Публікації

Марш ЛГБТ у Києві: чи буде в столиці спалах насильства

в Публікації/Соціальна правда
Марш ЛГБТ у Києві: чи буде в столиці спалах насильства

У найближчі вихідні тепер вже безвізова Україна складе тест на європейську толерантність: 18 червня в Києві відбудеться чергова хода представників ЛГБТ-спільноти. Чи пройде щорічний Марш рівності без бійок та полювання на представників секс-меншин? “Народна Правда” дізналася плани організаторів Маршу та їхніх супротивників. Детальніше

13.06.2017

На Землі безпечною є лише Антарктида, – Авраам Шмулевич про загрозу нової війни на Близькому Сході

в Закордонна правда/Публікації
На Землі безпечною є лише Антарктида, – Авраам Шмулевич про загрозу нової війни на Близькому Сході

Чому Саудівська Аравія почала тиск на Катар, яким чином експансія Ірану зблизила інтереси Ізраїлю та Саудівської Аравії та чи буде на Близькому Сході нова війна, в інтерв’ю «Народній Правді» розповів рабин, президент Інституту східного партнерства (Єрусалим) Авраам Шмулевич. Детальніше

Поліція бере дороги під контроль: водії бояться поборів та “засідок у кущах”

в Публікації/Соціальна правда
Поліція бере дороги під контроль: водії бояться поборів та “засідок у кущах”

З 12 червня понад двадцять екіпажів патрульної поліції приступили до патрулювання на чотирьох автошляхах України. Але в майбутньому патрульна поліція контролюватиме 9 000 км українських доріг, по суті, замінивши ліквідовану півтора роки тому Державтоінспекцію. В подробицях роботи розбиралася «Народна Правда». Детальніше

Павло Казарін: в Росії виросло нове покоління, яке готове вийти на вулиці

в Політична правда/Публікації
Павло Казарін: в Росії виросло нове покоління, яке готове вийти на вулиці

Відомий блогер і журналіст Павло Казарін відповів на питання “Народної правди”: чи можлива революція в Росії, до чого призведуть антикорупційні протести, подібні до тих, що пройшли в Росії 12 червня, та хто виходить протестувати проти нинішньої російської еліти. Детальніше

12.06.2017

Як пройшов День Росії: “Путін – злодій”, сотні затриманих та реакція соцмереж

в Публікації/Фото/Відео
  • 19060064_1383635205024551_1827909493331670148_n.jpg
  • photo_2017-06-12_16-07-53.jpg
  • photo_2017-06-12_16-07-52.jpg
  • photo_2017-06-12_16-07-51.jpg
  • photo_2017-06-12_16-07-49.jpg
  • photo_2017-06-12_16-07-48-2.jpg
  • photo_2017-06-12_16-07-48.jpg
  • 754972728779207.jpg
  • DCHkyKUXkAEbr7z.jpg-large.jpg
  • DCHvDbAXoAAP09a.jpg-large.jpg
  • photo_2017-06-12_16-07-45.jpg
  • 19225325_1969946293236380_2626031095108327370_n.jpg
  • 19105645_1969946693236340_2135673152597541636_n-1.jpg
  • 19029720_1969946153236394_6268641054134474428_n.jpg
  • 1100ht_Tv8.jpg
  • 19105645_1969946693236340_2135673152597541636_n.jpg
  • utochka.png
  • DCHvD2sXYAEGTJr.jpg

У російських столицях – Москві та Пітері – закінчилися антикорупційні мітинги, які організував Фонд боротьби з корупцією Олексія Навального. Наразі за неофіційною інформацією, у Москві затримано близько 750 осіб, в Санкт-Петербурзі – близько 900. Соцмережі бурхливо обговорюють, як росіян, які не згодні з політикою Кремля, арештовували силовики. Детальніше

Трамп має кілька проблем, – Боровий про імпічмент президента США

в Закордонна правда/Публікації
Трамп має кілька проблем, – Боровий про імпічмент президента США

Російський опозиційний політик Костянтин Боровий розповів «Народній Правді», чому слова колишнього директора ФБР Джеймса Комі не є причиною для імпічменту президента Дональда Трампа та яким чином Володимир Путін за допомогою конфліктів прориває свою ізоляцію. Детальніше

Гарячий Схід: що чекає на Іран після терактів в Тегерані

в Закордонна правда/Публікації
Гарячий Схід: що чекає на Іран після терактів в Тегерані

В неділю, 11 червня, іранська влада заявила, що заарештувала 6 осіб, які брали участь в терористичних атаках в Тегерані, 7 червня. Відповідальність за теракти й напади на іранський парламент, а також мавзолей засновника Ісламської Республіки Хомейні, взяли на себе учасники терористичної організації ІДІЛ. Незважаючи на оперативну реакцію іранської влади, події в Тегерані показали, що на Близькому Сході вже не залишилося жодної безпечної держави. Детальніше

Костянтин Машовець: нашу увагу прикуто до зони АТО, але Росія зібрала війська північніше

в Політична правда/Публікації
Костянтин Машовець: нашу увагу прикуто до зони АТО, але Росія зібрала війська північніше

Експерт Центру військово-політичних досліджень, координатор групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець в інтерв’ю “Народній Правді” розповів, як росіяни проводять військове будівництво на окупованій частині сходу України, як маскують свої штаби, а також за якими ознаками можна визначити підготовку до наступу. Детальніше

Безвіз для України: як соцмережі відреагували на обіцяне «вікно в Європу»

в Публікації/Фото/Відео
Безвіз для України: як соцмережі відреагували на обіцяне «вікно в Європу»

Сьогодні, 11 червня, набув чинності безвізовий режим між Європейським Союзом і Україною. Всі ті українці, які перетнули кордон з ЄС після 00.00, могли не оформляти візи, щоб потрапити на територію Союзу.

Детальніше

11.06.2017

Війна з Порошенком: чи загрожує Юлії Тимошенко нове ув’язнення

в Політична правда/Публікації
Війна з Порошенком: чи загрожує Юлії Тимошенко нове ув’язнення

Публічні відносини між Юлією Тимошенко та президентом Петром Порошенко, а також їхніми політичними силами, що й раніше не відрізнялися теплотою, останнім часом перейшли в фазу відкритого протистояння. Взаємні звинувачення стали настільки неприкритими, що ситуація почала сприйматися, як ознаки швидких дострокових виборів. Що насправді стоїть за різкими висловлюваннями політичних лідерів та чи загрожує Юлії Тимошенко нове тюремне ув’язнення, з’ясовувала «Народна Правда». Детальніше

Карателі в Криму: мешканців півострова почали лякати «терористичною загрозою»

в Публікації/Соціальна правда
Карателі в Криму: мешканців півострова почали лякати «терористичною загрозою»

Російська влада та їхні ставленики в Криму мають намір використовувати тему «терористичної загрози» для придушення можливих протестів. Кремлівські спецслужби можуть інсценувати «терористичну атаку» на курортні або промислові об’єкти. Надалі інсценування будуть використані як привід для закручування гайок на півострові.

