну суму тричі, продовжуючи збирати гроші після того, як потрібну їх кількість вже було зібрано. На жаль, «в сім’ї не без виродків», як мовиться, і в житті трапляється різне», – зазначила Олена Дегрик.

Однак, приклад Олени Шевцової, як каже Альона Дегрик, дозволяє продовжувати вірити в українське волонтерство та, незважаючи на ряд неприємних випадків, продовжувати допомагати українській армії через «послів доброї волі» – волонтерів.

«Я дуже рада, що Олена Шевцова отримала звання Народного героя України. Тому що це той випадок, коли звання отримано більше, ніж заслужено. Це приклад для всіх інших, коли людина взяла на себе відповідальність, яку могла б і не брати, яка технічно, систематично, планомірно і, що головне, чесно робить свою справу, не розповідаючи про це на кожному розі і на кожному ефірі заради піару. Ми повинні тільки дякувати і шанувати таких людей, щоб в суспільстві не губилися ціннісні орієнтири, і щоб молодь бачила, хто вони – наші сьогоднішні герої», – додала глава ФК «Леогеймінг пей» Альона Дегрик.

Як відомо, звання «Народний герой України» – це громадська нагорода, а не державна. На думку Олени Дегрик, український уряд вже давним-давно повинен був на державному рівні відзначити Олену Шевцову, яка в певному сенсі зробила для українських військових набагато більше, ніж багато чиновників в Міністерстві оборони України. І нагороди в даному випадку потрібні не для чого іншого, як для того, щоб показати українцям, хто вони – наші герої, щоб вони, і їхні вчинки не залишилися не поміченими.

Ведучий телеканалу «1+1» Олександр Дубінський придбав будинок на 530 метрів поруч з будинком Петра Порошенка в Козині. Тепер їх ділянки розділяє величезний паркан висотою в три метри. Ділянка знаходиться у VIP-селищі Козин (Конча-Заспа), який розташований в 13 кілометрах від Києва по Новообухівській трасі. Вартість такого житла може коливатися від 800 до 3 млн. 500 тис. доларів США.

Про нового заміського сусіда Президента розповіли мешканці сусіднього дачного селища. Зі слів жителів села, їх неодноразово бачили на ділянці Дубінського на новенькому тенісному корті, за грою в теніс.

Дубінський є великим поціновувачем заміського життя і вже встиг раніше обзавестися землею в Одеському напрямку, в кооперативі «Зоря» біля озера Віта, де прикупив ще півгектара землі. У минулому році він усе обгородив парканом, прорив канали і будує котеджне містечко. Хлопці-будівельники, повідомили, що він планує побудувати 20-26 будинків.

Один будинок Дубінський також побудував для себе. Особняк Дубінського в селищі «Зоря» буде вигідно вирізняється на тлі простеньких дачок сусідів. Будівництво обійшлося телеведучому в кругленьку суму – 250 тисяч доларів США.

Як діляться сусіди, то на дачі він буває не часто. Вказівки будівельникам зазвичай дають його охоронці, які приїжджають на двох великих «Шевроле Сабербан», які зі слів очевидців, їм також придбав Дубінський. Всього у нього 8 охоронців, двоє з них позмінно чергують на території будівництва котеджного містечка, який буде носити аналогічну назву з селищем «Зоря».

Сусіди по секрету діляться, що на дачі Дубінський буває нечасто. Приїжджає на дорогому позашляховику Mercedes ML або на гоночних машинах. Оскільки інвестиції в котеджне містечко близько 10-15 млн. доларів США, інвестором виступає один з депутатів БПП, якого також бачили на ділянці місцеві жителі, але прізвища називати побоялися, адже на відміну від Дубінського він пов’язаний з політикою і бажає залишатися інкогніто.

Нещодавно ЗМІ повідомляли, що ведучий програми «Гроші», що виходить на телеканалі «1+1», Олександр Дубінський придбав квартиру в елітному комплексі «Французький квартал» у Печерському районі столиці. Ця коштовна покупка підтверджується інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно. Площа цієї квартири – 47,3 кв. м. Ціна квартир, які мають такий же метраж, за адресою Саперне Поле, 14/55 на вторинному ринку (стан «після будівельників») коливається в діапазоні від 75 до 85 тисяч доларів.

За версією нашого видання первісна інвестиція, на стадії котловану, могла обійтися йому в 40 тис. доларів США.

Згідно інформації про доходи за останні десять років Дубінський задекларував доходи на суму 6 млн 74 тис. грн. (520 тис. доларів США), а нерухомості придбав більш ніж на 1 мільйон доларів! В цю суму ще не включені інвестиції в 300 метровий будинок телеведучого в кооперативі недалеко від Одеської траси і 530 метровий будинок біля «палацу» Порошенко.

Таке вдале сусідство з чинним Президентом, може говорити тільки про те, що Дубінський збирається йти у політику під протекцією Петра Олексійовича.

Майже всі належні Дубінському і його дружині квартири здані в оренду, але з 2014 року ні телеведучий, ні його дружина не декларували доходи від цього виду діяльності. У декларації, які щорічно подаються в податкові органи, підприємець Олександр Дубінський вказує нулі, при цьому орендний бізнес веде нелегально, злісно ухиляючись від сплати податків.

В Україні зростає кількість випадків рейдерства з участю псевдоактивистов. Останній гучний випадок – скандал навколо судового рішення по справі про компенсації нібито жертвам пожежі на нафтобазі під Васильковом у 2015 році, – йдеться у розслідуванні журналістів «Подробиць» на телеканалі «Інтер».