Кримчан лякали «терористами» та «українськими диверсантами» ще з початку анексії. Особливість нинішнього сезону полягає в тому, що «антитерористичні заходи» набули характеру системної державної політики. Днями в Криму завершилися масштабні навчання ФСБ Росії. У перший день, згідно з легендою, спецназ звільняв захоплену умовними терористами морську бурову платформу «Чорноморнафтогазу». Наступного дня силовики брали штурмом пансіонат в Євпаторії, відпрацьовуючи можливе звільнення заручників. Всього, за даними місцевого управління ФСБ, в навчаннях взяли участь близько двох тисяч людей, військову техніка, авіація та навіть роботи. По суті, мова йде про найбільші навчання «чекістів» з початку окупації Криму.

За пару днів до цього в Севастополі влаштували показуху, розмістивши на загальний огляд спецавтомобілі «Каратель». Керівництво ФСБ і МВС планує використовувати ці машини для придушення масових акцій протесту. Регіональні ЗМІ поширюють російські інструкції про те, як діяти в разі нападу терористів: «зносіть утиски, образи і приниження», «не дивіться бандитам в очі», «зніміть прикраси», «якщо вас поранено, менше рухайтесь» і так далі. Аналогічні інструкції у вигляді плакатів та листівок розклеюють в громадському транспорті, школах та клініках. Під керівництвом так званого «глави» Криму Сергія Аксьонова, створено кілька колегіальних органів «антитерористичної» спрямованості. І все це відбулося за останні півроку.

Недавні навчання ФСБ показали, що Кремль побоюється не так «терористів», скільки самих кримчан. Силовики відпрацьовували навички саме там, де соціальна обстановка є вкрай напруженою – в приморських регіонах. Автомобілі «Каратель» спеціально показали саме в Севастополі. Жителі міста перманентно страйкують з березня 2014 року. Спочатку вони на площі вибирали «народного мера» Олексія Чалого, потім «воювали» проти кремлівського ставленика – «губернатора» Сергія Мєняйло, чия команда займалася дерибаном міського майна. Тепер переключилися на нового керівника «адміністрації» міста Дмитра Овсянникова.

Велелюдний мітинг відбувся 27 травня. Зібралося близько 2,5 тис людей, і це була наймасовіша акція в Севастополі з початку анексії. Городяни протестували проти проекту генерального плану міста, який зачіпає їхні земельні інтереси. «Влада» має намір відібрати у населення ділянки та передати їх під зведення багатоквартирної забудови або у відання Чорноморського флоту. Користуючись тим, що у севастопольців на руках ще українські документи, російська «влада» має намір їх просто пограбувати.

«Карателі» відзначилися в Керчі. У місті, за «випадковим» збігом обставин, відбувся мітинг працівників металургійного заводу. Вимоги «стандартні»: люди вимагали роботу та виплату зароблених грошей. Адміністрація повідомила, що може виплатити гроші тільки через півтора місяці. Почувши це, протестувальники закричали: «Навіщо ви нас захопили? Ми ж працювали нормально». Їх намагалися переконати, що підприємство запрацює з 1 червня, але присутні не повірили. «Завод законсервований, матеріалів немає. Що нам тепер – територію підмітати чи що?!», – запитала одна співробітниця. «Міністр» промислової політики Криму Андрій Васюта, який був присутній на мітингу, у відповідь почав грубіянити: «Якщо потрібно підмітати, будете підмітати!». Його слова викликали справжню істерику. «У нас діти голодні! Як можна прожити на 2000 рублів (близько 900 гривень, – НП) В місяць?!», – прокричала одна з жінок.

Мітинг працівників металургійного заводу – не перша акція протесту в Керчі. На початку року торговці з центрального ринку пригрозили паралізувати роботу поромної переправи. Підприємців обурив той факт, що адміністрація ринку мала намір обкласти їх додатковими поборами. За час перебування в «рідній гавані», мешканці Керчі призвичаїлися їздити за покупками на Кубань, де ціни нижчі, а вибір багатший. Місцевим комерсантам довелося скоротити оборот, а рішення адміністрації ринку підвищити оренду до 44 тис рублів (близько 21 тис грн, – НП) викликало хвилю обурення.

За часи анексії протести торкнулися майже всі великих міст Криму. У Сімферополі – торговці з центрального ринку, протестували проти знесення базарних рядів. У столиці Криму на мітинг вийшли навіть козаки, які брали участь в анексії півострова. Вони вимагали від «влади» не допустити закриття кадетського козачого корпусу. Слухати їх не стали. Поліція жорстко розігнала несанкціонований мітинг.

В Євпаторії відбулися мітинги проти підвищення комунальних тарифів та знесення ринків. У Гурзуфі досі триває «епічне» протистояння між місцевими жителями та адміністрацією «Артека», якого привласнив російський уряд. Керівництво, що його було надіслано з Москви, відібрало у селища близько 40 га землі, закрило доступ до пляжу “Гурівські камені”, закривши доступ до акваторії «Артека». Мешканці змушені проводити мітинги начебто в «підтримку політики Путіна», але промовці говорили виключно про безчинства «директора» табору Олексія Каспржака. Нещодавно стало відомо, що артеківське керівництво має намір знести старе мусульманське кладовище, побудувавши на його місці будівлю нового корпусу.

https://www.youtube.com/watch?v=Nde9alvizpQ

В Алушті також неспокійно. Минулого літа городяни протестували проти незаконної забудови набережної, що призвело до сутичок з поліцією. Силовики побили і затримали міського «депутата» Павла Степанченко та декількох громадян. У відповідь на дії поліції, протестуючі обізвали їх «бандерівцями».

Причини того, що відбувається прості. По-перше, Кремль та його ставленики в Криму не виконали навіть частину гучних обіцянок, даних кримчанам під час анексії. «Головний принцип майбутнього приєднання – жителі Криму нічого не повинні втратити навіть в дрібницях, отримавши багато нових можливостей» – саме так кримчан зазивали на «референдум». У реальності вийшло навпаки – люди лише втратили від «приєднання». По-друге, незважаючи на зміну прапорів, населення півострова залишилося глибоко українським за духом. Воно звикло виносити проблеми на публічне обговорення, проводити мітинги та пікети. У путінській Росії так не прийнято.

Якщо в перші півтора-два роки після анексії тема «терористів» використовувалася переважно проти кримських татар та проукраїнських жителів, то тепер її розгорнули взагалі проти всіх кримчан. «Терористична загроза» – зручна політична дубина, яку можна опустити на голови невдоволених мешканців. Кремлівські спецслужби можуть інсценувати «терористичну атаку» на кримські об’єкти. Надалі це інсценування буде використано як привід для закручування гайок.

У Росії де-факто стартували вибори президента. У наступному році голосування проведуть 18 березня – в день «приєднання» Криму. Місцевому начальству, судячи з досвіду кримських «виборів» в Держдуму, поставили завдання забезпечити максимальний результат. Тепер покладатися тільки на адміністративні важелі немає сенсу. В умовах, коли кримчан спіткало гірке розчарування російськими реаліями, потрібні більш важкі аргументи.

Дмитро Смірнов, кримський журналіст

10.06.2017

За добу до безвізу: як українці штурмують паспортні центри

в Публікації/Соціальна правда
  • 19113315_1344406118989448_223803231_n.jpg
  • 19022069_1344404538989606_39208102_n.jpg

До офіційного відкриття безвізового режиму між Україною та Євросоюзом залишається доба. Ажіотаж навколо видачі біометричних паспортів, що дають право на безвізовий в’їзд в ЄС, нагадує божевілля, немов перед виходом нової моделі IPhone або популярної ігрової консолі. У Києві черги до паспортних сервісів розтягуються на десятки метрів. А в деяких центрах – просто припинили приймати бажаючих: все розписано на десять днів вперед. Детальніше

Холодна весна 2017-го: що буде з цінами на продукти в Україні

в Публікації/Соціальна правда
Холодна весна 2017-го: що буде з цінами на продукти в Україні

Весняні заморозки, що погубили частину врожаю в садах та городах українців, викликали серйозне занепокоєння у жителів міст. Що буде з цінами на сільгосппродукцію? Як з’ясувала «Народна правда», в цілому, відповіді на ці питання навряд чи можуть викликати у людей оптимізм. Детальніше

09.06.2017

Рефат Чубаров: силові структури та влада практично здали Крим

в Політична правда/Публікації
Рефат Чубаров: силові структури та влада практично здали Крим

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розповів в інтерв’ю “Народної Правді” чи могли кримські татари перешкодити російській анексії півострова в 2014 році. Також Чубаров пояснив, чому, після повернення Криму до складу України, там повинна бути створена кримськотатарська автономія. Детальніше

Україна йде до НАТО, але є три серйозні перешкоди

в Блоги/Публікації
Україна йде до НАТО, але є три серйозні перешкоди

У четвер, 8 червня, Верховна рада прийняла законопроект, згідно з яким головним зовнішньополітичним пріоритетом України є вступ до НАТО. Російська сторона поставилася до прийнятого документу з прогнозованим роздратуванням, а в НАТО повідомили, що взяли ситуацію «до відома», підкресливши, що Україна ще не подала заявку на вступ до Альянсу. Втім, які б коментарі не давали зацікавлені сторони, та які б закони не приймала ВР, Україна в найближчій перспективі не зможе претендувати на членство в Альянсі, принаймні, через три основні причини. Детальніше

Медреформа в Україні: Верховна Рада розпочала курс лікування

в Публікації/Соціальна правда
Медреформа в Україні: Верховна Рада розпочала курс лікування

У четвер, 8 червня, Верховна Рада схвалила в першому читанні урядовий законопроект, що передбачає початок медичної реформи в Україні. Суттю реформи є ненав’язливе впровадження страхової медицини і поступове скорочення спектру безкоштовних медпослуг. Якщо документ буде прийнятий, а це входить в перелік зобов’язань, взятих нашою державою перед міжнародним співтовариством, то громадянам поступово доведеться готуватися до подорожчання медицини.

Медреформа: «за» чи «проти»

Проведення медичної реформи так чи інакше вимагали міжнародні донори України. Ключова зміна, про яку в законопроекті мова не йдеться, полягає в тому, що в Україні серйозно урізається спектр безкоштовних медичних послуг. Якщо раніше, принаймні де-юре, більшість витрат на медичну допомогу громадянам покривала держава, то в майбутньому вона буде покривати дуже невелику кількість опцій.

Зокрема, будуть оплачуватися послуги екстреної медичної допомоги (мабуть, в рамках та обсягах, передбачених Законом «Про екстрену медичну допомогу». Втім, в тексті законопроекту цей момент не уточнюється, – НП). Нагадаємо, що екстрена допомога надається в невідкладних випадках, тобто коли є пряма та невідворотна загроза життю та здоров’ю людини.

Також держава в повному обсязі оплатить послуги первинної медичної допомоги (сімейних лікарів) та паліативної медицини (медичний нагляд за смертельно хворими людьми). Частково, згідно з законопроектом, держава сплачує послуги вторинної (спеціалізованої) допомоги та третинної (високоспеціалізованої).  При цьому частка держави в оплаті цих послуг законом не конкретизується. У випадку з першою та другою групами страхових випадків, держава забезпечить тільки ті послуги та ліки, застосування яких затверджено відповідними органами. Тобто, якщо під час надання вам екстреної медичної допомоги, лікар зробить вам укол не зі списку, що його затвердив «компетентний орган», оплачувати вартість цього уколу держава не буде. Втім, поза всяким сумнівом, лікарі отримають суворі вказівки на цей рахунок. По суті, цей принцип вже діє в страховій медицині: лікарі за медстраховку призначають процедури та медикаменти, які є суворо погодженими зі страховиками, а страховики, що оплачують лікування, суворо стежать за тим, щоб пацієнтам не приписали «зайвого».

Медицині наказали самостійно заробляти на хліб із маслом

Наступний важливий момент медреформи: медичні установи м’яко, але наполегливо штовхатимуть в напрямку самоокупності. Частина грошей (у вигляді страхових виплат за обслуговування населення) лікарням та поліклінікам держава продовжить виділяти. Але в цілому медустанови повинні будуть заробляти самостійно.

Передбачається, що ці кошти будуть надходити як безпосередньо від самих громадян, так і від страхових компаній в рамках індивідуального або корпоративного страхування. У разі часткового фінансування державою лікування (так званої співоплати), громадянин буде зобов’язаний оплатити свою частину «за рахунок власних коштів або забезпечувати оплату за рахунок коштів добровільного медичного страхування та інших джерел». Тобто мова, по суті, йде про «полегшене», ненав’язливе введення страхової медицини в країні.

Уведення медстрахування та механізму співоплати, якщо частину коштів надаватиме держава, а частину повинен буде забезпечити сам пацієнт, викликало занепокоєння у народного депутата, голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець: «Що робити людині, якщо у неї немає грошей на співоплату? Як визначити таких людей? Яким чином держава буде їх підтримувати – це буде субвенція, субсидія? Те ж стосується захисту дітей до трьох років, захисту пологів і породіль, психічно хворих людей, роботи патологоанатомічної служби і судмедекспертизи – хто заплатить за це гроші? Є багато пунктів, які не передбачені в урядових законопроектах».

Втім для того, щоб медична реформа запрацювала, необхідно не лише прийняти відповідний законопроект, а й затвердити зміни до Бюджетного кодексу. Законопроект з цими змінами також був запропонований урядом, але 8 червня депутати його не підтримали. “Ми обов’язково внесемо новий законопроект про зміни до Бюджетного кодексу до кінця поточної сесії Верховної Ради”, – запевнила в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

Платні послуги: просто та дорого

Окремо громадян зацікавить питання, в яку суму їм обійдуться медичні послуги «за прейскурантом» і на що взагалі буде схоже життя в умовах не безкоштовної медицини.