У вересні Деснянський суд столиці ухвалив рішення заморозити рахунки 55 приватних компаній за позовом невідомого Фонду, який юристи звинувачують у професійному шантажі і здирництві. Йдеться про більш ніж один мільярд гривень. За діяльністю активістів можуть стояти серйозні люди, а сам Фонд може бути лише прикриттям рейдерської атаки на бізнес.

Три роки тому масштабна пожежа на колишній нафтобазі БРСМ під Васильковом призвела до масштабної трагедії, були загиблі і постраждалі.

Разом з реальними потерпілими з кожним роком почали з’являтися і десятки охочих нажитися на трагедії. За словами місцевих жителів, вже кілька місяців по Василькову і околицях ходять представники якогось “Фонду подолання наслідків Васильківської трагедії”, створеного лише в кінці 2016, два роки після пожежі. Людям наполегливо пропонують подавати в суд.

Від імені нібито трьох тисяч постраждалих Фонд тепер вимагає гроші – майже 1,3 млрд. гривень. У лічені дні суддя Деснянського суду столиці Ірина Галась приймає рішення заморозити активи і рахунки підприємств на час розгляду.

“Суддя Деснянського суду Києва апріорі не могла приймати дану позовну вимогу, у зв’язку з низкою порушень і відсутністю будь-яких фізичних доказів про те, що дані особи якимось чином причетні до вибуху, який стався три роки тому“, – говорить Марина Сахошко, юрист.

Більш того, багато компаній, проти яких подали позов, і зовсім були створені вже після трагедії і ніякого відношення до неї не можуть мати.

У свою чергу, суддя Деснянського суду столиці Ірина Галась відмовилася коментувати звідки взялася така величезна сума компенсацій, а головне чи є докази, що невідомий фонд представляє інтереси реальних потерпілих, сказавши лише, що суму визначають самостійно позивачі, і по справі вже подана апеляція.

Небажання судді спілкується з пресою експерти пояснюють одним – за справою стоять далеко не потерпілі. Не виключають, що за псевдо-активістами з Фонду подолання наслідків Васильківської трагедії може стояти колишній міністр енергетики часів Януковича, і колишній партнер мережі БРСМ Едуард Ставицький.

“Більшість учасників ринку схиляються до того, що це є одним з тіньових бізнесів Ставицького“, – каже Іван Кудінов, експерт ринку нафтопродуктів.

Голова Фонду подолання наслідків Васильківської трагедії Олег Верник – близький друг ще одного міністра Януковича Дмитра Табачника. Працював разом з російським політологом Олексієм Кочетковим, називає Революцію гідності і Майдан зборищем нацистів, а ЗМІ неодноразово писали про його біографії професійного здирника.

Так хто ж насправді стоїть за мільярдним позовом? І не намагаються під виглядом захисту потерпілих в український бізнес повернутися колишні члени сім’ї Януковича? Ці питання – уже до правоохоронних органів. Компанії, проти яких подали позов, вже готують заяви до ГПУ і МВС. А тим часом юристи просять Вищу раду юстиції перевірити і мотиви судді Деснянського суду столиці Ірини Галась.

“Дорогі друзі, у минулу п’ятницю відбулася Велика Рада всеукраїнського руху Партія Миру. Були сформовані керівні органи організації, а мені була надана висока честь бути обраним головою руху”, про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомив Вадим Новинський.

Політик зазначив, що за лічені місяці з того дня, як він з однодумцями ініціювали створення руху, який об’єднав би всіх для досягнення миру на нашій землі, відгукнулися тисячі і тисячі українців по всій країні. Громадські організації, трудові колективи, навіть партії заявили про готовність об’єднуватися навколо цієї простої, зрозумілої і дуже важливої мети. “За ці місяці у нашого руху з’явилися сотні осередків практично в кожному регіоні країни, створено 22 обласних організації, і кожен день з’являються нові підрозділи”.

На його думку, ідея миру об’єднує людей самих різних політичних поглядів, різного віку та соціального статусу. І зараз вона є по-справжньому націяутворюючою. “Вважаю, що саме на всеосяжній ідеї миру – миру в серці кожного українця, миру між українцями, миру без воєн і конфліктів – ми зможемо побудувати нову, успішну, щасливу Україну”.

Нагадаємо, що за “свіжими” даними соціологічної групи Рейтинг (25 вересня) на питання про сфери, в яких найбільші очікування першочергових змін від майбутнього президента України, 66% українців зазначає, що бажають завершення війни на Донбасі. 49% хочуть бачити посилення боротьби з корупцією, а 34% – підвищення соціальних стандартів. Крім того, 73% опитаних вважають, що країна рухається в неправильному напрямку.

Війну на Донбасі вважають проблемою номер 1 та 60% опитаних, згідно дослідженню про соціально-політичної ситуації в країні, яке було презентовано в Києві 14 вересня Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

Всеукраїнська підписна кампанія політичної партії «РОЗУМНА СИЛА» на підтримку припинення війни отримала колосальний відгук у громадян України: під декларацією вже сьогодні підписалися понад 100 тисяч українців, збір підписів активно триває. При цьому партія заручилася підтримкою європейських політиків в реалізації своєї мирної ініціативи.

Про це 1 жовтня на прес-конференції в інформагентстві «Голос ua» заявив лідер політичної партії «РОЗУМНА СИЛА» Олександр Соловйов.

Весь минулий тиждень керівники партії «РОЗУМНА СИЛА» на запрошення європейських політиків провели в Берліні, де зустрічалися з німецькими парламентарями і заручилися їхньою підтримкою в реалізації своєї мирної програми з припинення війни на Донбасі та об’єднання України.

«Наші партнери висловили готовність сприяти нашому мирному плану. Зокрема, запевнили, що підтримують ініціативу підписання Народної декларації про мир і вважають це тим реальним кроком, який здатний об’єднати людей і спонукати їх спільно вимагати від влади припинення військових дій», – повідомив Олександр Соловйов, голова партії «РОЗУМНА СИЛА».