Процес виглядає наступним чином: ви обираєте клініку, вивчаєте прайс (або навпаки – вивчаєте ціни, а потім вибираєте прийнятну клініку). Йдете на прийом. Оплачуєте послуги в касі. Ніяких цукерок, або іншого виду «подяк», як у випадку з «безкоштовною медициною» носити не треба – не візьмуть. Щоправда, й ціни, як правило, кусаються.

Припустимо, первинний огляд лікаря терапевта в клініці «Медбуд» коштує 250 гривень (швидше за все, візит буде не один, але на наступні – діє знижка). У Медікомі – 498 гривень та 359 – повторний. Є лікувальні установи дорожче, є й дешевше. Втім, це саме ті послуги, які за умовами нового законопроекту, може частково оплатити й держава (в рамках гарантованого пакету). А от вже операції, швидше за все, повністю ляжуть на плечі пацієнтів або страхових компаній.

Наприклад, доба перебування в палаті анестезії та інтенсивної терапії того ж «Медбуду» коштує 2 300 гривень, а за добу в палаті «Стандарт» слід заплатити 850 гривень. Оперативні втручання коштують від 50 до 45 000 гривень (в залежності від категорії складності). Скажімо, в Медікомі операція з видалення аденоїдів обійдеться в 3 374 гривні, операція 2 категорії загальної хірургії – 11 242 гривні.

Якщо до цього ще додати консультації лікарів, анестезію, аналізи та різноманітні передопераційні обстеження, вартість ліків та постопераційні лікування – то вийде чималенька сума. Громадянам слід готуватися до того, що медицина ставатиме все дорожчою. І оплачувати її за допомогою медичної страховки буде все вигідніше.

Страховики: чим більше платиш, тим менше доплачуєш

А що, власне, пропонують страхові компанії? Майже всі вони надають медичну страховку. Чим більше клієнт заплатить, тим більшу страхову суму покриє компанія. Вивчивши пропозиції декількох страховиків, ми дійшли до висновку, що покриття виплат варіюється в розмірі 10-20 гривень за одну гривню, заплачену клієнтом. Тобто, якщо ви купуєте медстраховку, припустимо, за 3 000 гривень, страховики покриють вам від 30 до 60 тисяч гривень. Відповідно, купивши вдвічі дорожчу страховку, ви отримаєте вдвічі більшу компенсацію.

В цілому, на оплату послуг та навіть на недорогі операції, грошей повинно вистачити. Але не все так просто. В одній зі страхових компаній нам пояснили, що недорогі пакети (а саме вони будуть користуватися попитом у більшості населення та у роботодавців, які страхують своїх працівників) мають певні обмеження. «У нас є недорога програма, яка коштує 3 600 гривень на рік. За умовами цієї страховки, ліміт виплати складає 50 000 гривень. Це цілком достатня сума, оскільки за цією страховкою ми направляємо пацієнтів, в основному, в державні, або недорогі клініки», – розповіли нам в компанії.

За словами співрозмовника, цієї суми вистачає навіть на недорогі операції. «Якщо ви не хворієте чимось надсерйозним, то цілком вистачить. Консультація лікаря коштує 200-250 гривень. Нехай за одне звернення – разом з аналізами, обстеженнями і так далі ви витратите 5 тисяч гривень. Залишається 45 тисяч, на які ви зможете отримувати медпослуги», – розповіли страховики.

А от повністю перекласти на страховиків, наприклад, операцію в лікарні застрахованим за цією програмою не вдасться. «Вам оплатять операцію, перебування в стаціонарі. А от ліміт на оплату ліків в стаціонарі за цією програмою складає 3 тисячі гривень на один страховий випадок. А при амбулаторному лікуванні – 1000 гривень. Решту суми на ліки заплатите ви», – пояснили в компанії.

Зрозуміло, що вартість навіть недорогого поліса медичного страхування наразі є «непідйомною» для більшості населення. Треба думати, що страхові компанії, орієнтовані, в основному, на корпоративне медстрахування і страхування в середньому ціновому сегменті, після затвердження медреформи розширять пропозицію і покриють хоча б частину попиту на недорогу страховку. Медреформа дає, по суті старт бурхливому розвитку ринкам платних медичних послуг, та ринку страхової медицини, котрий досі перебуває в зародковому стані.

Віталій Рябошапка

08.06.2017

Теракт або хуліганство: чому сталася паніка через вибух у посольстві США

в Політична правда/Публікації
Теракт або хуліганство: чому сталася паніка через вибух у посольстві США

У ніч на 8 червня на території посольства США в Києві стався вибух. За даними поліції, “невідомий кинув невстановлений пристрій”. Внаслідок вибуху ніхто не постраждав. Будь-яких ушкоджень будівлям або спорудам також нанесено не було. Хіба що трохи зіпсувався газон, куди приземлилося “невстановлений пристрій”. Проте, надзвичайну подію спочатку було кваліфіковано як теракт, а матеріали були передані в СБУ для розслідування. Пізніше в посольстві США повідомили, що не вважають інцидент терактом, а згодом справу була перекваліфіковано, як «хуліганство». «Народна Правда» з’ясовувала причини початкової паніки.

Вибух на території посольства США в Києві стався близько 0:05 8 червня. Під час огляду місця події співробітниками поліції, з’ясувалося, що на територію посольства невідома особа кинула «невстановлений вибуховий пристрій». За даними МВС воно було схоже на саморобні “хлопавки”, або петарди.  Вибух не завдав спорудам посольства жодних ушкоджень, а тим більше не призвів до людських жертв або постраждалих. Втім, цією подією  миттєво зацікавилися практично всі силові структури України. Нацполіція кваліфікувала інцидент, як теракт, передавши матеріали в СБУ.

Деякі українські народні депутати навіть встигли пов’язати цей “теракт” із голосуванням у Верховні Раді з приводу членства України в НАТО, яке також відбулося 8 червня. «…Дивний збіг, що перед голосуванням по НАТО. У такі збіги я не вірю… Такі дивні збіги говорять про те, що, звичайно, питання вступу України до НАТО надто хвилює РФ тому вони готові зробити будь-що аби зірвати цей процес», – заявив, зокрема, народний депутат Олексій Гончаренко ( «Блок Петра Порошенка»).

А народний депутат від “Народного фронту”, радник голови МВС Антон Геращенко, прямо заявив, що нічний вибух у посольстві США було влаштовано представниками РФ, щоб дискредитувати українську сторону. “Моя особиста версія, що мотиви цієї провокації такі ж, як постріл по консульству Польщі у Луцьку, такі ж, як організація фейкових акцій протесту поляків і болгар. В підсумку це зробили по завданню з РФ. Мета дуже проста – це хороший привід збаламутити інформаційний простір, потрапити на світові стрічки новин і сказати, що в Києві небезпечно. Якихось інших мотивів я, чесно кажучи, не бачу”, – зазначив Геращенко.

Цілком ймовірно, що через декілька годин інші відомі українські медіа-персони теж почали б шукати в інциденті “російський слід”. Але, перш ніж це сталося, саме посольство США заявило, що не вважає вибух терактом. «Ми можемо підтвердити, що стався інцидент із використанням невеликого запального пристрою на території посольства. Це не завдало жодних пошкоджень власності посольства. Ніхто з персоналу не постраждав. Посольство працює в звичайному режимі. На даний час, ми не вважаємо цей інцидент терористичним актом», – йдеться в повідомленні, розміщеному на офіційній сторінці посольства в Фейсбук.

По суті, дуже ввічливо, але твердо американські дипломати натякнули нашим правоохоронцям, що роздувати теракт з “інциденту” – не збираються. І, через недовгий час, після заяви посольства США поліція України перекваліфікувала справу … в хуліганство.

– Поліція самостійно не кваліфікує справу як теракт, вони можуть зареєструвати подію в єдиному реєстрі досудових розслідувань, але кваліфікація “теракт” – це прерогатива СБУ, – пояснив “Народній Правді” процедуру екс-глава прес-служби МВС Володимир Поліщук. – Коли відбуваються подібні речі, то, найчастіше, поліція відразу ж інформує СБУ, після чого колегіально вони можуть прийняти рішення про таку кваліфікацію.

У зв’язку з цим, виникає ряд цілком логічних запитань. Чому, наприклад, обстріл будівлі поліції в Рівному з протитанкового гранатомета в березні цього року – був спочатку кваліфікований як хуліганство? Чому вибух бойової гранати РГД-5 біля офісу українських націоналістів в Києві – теж визнали хуліганством? А вибух “невеликого запального пристрою” на газоні посольства США – наші правоохоронці майже відразу ж кваліфікували, як теракт?

– Якщо відбуваються подібні події на території дипломатичних будівель, то оцінку їм дають правоохоронні органи України, а також служби безпеки конкретного посольства або консульства, – пояснив юрист Едуард Багіров. – Дуже часто наші органи отримують першочергову інформацію від служб безпеки дипломатичних будівель, оскільки отримання доступу на територію пов’язано з рядом процедур. Після цього виробляється солідарна точка зору, а згодом інформується суспільство. У випадку з посольством США, ми бачимо різне трактування. З чим це може бути пов’язано? Можна припустити, що перебільшення події нашими правоохоронцями сталося з двох причин. Перша – після ряду реальних терактів на території України, організованими спецслужбами Росії, вони просто дують на воду, обпікшись на молоці. Друга, давайте будемо чесними, можливо, наші спецслужби хотіли підняти рівень цієї події до теракту, щоб посольством та Держдепартаментом США було надано оцінку з метою певного тиску на Росію.

На тлі реальної військової агресії Російської Федерації проти нашої країни, бойових дій на Сході, окупації Криму та регулярних спроб дестабілізації України, така переоцінка реальної небезпеки може дуже погано закінчитися. Як у відомій казці про хлопчика, який заради веселощів кричав «Вовки! Вовки!”.

Кирило Желєзнов

Знайдена візитка Путіна: соцмережі з гумором відреагували на теракт у посольстві США в Києві  

в Публікації/Соціальна правда
Знайдена візитка Путіна: соцмережі з гумором відреагували на теракт у посольстві США в Києві  

У Києві в ніч на 8 червня стався вибух на території посольства США який кваліфікували як терористичний акт. Але соцмережі з гумором поставились до цієї новини. Детальніше

Теракт на території посольства США у Києві: фото та відео з місця події

в Публікації/Соціальна правда/Фото/Відео
  • 630_400_1496899753-9383-e1496917390443.jpeg
  • 630_400_1496899753-4781.jpeg
  • 1024777271.jpg

У Києві в ніч на 8 червня стався вибух на території посольства США. Ніхто не постраждав. Поліція кваліфікувала вибух як терористичний акт. Розпочато кримінальне провадження. Детальніше

Раб або громадянин: чи потрібна в Україні легализація зброї

в Публікації/Соціальна правда
Раб або громадянин: чи потрібна в Україні легализація зброї

Останні події в Україні, що були пов’язані з використанням громадянами вогнепальної зброї, знову порушили питання про легалізацію короткоствольної вогнепальної зброї в нашій країні. «Народна Правда» попросила прихильників та противників легалізації зброї викласти свої аргументи «за» чи «проти». Детальніше

Призов офіцерів запасу: чи принесуть “піджаки” користь армії

в Публікації/Соціальна правда
Призов офіцерів запасу: чи принесуть “піджаки” користь армії

Чи готові випускники військових кафедр поповнити ряди ЗСУ, щоб командувати особовим складом? Як вплинуть вчорашні менеджери, архітектори та програмісти, які отримали офіцерські погони в університетських аудиторіях, на боєздатність українських підрозділів? “Народна Правда” розбиралася в ймовірні наслідки призову “білих комірців” до воюючої армії. Детальніше

07.06.2017

Хто намагався вбити Адама Осмаєва та чи є тут рука Кремля

в Політична правда/Публікації
Хто намагався вбити Адама Осмаєва та чи є тут рука Кремля

Резонансний замах на подружжя-добровольців АТО Аміну Окуєву та Адама Осмаєва, який закінчився тим, що Окуєва сама поранила вбивцю, залишає ряд запитань. Чи був кілер, якого вже назвали бійцем російських елітних спецслужб, насправді професіоналом і чому тоді провалив завдання? “Народна правда” разом з експертами та джерелами в силових структурах, розбиралася в деталях замаху. Детальніше

У США придумали, як ще покарати Росію: названі нові порушення в Україні

в Публікації/Соціальна правда
У США придумали, як ще покарати Росію: названі нові порушення в Україні

Сполучені Штати Америки готові затвердити нові санкції проти Росії за порушення у сфері свободи віросповідання, в тому числі в окупованому Криму та на Донбасі. Це випливає з щорічної доповіді Комісії США з міжнародної свободи віросповідання (USCIRF) за 2017 рік. У цій доповіді Росія вперше увійшла до списку країн «особливої ​​занепокоєності», – Сountries of particular concern (СРС). Детальніше

06.06.2017

Держзрада Тимошенко: яких ще політичних потрясінь варто чекати цим літом

в Новини/Політична правда/Публікації
Держзрада Тимошенко: яких ще політичних потрясінь варто чекати цим літом

Черговий пленарний тиждень почалася зі скандалу – Юлію Тимошенко звинуватили в держзраді, що полягала в підписанні кабального “газового контракту” з «Газпромом» у 2009 році. Нинішнє літо обіцяє бути багатим на політичні події. Це підтвердили опитані «Народною правдою» депутати та політичні експерти. Детальніше