Поряд з цим в Європі обурені тим, який розвиток сьогодні отримують в Україні неонацистські організації за підтримки влади. Це дуже небезпечна тенденція, яка загрожує загибеллю демократії в Україні.

«Бандитські групи під хибними гаслами з хибними ідеями усувають неугодних. З подачі Порошенка в нашій країні штучно насаджується ідея неонацизму», – підкреслює Олександр Савченко, заступник голови «РОЗУМНОЇ СИЛИ». – Президент використовує неонацистські рухи в своїх політичних і економічних цілях. Саме неонацисти за свистком Порошенка нападають на журналістів та політичні сили, які незручні владі. Підтримка Порошенком неонацистських рухів в Україні, їхній розвиток і вигодовування може привести до фатальних для країни наслідків».

На зустрічах з німецькими політиками делегація «РОЗУМНОЇ СИЛИ» повідомила про напади на партію, погрози і переслідування, які значно почастішали після оголошення мирної програми. Європейські парламентарії, без перебільшення, шоковані масштабами розвитку неонацистських рухів в Україні, їхньою вседозволеністю і беззаконною діяльністю, на які закривають очі правоохоронні органи.

Депутати Бундестагу запевнили, що не залишать факти переслідування партії без уваги. «Ми домовилися про взаємний обмін інформацією, моніторинг фактів репресій проти українських політиків і активістів, які відстоюють мир. Депутати Бундестагу висловили готовність виступати з заявами в разі такого тиску і запросили нас озвучити свою позицію в ПАРЄ», – розповів Олександр Соловйов.

Він звернув увагу на те, що керівництво країни і звичайні люди – це сьогодні різні світи, які абсолютно не перетинаються. І люди, прості українці, вже давно розібралися, що до чого і, хоч цим дуже незадоволена нинішня влада, прагнуть миру і об’єднання України!

На підтвердження своїх слів він показав журналістам коробки з підписами українців, зазначивши, що, з огляду на колосальний відгук громадян, очікується отримати не менше 1 млн підписів під Декларацією про мир.

Ситуація зі станом автомобільних доріг в Україні з кожним днем стає все критичнішою. Шукаючи відповіді на запитання, чому пересуватись на автомобільних дорогах досі небезпечно, за інерцією клеймо «винуватця» адресується бездіяльному уряду. Проте, як виявляється, в Україні на ремонт автомобільних доріг виділяються рекордні суми: за даними Міністерства інфраструктури в 2018 році виділено близько 47 млрд гривень, а в 2019 році планується, що сума зросте до 56 млрд гривень.

Отже, враховуючи те, що урядом передбачено та санкціоновано ремонт аварійного стану доріг, виникає інше запитання: куди зникають ці кошти? Лише за 2016-2017 роки в бермудському трикутнику, що сформувався з Укравтодору, регіональних служб автомобільних доріг та корумпованих підрядників, зникло понад 220 мільйонів гривен, які в вигляді штрафних санкцій було стягнено з держбюджету України!

Так, як зазначають в Службі безпеки України, протягом 2012-2014 років  чиновники зі Державної служби автомобільних доріг (Укравтодор) та її регіональних представництв замовляли дорожньо-будівельні роботи у своїх будівельних «компаній-побратимів», не маючи при цьому дозволу розпорядника бюджетних коштів. Таким чином, Укравтодором штучно створювалась кредиторська заборгованість перед цими будівельними компаніями, які потім отримували кошти (штрафні санкції) з бюджету України у судовому порядку.

Через корумпованих чиновників Укравтодору гроші, які мали йти на покращення стану автомобільних доріг в країні, йшли на збагачення підставних підрядних фірм. Тішить тільки те, що завдяки вжитих співробітниками СБУ заходів, зроблено перші кроки для притягнення винних до відповідальності. Так, сьогодні першому заступнику начальника Служби автомобільних доріг в Київській області оголошено підозру за вчинення кримінального правопорушення, яке призвело до нанесення збитків державі в особливо великих розмірах. Згідно з офіційним сайтом цієї установи вказану посаду обіймає Саранча В.А.

Є і інші схеми – «накрутка». Тобто, все ті ж підрядники – виконавці дорожньо-будівельних робіт і по сумісництву друзі керівництва Укравтодору –  закладають суму ремонту на 20-30 % більше, ніж буде витрачено, і, відповідно, ці «заощадження» швидко привласнюються. А під час виконання ремонтних робіт частенько робиться заміна матеріалів на неякісні. Бувають випадки, коли матеріали і спочатку не відповідають заявленій якості, а документи просто підробляються, що, в загальному, призводить до передчасного пошкодження покриття доріг і формування аварійних ситуацій на дорозі, від яких за останні чотири роки загинуло більше 15 тисяч осіб!

Зокрема, на днях СБУ провела обшуки в засновника компанії «Дорлідер» та фактичного керівника компанії «Полтавабудцентр» Араїка Амірханяна, який систематично зриває тендери на дорожньо-будівельні роботи в Україні. Під час обшуку правоохоронці виявили, що представники цієї компанії використовували у документації підроблені атестати виробництва «Дорожній контроль якості». Таким чином, вони підтверджували наявність у них відповідної матеріально-технічної бази, зокрема асфальтобетонних заводів, необхідних для проходження кваліфікаційного відбору та перемоги у відкритих конкурсних торгах.