Георгій Тука: я переконався, що ніякого особливого народу на Донбасі не існує

в Новини/Публікації/Соціальна правда
Георгій Тука: я переконався, що ніякого особливого народу на Донбасі не існує

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука, розповів “Народній правді”, чому “хорватський сценарій” звільнення Донбассу не підходить для України та чому він тепер не хоче прогнозувати терміни деокупацїї Сходу України. Детальніше

Український сценарій для Лукашенка: чи можлива окупація Білорусі

в Закордонна правда/Публікації
Український сценарій для Лукашенка: чи можлива окупація Білорусі

У вересні на території Білорусі заплановано білорусько-російські військові навчання «Захід-2017». Вони обіцяють бути найбільш масштабними за всю історію їх проведення. Цей факт викликає занепокоєння у багатьох місцевих та іноземних спостерігачів. Висловлюються думки про те, що даний захід – лише прикриття для “м’якої” окупації РБ. Якщо ці побоювання виправдаються, то Росія зможе створити військову загрозу не тільки для північних кордонів України, а й для країн Балтії. Втім населення Білорусі в такий розвиток подій не вірить, в тому числі й завдяки російській пропаганді.

Для окупації перешкод немає

Військові навчання “Захід-2017” пройдуть на декількох російських і білоруських полігонах. Це не перші подібні навчання, але в минулому році в Білорусі побачили, що тепер вони матимуть безпрецедентний масштаб. Зокрема, для перекидання особового складу та техніки в 2017 році росіяни мають намір використати 4162 залізничні вагони (в 2016 році було всього 50 вагонів). На думку білоруських експертів, це може свідчити про плани передислокувати на територію РБ значну частину недавно створеної 1-ї Гвардійської танкової армії Західного військового округу, що дозволить розгорнути в Білорусі велике військове угруповання. Не виключено, що після завершення навчань росіяни не повернуться додому та залишаться на території Білорусі, забезпечивши її безкровну окупацію. Таким чином війська в Білорусі будуть нависати над північним кордоном України та будуть погрожувати вторгненням в країни Балтії.

Сценарій російського вторгнення в Балтію серйозно розглядається західними військовими експертами. Нещодавно американська корпорація RAND опублікувала дослідження, з якого випливає, що частини російської армії, які вже зосереджено на західному напрямку, здатні в найкоротші терміни захопити Литву, Латвію та Естонію, а сили НАТО, чиї можливості в цьому районі значно поступаються російським, не зможуть цьому завадити. Ця загроза примусила НАТО сформувати на своїх східних рубежах додаткову багатонаціональну бригаду з бронетехнікою та артилерією, яку буде дислоковано в Польщі та країнах Балтії.

Нагадаємо, що ще кілька місяців тому спостерігалося надзвичайне загострення відносин між Москвою та Мінськом через суперечки про ціну на паливо, великого боргу РБ, а також відмови останньої дозволити розгортання у себе авіаційної бази РФ. Однак можливості білоруського лідера Олександра Лукашенка чинити опір Володимиру Путіну надто перебільшені.

По-перше, Білорусь вже є частиною всіх інтеграційних об’єднань з Росією. Від ОДКБ, що передбачає загальну військову стратегію країн – членів, до Митного союзу. Економічна залежність РБ від РФ є надзвичайно великою. Країни підтримують один одного на міжнародному рівні.

По-друге, Білорусь – член поки ще віртуального Союзу з Росією. У статуті цього об’єднання є пункти про єдину валюту, загальну міжнародну політику та, найголовніше, про колективне керівництво всією територією Союзної держави. Проект останньої з самого початку сприймався Кремлем як етап возз’єднання двох країн.

По-третє, більшість білорусів живуть в інформаційному і культурному просторі Росії. Таким чином, для гіпотетичної окупації Білорусі особливих перешкод немає. Більше того, ситуація з можливістю захоплення білоруської території багато в чому нагадує умови, за якими в 2014 році відбулася анексія Криму.

В агресію не вірять

Незважаючи на всі ці обставини, білоруси, подібно до українців в 2014 році, вважають, що Росія не становить загрози для їхньої держави. В розпорядженні редакції опинилося дослідження Білоруської аналітичної майстерні Андрія Вардомацького (Варшава). Соціологи звернулися до громадян РБ із запитанням: «Чи можливі аналогічні (українським) дії Росії по відношенню до Білорусі, (тобто, чи можлива анексія частини або всієї території Білорусі Росією)?

Були отримані такі відповіді:

Так – 14,1%

Ні – 68,3%

Важко відповісти – 17,0%

Відмова від відповіді – 0,7%

Аргументація тих, хто не вірить в можливість російської агресії в основному зводиться до тривіальних суджень: «Росіянам достатньо своєї величезної країни», «Ми історично близькі народи», «Вони християни», «Дуже високий рівень економічної кооперації», і тому подібне. На думку письменника Віктора Мартиновича, широкі верстви населення не вірять в можливість російської агресії на територію Білорусі, оскільки їхній світогляд формується російськими телеканалами, а також соціальними мережами “ВКонтакте” і “Однокласники”. “Для більшості білорусів росіяни – друзі, а Путін кращий за Лукашенка, оскільки пенсії і зарплати в Росії є більшими. Допустити варіант, за яким Росія нападає на Білорусь, простий білорус не може – в телевізорі про таке не розповідають, а якщо й розповідають, то лише як анекдот», – заявив Мартинович.

Як повідомив кореспондент телеканалу «Белсат» Алесь Силич, думка про те, що російська армія, після завершення навчань залишиться в Білорусі, звучить, як правило, з вуст політологів та інформованих журналістів. “У суспільстві страху з цього приводу немає. Російську армію, незважаючи на події в Україні, багато хто продовжує сприймати як «нашу», спадкоємицю Радянської Армії. А от війська країн НАТО – є ворожими. Це – наслідок пропагандистського промивання мізків. Не слід забувати, що в Білорусі (на відміну від України), абсолютна більшість ЗМІ – пропрезидентські. Це майже те саме, що й проросійські. До того ж, значна частина суспільства продовжує дивитися російські телеканали», – пояснив Силич.

Схожої думки дотримується й лідер опозиційного руху солідарності «Разам» В’ячеслав Сівчик: «Білоруси не думають про можливу російську окупацію. Щоденні турботи, зубожіння населення внаслідок кризи – це основне, чим зараз цікавиться більшість громадян. До того ж, завдяки пропаганді, сама можливість окупації зі Сходу видається абсолютно фантастичною. Обговорюючи питання можливості російської окупації, білоруси в 2017 році дуже схожі на українців на початку 2014 року “.

У той же час, за словами Сівчика, опозиція протестує проти навчань “Захід-2017”, вбачаючи в них загрозу окупації Білорусі. Крім того, абсолютна більшість білорусів не бажають, щоб Білорусь була в складі Росії: “У Білорусі, на відміну від України, немає жодного адміністративного району, де б масово проживали росіяни. За умови реалізації плану окупації масовий спротив громадян неминучий».

Вадим Довнар

05.06.2017

Згадали про Україну: як мешканці Криму та Донбасу роблять собі безвіз

в Новини/Публікації/Соціальна правда
Згадали про Україну: як мешканці Криму та Донбасу роблять собі безвіз

В ніч проти 11 червня набуває чинності безвізовий режим для громадян України. Можливість вільно виїхати до Євросоюзу приваблює мешканців анексованого Криму та захоплених бойовиками районів Донбасу. «Народна правда» спробувала з’ясувати, чи багато людей з непідконтрольних Києву регіонів згадали, що вони теж є громадянами України та зажадали оформити біометричний паспорт, який дозволяє скористатися перевагами безвізу.

Хочу в Австрію на лижі

У Донецьку та інших окупованих містах Донбасу тему безвізового режиму з ЄС припинили обговорювати після того, як питання з наданням Україні безвізового режиму було вирішено. А до того моменту місцеві «експерти» в газетах і на телеканалах змагалися в дотепності з приводу жебраків-українців. Мовляв, безвіз, їм, може й дадуть, але навіщо? Українці – жебраки, їм подорож до Європи – як на Місяць, та й взагалі, всі українці вже давно там (в Європі) миють унітази.

«Тисячі Тарасов і Оксан рвонуть в ЄС «на авось», з мріями підшукати собі місце роботи – а потім залишитися, нехай навіть нелегалами. Який вже тут «цивілізаційний вибір», тут постає питання виживання», – вигукувала в квітні цього року така собі журналістка Аріна Цурканова на одному з сепаратистських інтернет-сайтів.

Таке хвилювання за долю «тарасів» і «оксан» в Донецьку є звичним. Новинам з України тут приділяється більше уваги, ніж новинам із так званої «Донецької народної республіки». Відповідною є і подача таких новин: в Україні все погано, дефолт, голод, дикі ціни на комуналку, третій Майдан, а безвіз – це так, ні про що. Поплачуть ще українці. А тепер – про погоду…

Донеччани старші за 60 років до введення безвізового режиму поставилися нейтрально. А от соціально активні пенсіонери, які в столиці регіону все-таки є, ставляться до безвізу двояко.

– Якби з Донецького аеропорту літаки літали як і раніше – то була б інша справа. Економія очевидна, ніяких зайвих нервувань з документами. Паспорт в зуби – лети собі куди завгодно! Але для нас найближчі аеропорти знаходяться в Києві чи в Дніпрі. А до них ще потрапити треба. Через блокпости, прикордонників, черги, перевірки телефонів… На це можна витратити добу чи дві, й грошей чималенько. Тому для нас поки що нічого не змінилося, – розводить руками Євген Канапольскій, мешканець Донецька, який до пенсії працював на металургійному заводі. – Я вважаю введення безвіза політичним рішенням, лакмусовим папірцем відносин з Європою. А молодь нехай літає, дивиться, вчиться!

Справді, молодь дивиться та шукає можливість якомога швидше обзавестися заповітною «біометрикою». Ні, не дешевше, а саме швидше. Це стосується як прихильників єдиної України, так і адептів так званої «ДНР». «Адже юридично ми – громадяни України», – шепочуть «громадяни республіки», дбайливо загортаючи українські паспорти в пакетики, щоб не дай Боже не попсували. Отримувати біометрику вони будуть, вочевидь, не за червоним книжечкаим «паспортів ДНР».

– Є люди, які допомагають зробити біометричні паспорти за один виїзд, – діляться цінними контактами донеччани. – Поки це коштує 2 тисяч гривень, але потім може ще треба буде докинути.

– Взимку хочу в Австрію поїхати на лижі. Відкладені євро вже кишеню смалять, – жартує 27-річний Єгор з Донецька. – А батьків хочу відправити в автобусний тур Західною Європою, нехай подивляться, як люди живуть. Тому що крім пляжів у Седово на Азовському морі, вони нічого цікавого в своєму житті й не бачили.

І нинішні жителі Донецька, і колишні, і ті, що наразі іменуються внутрішньо переміщеними особами, готуються до паспортного буму в сервіс-центрах та розмірковують, які документи їм треба приготувати.

– Спочатку сказали, що потрібна довідка переселенця. Потім, що не потрібна. Потім з’ясувалось, що не потрібна, але якщо подаєш документи на паспорт в своїй області, а якщо не в своїй – то потрібна. А юристи сказали, що не потрібна, тому що за законом громадянин України має право подати документи в будь-якому місті без зайвих папірців, – каже переселенка Юлія М. – Ми всією родиною будемо подавати документи в липні. Якщо не вийде, то звернемося до посередників. Взагалі для мене «біометріка» та безвіз – це знакові речі, без яких важко уявити собі сучасне життя.

Втім, безвізовий режим і Європа цікавлять далеко не всіх. Дійсно в Донецьку є люди, які вірять в те, що кожного туриста, який потрапить трохи західніше Калінінграда, зроблять геєм, змусять вимити не менше десяти унітазів, а також віддати нирку старому американському мільйонерові. Не кажучи вже крилаті ракети в Атлантиці, які вже націлені на Росію та на Донецьк, про масонську змову та підступних європейців, котрі вирішили викорінити всю російську націю, включаючи Донецьк.

– Мої батьки цілком серйозно так думають. Але мені 33 роки, я маю здоровий глузд, – каже житель Горлівки Андрій Рудницький. – Звичайно, я отримаю біометрику та рвону з друзями в Швецію. А от батьки кричать, що я звідти не повернуся бо мене розберуть на органи … Начебто не старі ще люди, але несуть страшну маячню. «Руській мир» в нашій родині ми ще якось пережили, але тепер у них нова «фішка». У мене відчуття, що вони десь знайшли старі радянські газети і цитують мені їхній зміст. Кажуть, що їхні друзі теж не розуміють, навіщо потрібен той безвіз. Я їм пояснюю, що на ті самі гроші, що вони в минулому році витратили на відпочинок в Криму, можна було з шиком з’їздити за кордон. Але не чують, наполягають на своєму.

Занадто бідні для безвізу

Значна частина донеччан вважає, що вони занадто бідні для того, щоб скористатися перевагами безвізового режиму. На жаль, це здебільшого правда: в містах, де зарплата в 10 тисяч рублів (4400 грн) вважається дуже пристойною, поїздка хоча б за межі окупованих територій – нечувана розкіш.

– Ніколи не була в Європах і не збираюся! – відрізає продавець на ринку на ім’я Олександра. – Хоч з візою, хоч без візи. Нема чого там робити. Тільки гроші витрачати.

– Навіть про це й не думаю, тому що це дуже для мене дорого, – зізнається викладач музичної школи Лілія Іванець. – Хоча якщо діти поїдуть я буду не проти… От якби ж як раніше, до Болгарії та за профспілковою путівкою, без зайвого клопоту…

«От якби як раніше» – цей рефрен, повторюється з 2014 року. Він вже майже гіпнотично діє на тих, кому за 50. Раніше було краще. Раніше було спокійніше. Раніше не було чого робити в тих Європах, а зараз й поготів. Раніше був СРСР, а зараз у нас війна.