Проте в СБУ зазначають, що необхідна сертифікація заводів фактично не здійснювалася та відповідні атестати комерсантам не видавалися. Через відсутність реальних атестованих асфальтобетонних заводів роботи виконувалися з використанням матеріалів сумнівного походження, що призвело до передчасного руйнування дорожнього покриття. Натомість, за затвердженими актами виконаних робіт матеріали оплачувалися за нормативами високої якості.

Але бувають і зовсім резонансні ситуації – коли в офіційних документах зазначається проведення ремонтних робіт, а по суті – не було зроблено нічого. Отже, дороги погані не тільки тому, що коштів не вистачає. Головною причиною є злочинна діяльність корумпованих посадовців у змові з недобросовісними підрядниками.

Наразі, вихід із ситуації залишається один: разом з реформуванням дорожньої галузі, що унеможливить або значно ускладнить застосування схем привласнення коштів, виділених на ремонт автошляхів (встановлення чітких норм виконання ремонтних доріг, встановлення чіткого контролю за виконанням дорожньо-будівельних робіт та навантаженням транспортних шляхів, тощо),  необхідна цілеспрямована та скоординована робота правоохоронних органів. Правоохоронці повинні спрямувати свою роботу на викриття злочинів та зловживань у сфері дорожнього будівництва  та ремонту, що за своїми масштабами виходить за рамки звичайних кримінальних правопорушень, а становить проблему національного масштабу у сфері критичної інфраструктури та загрожує національній безпеці.

У місті Покровськ Донецької області натовп агресивно налаштованих тітушок, іменованих представниками партії «Національний корпус» 26 вересня увірвалася в офіс партійної організації «РОЗУМНА СИЛА», влаштували погром в приміщенні і погрожували розправитися з партійцями.

Керівник партії «РОЗУМНА СИЛА» Олександр Соловйов, який на даний момент знаходиться в ЄС на зустрічі з європарламентарями заявив, що ці факти як і в цілому тиск на партію з боку влади вже озвучені європейським партнерам і будуть широко подані розголосу на засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).

«Влада за підтримки псевдопатріотичних організацій буде робити все, щоб придушити будь-яку активність громадян, якщо вона йде врозріз з її лінією. Але ми не дозволимо себе залякати. Ми знаємо, що українцям потрібен мир: щодня нам надходять сотні повідомлень і дзвінків від наших співвітчизників. І ми будемо боротися за припинення війни спільними зусиллями! Зараз я перебуваю в Німеччині і хочу повідомити всім нашим членам та прихильникам, що Європа від таких дій влади в шоці. Всі факти погромів і нападів будуть широко представлені нашими європейськими партнерами на засіданні ПАРЄ », – заявив А. Соловйов.

Факт нападу стався вранці. Близько 100 осіб зібралися біля будівлі, де розташовується офіс партії, викрикуючи образливі заклики і влаштовуючи повне беззаконня. Більшість – у «фірмовому» одязі Нацкорпуса. Молодики зірвали банер «розумною СИЛИ» під гасла «Слава Україні!», Після чого увірвалися в офіс партії, розгромили його, зіпсували офісну техніку та меблі.

Однак цим бандити не обмежилися. Всім натовпом вирушили до будинку керівника Покровської міської організації партії, де на той момент перебувала лише його вагітна дружина. Тітушки вигукували під вікнами погрози і образи і розійшлися після того, як записали свої погрози і гасла на асфальті під вікнами.

Це сталося саме тоді, коли активісти «РОЗУМНОЇ СИЛИ» готувалися до збору підписів під Народною декларацією про мир.

Раніше партія заявила про свою програму з відновлення миру на Донбасі. І відразу ж партійці відчули колосальний тиск з боку влади! На «РОЗУМНУ СИЛУ» обрушилася хвиля негативу, інформаційних фейків, абсурдних звинувачень, що цілком очікувано, оскільки владі не вигідно припиняти війну, і вона всіляко перешкоджає будь-яким мирним ініціативам. І робить це під прикриттям праворадикальних організацій.

У заяві партії, опублікованій на офіційному сайті говориться, що спроби Нацкорпуса вислужиться перед владою на агресивному націоналізмі не роблять честі цій політичній силі. Вони тільки доводять її цілковиту байдужість до інтересів країни.

«Будь-які заклики до відновлення миру в Україні сьогодні наштовхуються на протидію адмінресурсу. Це не просто дивно – це дико, абсурдно, немислимо, але це так – сьогоднішня влада прагне продовжувати війну усіма силами: розпалюючи ненависть, підігріваючи конфлікт, всіляко провокуючи загострення ситуації », – йдеться в заяві.

Нагадаємо, 14 вересня керівництво політичної партії «РОЗУМНА СИЛА» заявила про народне віче для відновлення миру на всій території України і закликало всіх громадян звертатися в партію для підписання народної декларації про мир. Уже через кілька днів керівництво партії та активісти з української сторони зустрілися з мирними громадянами на непідконтрольною Україні територіях і підписали спільну Народну декларацію про мир. Партія стала першою політичною силою, яка поїхала спілкуватися з мирними громадянами України, які перебувають по той бік конфлікту за весь час бойових дій.

19 вересня партія отримала запрошення від європейських політиків для презентації мирних ініціатив в ЄС.

Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник заради задоволення власних амбіцій готовий взяти в заручники всю країну, залишивши її з порожньою казною. Про це йдеться в матеріалі, опублікованому korrespondent.net.

«19 вересня 2018 завершила свою роботу місія Міжнародного валютного фонду, звіт якої стане основою при підготовці рішення Ради МВФ про надання Україні чергового траншу міжнародної фінансової допомоги. Сьогодні ніхто з чиновників або парламентаріїв не піднімає питання підсумків роботи місії МВФ, тому що про це говорити ще рано. Однак, раптово про роботу місії і долю чергового траншу від МВФ заговорив директор НАБУ Артем Ситник», – йдеться в статті.

Зокрема, від поінформованих джерел у НАБУ авторам стало відомо про те, що Артем Ситник повідомив наближеним до нього особам з керівництва бюро: конфлікт між НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратурою, а точніше між керівниками цих установ, буде вирішено на його користь. І це буде зроблено за рахунок МВФ.

«Директор НАБУ заявив своїм підлеглим про те, що доля чергового траншу від МВФ для України вже безпосередньо залежить від перебування на посаді керівника САП Назара Холодницького. Не від тарифів на газ, темпів реформ, стану боротьби з корупцією та розслідування нападів на громадських діячів. Ні. Артем Ситник однозначно заявив, що у разі, якщо Холодницький залишиться на посаді керівника САП, Україна може не розраховувати на отримання грошей від МВФ, яким би не був прогрес у всіх інших питаннях. А як тільки Холодницький буде звільнений – кошти надійдуть на банківські рахунки України», – сказано в матеріалі.

Зазначимо, що грошей на казначейських рахунках сьогодні вистачить, щоб Україна протрималася до кінця жовтня поточного року. Далі без зовнішніх запозичень країні не обійтися.

«Це питання економічного виживання держави, яка четвертий рік поспіль веде боротьбу з Російською Федерацією, одночасно долає негативні і страшні наслідки для української економіки і використовує такі потрібні реформи. Вже сам факт подібних заяв директора НАБУ, навіть якщо вони реально не ґрунтуються ні на яких його домовленості з представниками МВФ або Держдепартаменту США (про наявність яких він також недвозначно заявив), свідчить про перевищення службових повноважень з егоїстичних мотивів», – відзначає автор статті.

На його думку, спроба директора НАБУ домогтися відставки глави САП ціною знищення добробуту українських громадян та економічної стабільності країни може послужити приводом для звільнення самого Ситника.

«Чи може боротьба антикорупційних відомств брати в заручники цілу держава, для порятунку якої вони були створені? Назар Холодницький чітко заявив, що за крісло і посаду він не тримається, чого ми жодного разу не чули від Артема Ситника. Навпаки, судячи з його емоційних заяв та вчинків, посада стала для нього невідривної частиною власного «Я», – констатує автор матеріалу, висновок пропонуючи чолі НАБУ «задуматися про відставку».

Історія про те, як НБУ «кришує» незаконний бізнес по прийому платежів для онлайн казино, букмекерських контор, а також сервісів, пов’язаних з порно індустрією.

З відома НБУ, всупереч накладеним санкцій РНБО України, через платіжні системи Приватбанку здійснюється – за улюбленою класифікації СБУ, – «фінансування тероризму та переказ коштів в РФ».

Про це пише журналіст Олександр Дубинський на своєму сайті.

Ключовими фігурами даного бізнесу є – Валерія Вагоровська і Ігор Фісун. «В долі» – керівник напрямку електронного бізнесу “Приватбанку” Сергій Харитич.

Якщо не вдаватися в технічні складності і спеціальну термінологію, то ситуацію з ринком платіжних систем в Україні можна описати так: невизначеність.

Національний банк видає ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку. При цьому, в паралельному, як би нерегульованому НБУ всесвіті, існують системи віртуальних грошових знаків, типу webmoney і btc, які не мають офіційного статусу, але використовуються як засоби платежу.

При цьому існують певні заборони на використання електронних платіжних систем, зокрема, санкції РНБОУ, в яких ряд систем визначено як «проросійські», і використовуються для фінансування тероризму».

Ще в 2016 році Національний банк України розіслав по фінансовим установам оповіщення з інформацією про заборону використання платіжних систем WebMoney, Яндекс.Гроші, Qiwi Wallet і Wallet One. Причина заборони – не узгодження правил використання електронних грошей.

Надання послуг з використанням цих торгових марок заборонено ще й тому, що ці системи забезпечують

• сервіс прийому платежів для онлайн казино, букмекерських контор, сервісів, пов’язаних з порно індустрією через мережі інтернет. Сприяють цьому бізнесу платіжні системи, які пропускають оплату даних платежів.
• переказ грошових коштів через заборонені в Україні російські платіжні систем. Саме з цієї причини в травні 2018 року електронна платіжна система WebMoney потрапила в санкційний список РНБО України, а з нею й українська WebMoney.ua не дивлячись на наявність ліцензії НБУ. У цьому ж списку опинилась платіжна система TYME оскільки здійснювала перекази в РФ.

Здавалося б, РНБО та НБУ борються з незаконними платіжними системами. Але, насправді, ми маємо справу не з боротьбою, а з черговим механізмом чиновницького рекету, які забороняють операції з «нелегальними» системами тільки тим, хто за це не заплатив мзду.

Зараз розповім вам про “найбільших” гравців платіжного ринку, які, не дивлячись на заборони регулятора, займаються не законною діяльністю прямо у Смолія на очах. І навіть не обмежуються прийомом оплат від казино, і порно. Ці люди і компанії, що належать їм, займаються переказами і платежами, які СБУ класифікує як «фінансування тероризму на території ЛДНР».

При цьому НБУ – даний напрямок курирує особистого глава центробанку Смолій -навмисно не помічає дані обставини і продовжує видавати «правильним» систем ліцензії на здійснення переказу коштів у національній валюті.

Збіг? Не думаю.

За період 2014 – 2018 року НБУ і РНБО обмежували ряд інтернет – провайдерів надавати послуги доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів / сервісів. Заборони стосувалися такі доменні імена, як «webmoney.ru», «paymaster.ua», «elmi.ua», «wm-factor.com.ua» та ін. В результаті чого, багато платіжних систем взагалі припинили офіційне існування.

Однак їх місце швидко зайняла компанія fondy.eu/fondy.ua , яка була створена ще в 2014 році і є не зареєстрованої на території України еквайринговою системою.

Якщо діяти за законом, то прийняття платіжних банківських або кредитних карт для розрахунку за спожиту послугу – неможливо без офіційної ліцензії НБУ. Але дана компанія обійшла ці норми, створивши кілька десятків фірм-прокладок, через які відбувається оплата і переведення в готівку грошей.

Ця платіжна система була організована Ігорем Фисуном і Валерією Вагоровською, за допомогою залучення команди менеджменту і розробників Приватбанку: в 2014 році майже вся команда центру електронного бізнесу пішла з націоналізованого нині банку, і на гроші Фісуна та Вагоровской організувала зазначену компанію. До її складу входять українська, європейська та російське відділення.

Зараз Ігор Фісун не є учасником даної компанії, а управління знаходиться в руках Валерії Вагоровської, яка володіє кількома громадянствами і більшу частину часу проживає за кордоном. Вагоровська активно розвиває свою платіжну систему і часто публікується в ЗМІ.

Основні клієнти FONDY — це казино, букмекерські контори, сервіси, пов’язані з порно індустрією, тобто весь бізнес, який в Україні на даний момент є незаконним. Прийом платежів здійснюється через українські і європейські банки. Оскільки FONDY не має ліцензію НБУ, були зареєстровані (і/або куплені) наступні компанії:

• ТОВ ФК «Элаенс» – компанія надає фінансові послуги, та відповідно до ліцензії НБУ – здійснює переказ коштів в національній валюті без відкриття рахунку. Власником «Елаенс» є Валерія Вагоровська.

Про те, як ведеться ця робота, можна впоратися в реєстрі судових рішень: відповідно до постанови суду, що в січні 2018 року встановлена причетність декількох компаній, у т. ч. і ТОВ ФК «Елаенс», до інкасування та виведення коштів, отриманих злочинним шляхом, для незаконно діючих казино, тоталізаторів, гральних автоматів, шляхом використання незареєстрованих на території України еквайрингових систем Megapay.ua, Pay-trio.com, Fondy.ua.

Вже на підставі цієї постанови – НБУ мав повне право призупинити дію ліцензії платіжної системи FONDY. Але цього не відбувається, тому що систему “кришує” особисто Смолій.

• ТОВ Елаенс Сервіс – також фігурує з аналогічними звинуваченнями у зазначеній постанові суду. Власником компанії є Запотоцький Стефан, який разом з Валерією Вагоровской створив ФК «Елаенс». Засновником Элеанс Сервіс є «гучна» компанія Вагоровської – «Фоксвиппеймент», через яку в 2014 році виводилися гроші «Амстор».

Виведення коштів відбувається через деякі депозитарні рахунки, зареєстровані в банківських установах, розташованих на території України. В даній кримінальній справі фігурує банк «ПІВДЕННИЙ», в якому були відкриті рахунки для переказу грошей. Банк «ПІВДЕННИЙ» був помічений у зв’язках зі «смотрящим» по Одесі Юрієм Іванющенко, а також брав участь у схемі виведення грошей через банк Regionala Investiciju Banka AS (Латвія) –належить Юрію Родину і Марку Беккеру – власникам банк «ПІВДЕННИЙ».

• SIA WPS (Латвія), компанія також надавала фінансові послуги, але в березні 2018 року почався процес ліквідації. Її директор – Діана Морозова, раніше працювала в одному з найбільших банків Латвії – ABLV. У лютому 2018 року США звинуватили банк у пособництві по відмиванню грошей і догляду від валютного контролю, а також сприянню Північній Кореї в реалізації її ядерної програми. Було прийнято рішення про ліквідацію банку. У власників SIA WPS значиться Ігор Фісун, і виниклі події в банку ABLV, навряд чи можна назвати випадковістю.

Ще одним прикладом може бути рішення суду від 5 жовтня 2017 року , де обсяг легалізованого доходу одержаних злочинним шляхом становить 350 млн. доларів на рік. Надалі отриманий прибуток спрямовується на територію РФ.

• за фактом створення групою осіб на території України субєктів підприємницької діяльності, які використовуючи протиправний механізм легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, під час імпорту електронних товарів і послуг, у тому числі шляхом внесення до договорів недостовірних даних щодо виду та обсягу товару, отриманих послуг з використанням банківських установ, небанківських фінансових установ та інших субєктів господарювання, незаконно виводять через державний кордон України грошові кошти в особливо великих розмірах, що спричиняє велику матеріальну шкоду державі Україна.

Серед компаній, які брали участь у цій схемі також фігурували фірми, до яких пряме відношення мала Валерія Вагоровська, а саме – “Пеймент Технолоджіс” і «Діджитал Плеймент сістемс» (власник платіжної системи walletone.com). Ці фірми, в свій час, разом розробляли і впроваджували платіжний сервіс “Єдиний гаманець W1″(walletone.com), а їх директор був співробітником компанії Вагоровської – «Фоксвиппеймент».

Для того що б приймати платежі в рахунок незаконної діяльності були зареєстровані наступні доменні імена:

fondy.ua

fondy.eu

fondy.ru

pay-ezzy.com

piastrix.com

cloudipsp.com

Oplata.com

dreamspay.com

pay-trio.com

paymega.eu

Megapay.ua

Не важко здогадатися, що найбільші махінації відбувалися з використанням відкритих рахунків у Приватбанку – що прямо вказується в рішенні суду. Однак не дивлячись на такий шлейф, платіжні системи продовжують свою незаконну діяльність та співпрацю з банками, які в курсі їх діяльності, але все одно йдуть на порушення закону: щомісячний оборот щодо незаконної діяльності цієї групи компаній обчислюється десятками мільйонів євро.

Згідно матеріалів кримінальних проваджень основними банками, які обслуговують компанію Вагоровської є ПриватБанк, ТАС-Комбанк, «Південний», «ПУМБ». При цьому, за даними моїх джерел, ТАС-Комбанк придбав у компанії fondy програмне забезпечення за допомогою якого обробляє платежі, в тому числі від незаконних видів електронної комерції.

Слід також згадати і про бізнес партнера Вагоровской – Фісуна, і його дві платіжні системи, а саме interkassa.com і paymaster.ua :

1. Interkassa – створена Юрієм Чайкою, і спочатку основним її напрямом було повністю легальний бізнес з прийому платежів в інтернеті. Після того, як він продав її Ігорю Фісуну, компанія почала займатися прийомом платежів для “всіх підряд” в тому числі, і для заборонених законом видів електронної комерції

У 2014 році була опублікована інформація, що Фісун продав компанію «Інтеркаса», проте зроблено це було з причини початку війни в Україні, при тому, що основним джерелом доходу для компанії була РФ. Іншою явною причиною продажу було, то що через interkassa здійснювався прийом та відправка платежів в ЛДНР. Або, як любить висловлюватися СБУ, “фінансування терористів на сході України”, адже юридична назва фірми-власника платіжної системи «interkassa» – «Пеймент Технолоджіс».

Фісун зареєстрував ряд компаній, які обслуговували діяльність «interkassa»:

Одна з них – ТОВ “Сучасні платіжні рішення (СПР)”, яку використовують у схемі незаконного конвертація грошових та електронних коштів у готівку, з їх подальшою легалізацією, шляхом виведення через територію України в РФ.

Крім «СПР» у схемах використовували ряд інших компаній:

ТОВ «Нейшнл пеймент енд колекшн процесінг центр»;

ТОВ «Єдиний гаманець»;

ТОВ «Пеймент текнолоджіс»;

ТОВ «Діджитал пеймент сістемс»;

ТОВ «Парі-пей»;

ТОВ «Файннест»;

ТОВ «Інтеркасса»;

ТОВ «Пеймент солюшин»;

ТОВ «Інтвей Україна»;

ТОВ «С. І.ДЖЕНЕРАЛ LTD»;

ТОВ «Сістем інтегрейшн»;

ТОВ «Інтернет сервіс Україна»;

ТОВ «Акадекс».

Кожна із зазначених компаній фігурує в кримінальних справах про незаконну конвертацію і легалізацію.

Зверніть увагу, у переліку присутня компанія з аналогічною назвою – ТОВ «Інтеркасса». Компанія перебувати в зв’язці з головними «схемщиками» з виведення грошей.

В реєстрі за нею є 77 судових рішень, пов’язаних з незаконними операціями.

1. Платіжна система paymaster.ua – була донькою компанії «webmoney» РФ і працювала в Україні до травня 2018 року, поки не потрапила під санкції. До певного моменту, ця компанія, не соромлячись приймала платежі як для законних бізнесів, таких як – “Київстар”, «Розетка», «Алло», лабораторія «Синево», «Фокстрот», Moyo.ua, автовокзал «Одеса», Busfor.ua. – так і не законних гральних залів, казино і т. д. Проте в 2016 році вони домовилися приймати платежі для rozetka.ua і весь незаконний бізнес перенесли на новий сайт global-payment-solution.com.

Після блокування paymaster.ua і заборони їх діяльності української фінансової компанії, для того що б продовжувати обслуговувати платежі на ««rozetka.ua» власники компанії відкрили сайт paysoft.solutions. Зараз саме він приймає платежі на «розетці». Фактично змінюється «оболонка» платіжної системи, але гроші, через ряд компаній, продовжують виводиться в РФ.

Як таке співробітництво і фінансові операції допускають власники «rozetka.ua» – мені не зрозуміло.

Ще одним електронним бізнесом Фісуна є платіжна система tranzzo.com. Її основний вид діяльності – це консолідоване обслуговування фінансових транзакцій та прийом платежів для «Інтеркаси». Tranzzo є технічним партнером «Інтеркаси» з одного боку, а з іншого – партнерами виступають Латвійська SIA WPS – Ігоря Фісуна, лондонська компанія Tranzzo.Ltd, офшорна компанія – PAYWAYS SYSTEM INC, яка також обслуговує платіжну систему «Интеркассы», а також ТОВ Фінекспрес, яка зареєстрована під фінансові операції.

У 2016 році ця компанія, до речі, встигла отримати ліцензію НБУ на переказування коштів у національній валюті без відкриття рахунків. Її власником став Ігор Фісун.

Окремо в цій ситуації варто відзначити діяльність Приват Банку, через систему якого liqpay обслуговуються платежі описаної вище павутини. Навіть при тому, що банк постійно несе величезні втрати через штрафів від Visa і MasterCard, за обслуговування незаконних і заборонених бізнесів в частині прийому інтернет-платежів, мабуть відповідальні співробітники “мотивувати” закривати на це очі.

Для необізнаних згадаю, що бізнес інтернет-платежів підконтрольний керівникові напрямку електронного бізнесу “Приватбанку” Сергію Харитичу, і він зобов’язаний приймати заходи для припинення незаконної діяльності Приват Банку.

У свою чергу НБУ не вживає ніяких заходів по боротьбі з такою незаконною діяльністю, а основним фігурантам схем видає ліцензії, не дивлячись на величезну кількість кримінальних справ щодо пов’язаних осіб

Чому?

Напевно, тому що дідусь Смолій ніяк не визначиться, що йому більше подобається – «полуничка» чи грошик. Тому він споживає і те, і інше.

Початок президентської кампанії ознаменувався чисельними перебіжками народних депутатів з одного політичного «даху» до іншого. Особливо це стосується позафракційних обранців, які зараз визначаються – на кого робити ставку. Утім, деякі з них вже почали прорубати стежки одразу до кількох фаворитів президентських перегонів.

Чимало представників українського політикуму зараз мають одне єдине питання – до кого з претендентів на крісло голови держави податися в прийми. Розрахунок цілком прагматичного характеру – переможцю дістається все, тоді як переможені з високою долею вірогідності скочуються в глуху опозицію. Утім, цей ризик можна обійти – якщо домовитися одразу з усіма основними фаворитами. Як стало відомо нашому виданню, саме таку схему вирішив реалізувати скандальний нардеп-мажоритарник Сергій Міщенко з Київщини (округ №98 – з центром у Борисполі). Тим паче, що досвід в нього в цьому плані – чимали.

Колишній помічник генпрокурора Геннадія Васильєва за часів Януковича за 12 років свого депутатства у Верховній Раді неодноразово кардинально змінював свої вподобання. Починав він у Юлії Тимошенко, двічі – у 2006 і 2007 роках – обираючись по виборчому списку даної політсили. Пізніше почали спливати зв’язки БЮТівця з командою Януковича. Останньою крапкою стало рішення Міщенка не голосувати у ВР за відставку генпрокурора Віктора Пшонки. Як тоді розповідали в «Батьківщині», були зроблені висновки, результатом чого став його вихід з фракції.

Цікаво, що і до того, у 2010 році, призначення Віктора Пшонки на посаду генпрокурора також не обійшлося без участі Сергія Міщенка, тоді ще представника БЮТ, який навіть прийшов у прокурорській формі з медалями. Тоді він так коментував своє рішення про голосування за Пшонку: «З часом Віктора Павловича будуть називати «наш батько», а це коштує багатьох цих зірок на погонах». В результаті на парламентських виборах-2012 Міщенко зумів потрапити по мажоритарному округу в Київській області як самовисуванець.

Зв’язки з «регіоналами» не завадили Міщенку перемогти на окрузі №98 і восени 2014 році. Більш того, у 2016 році він опинився у фракції БПП-«Солідарність», але через півроку вийшов з її лав. Далі були пошуки свого місця в політикумі. Як розповідають джерела нашого видання, він зумів налагодити контакти з «Батьківщиною». Нібито йому пробачили: Міщенко корисний для Юлії Тимошенко, у якої спостерігається дефіцит сильних кадрів в регіонах. А чинний нардеп має серйозний вплив на політичні процеси в одному з найбагатших районів Київської області – Бориспільському. Зокрема, у ЗМІ чимало писали про те, що багаторічний голова райради, екс-регіонал Владислав Байчас (у 2015 році опинився у БПП), є давнім соратником і партнером Міщенка. І хоча зараз Байчас демонструє близькість з головою Бориспільської РДА Олександром Туренком, про Міщенка він, схоже, не забуває.

Тим паче, що у РДА заступником працює ще одна людина, пов’язана з Міщенком, Іван Недогибченко, який відомий тим, що веде стандартну для себе роботу з головами сіл та цільовими групами (вчителі, лікарі тощо) на предмет роботи по виборах. До того ж варто додати лояльні до групи Міщенка директора Щасливського навчально-виховного комплексу Юрія Йовбака, який нещодавно отримав неймовірне фінансування на свій заклад з усіх можливих бюджетів, про яке більшість шкіл навіть і не мріють. Це притому, що школа у Щасливому і без того завжди була дуже потужною і заможною. Тому можна спрогнозувати, якщо треба – адмінресурс запрацює на користь тієї політсили, на яку покаже пальцем чинний нардеп. І це з високою долею вірогідності буде не президентська політсила.

Тут треба враховувати, що в місцевій «Батьківщині» у Міщенка теж є свої люди. Справа в тому, що Бориспільський районний осередок партії Юлії Тимошенко очолює такий собі Микита Новіков, який був одним із керівників комунального напрямку одного з найбагатших сіл Бориспільщині Щасливому. Ще один представник Щасливого – директор «Щасливе Сервіс» Олександр Бовсуновський – теж опинився у місцевій «Батьківщині», і відповідає як раз за питання контролю фінансових питань в районному партійному осередку.

Усі ці люди зав’язані на голову сільради Щасливого Миколу Шмаюна, про чиї теплі стосунки з Міщенком розповідають місцеві активісти. Варто зазначити, що щодо Шмаюна та його діяльності (зокрема, в земельній сфері) було відкрито кримінальних проваджень. Але без жодних реальних наслідків для нього. Подейкують, що Шмаюну у разі підтримки Тимошенко на президентських виборах пообіцяли прохідне місце у списку до Верховної Ради.

Цікаво, що нелояльних сільських голів просто “розривають”. Яскравий приклад – сусіднє село Гора, де сільський голова Роман Дмітрів залишився без більшості в сільраді, а згаданий вище голова райради Байчас нібито тисне на нього, аби той «ліг» під місцевого мажоритарника.

Тим часом наші джерела повідомляють, що Міщенко активно намагається підстелити собі соломку не лише в «Батьківщини», але й шукає можливість повернутись у президентську фракцію. Таким чином він сподівається залишити за собою округ. І через багатьох впливових соратників Порошенка (зокрема, і в Адміністрації президента) передає нагору сигнали про готовність на любі компроміси. Та чи погодяться на Банковій взяти до себе «засланого козачка», який одночасно працює з головним опонентом чинного президента Юлією Тимошенко – питання наразі відкрите…