На контрольних пунктах в’їзду-виїзду, що розташовані на лінії розмежування, черги з охочих потрапити на територію, що контролюється Україною, традиційно збільшуються на початку тижня, а потім трошки спадають до вихідних. Але в цілому кількість людей, які перетинають умовний «кордон», порівняно з зимовим періодом, збільшилася приблизно в півтора-два рази. Донеччани їдуть і за продуктами, і на відпочинок, і за біометричними паспортами, необхідними для безвізу.

“Поки наш автобус стояв на блокпосту бойовиків в Оленівці, я розговорилася з однією жінкою. Вона сказала, що їде дізнаватися, які документи необхідні для біометричного паспорта. Будуть потім всією сім’єю робити. На вигляд жінці близько 40, тобто досить молода. Нас слухала жінка більш похилого віку, яка сиділа через ряд. Вона голосно сказала: «Зовсім з глузду з’їхали. Вони ж нас вбивають, а ви до них їздити будете!». Зазвичай я в суперечки не вступаю, особливо на блокпостах та коли до мене звертаються з провокаційними заявами. Тому я промовчала. Але мені стало зрозуміло, що молодь знає, що таке безвіз та свобода пересування, а донецькі старі живуть в своєму  «СРСР», де «залізна завіса» диктувала умови життя”, – розповіла свою історію мешканка Макіївці Ольга Озеряна.

Жертви окупації

Щоб отримати біометричний паспорт, мешканцям анексованого Криму набагато легше виїхати на материкову частину України, ніж оформити шенгенську візу за паспортом РФ.

– Здав документи на біометричний закордонний паспорт на минулому тижні, – розповідає кримчанин Олексій. – Приїхав в Новотроїцьке (Херсонська область, – НП), встиг зробите все за один день. Заплатив 800 гривень. Коли я здавав свої документи, троє хлопців з Криму вже отримували готові біометричні паспорти. “Безвізік” хочуть все: і ті, хто в 2014-му кричав “Росія прийди!” і ті, хто мовчав.

Як з’ясувала “Народна правда”, юридичні контори в Криму обіцяють допомогти з українським закордонним паспортом “без виїзду на Україну”. Мабуть, така послуга передбачена для запеклих сепаратистів, які потрапили в сферу інтересів українських спецслужб та для яких виїзд з Криму є ризикованим. Коштує така послуга до 11 тисяч рублів (близько 5 тисяч гривень). От тільки працювала ця схема лише з паспортами старого зразка. А за біометричними паспортами все одно доведеться їхати в Україну, щоб за відбитками пальців ідентифікувати власника.

– Особливо “скрєпниє хлопці” отримують шенгенську візу в російський закордонний паспорт, – розповідає Олексій. – Але це набагато дорожче та складніше. Тому той, хто особливо не засвітився під час “кримської весни” – їде в Україну.

Щоб отримати російський шенген, кримчанам доводиться робити прописку на території РФ. За словами Олексія, фірми, що можуть фіктивно прописати жителів півострова в Москві або Пітері, просять за свої послуги чимало. І клопоту з подальшим оформленням російського шенгену – набагато більше. Отримати ж український паспорт можна набагато дешевше.

– Перебуваю зараз в паспортному столі, в Херсоні. Шкода тут нікого з журналістів немає, подивилися б на власні очі, що тут діється, – розповідає глава правління української ГО “Шторм” Олена Антонова, яка надає кримчанам волонтерську підтримку в оформленні документів. – Ажіотаж! 74 людини в черзі. А знаєте, що обурює? Цілими маршрутками приїжджають люди з Криму, в тому числі з проросійськими поглядами. Вони нахабно розпихують чергу, багато хто з них робить жалісливе обличчя, мовляв, я жертва, потрапила в окупацію. Але декого з них я навіть знаю – бігали з російськими прапорами в 2014-му.

У Севастополі попит на українські біометричні паспорти дуже “сегментований”, розповідає севастополець Микола: «Хочуть паспорт передусім ті, хто зараз нормально заробляє та в перспективі може дозволити собі канікули в ЄС. Нашим божевільним бабусям, безвіз, ясна річ, не потрібен. Вони кричать, що краще поїдуть в Краснодарський край або до Сибіру, ніж в цю Європу. А от серед заможних людей та молоді – охочих дуже багато. До речі, серед них більша частина дотримується проросійських поглядів.

За даними координатора групи “Інформаційний спротив”, народного депутата Дмитра Тимчука, у 2015-2016 роках, коли про безвіз лише говорили, кримчани вже оформили 57 тис біометричних паспортів. Ймовірно, що в 2017 році цей показник виявиться значно більшим.

Марина Данчук, Кирило Желєзнов

Теракти в Європі: яка з країн найнебезпечніша та як вберегтися під час поїздок

в Закордонна правда/Публікації
Теракти в Європі: яка з країн найнебезпечніша та як вберегтися під час поїздок

У ніч на 11 червня Україна де-факто отримає безвізовий режим з Євросоюзом. Мільйони українців (станом на початок травня біометричні паспорти отримали 3,3 мільйона громадян нашої країни) навряд чи змарнують можливість відвідати ЄС вже цього літа. Тим часом, низка великих терактів в Європі, особливо останній кривавий теракт в Лондоні, що його було скоєно 3 червня, свідчить про те, що така подорож може бути не такою вже й безпечною, як це здається на перший погляд.

«Терористична загроза – на висхідній траєкторії»

Які країни ЄС є більш безпечними з точки зору терористичної загрози, а в яких ймовірність теракту є значною? Якщо аналізувати дані Європолу, а також широкого кола незалежних організацій, які ведуть статистику терактів в Євросоюзі, безумовними лідерами з точки зору терористичної загрозі є Великобританія, Франція та Іспанія. Так, у Великобританії в 2014 році зафіксовано 109 терактів, в 2015-му – 103. У Франції – відповідно, 52 і 73, а в Іспанії – 18 і 25. Статистика враховує не лише скоєні теракти, а також спроби терактів, що їх було попереджено правоохоронними органами. «В цілому терористична загроза в ЄС в останні роки збільшилася та перебуває на різко висхідній траєкторії», – констатують фахівці поліцейської служби Європейського союзу.

У 2016-му році (статистику Європолу за 2017 рік ще не опубліковано) ситуація дещо змінилася. Ряд терактів в раніше спокійній Німеччини підвищив рівень терористичної загрози в цій країні.

Так 24 липня 2016 року в німецькому місті Ансбах терорист-смертник підірвав себе під час музичного фестивалю. Постраждали 15 осіб, а сам терорист загинув. А 19 грудня 2016 року терорист на вантажівці в’їхав у натовп на ярмарку в центрі Берліна. Внаслідок теракту загинули 12 і постраждали 48 осіб.

У березні 2016 року сталася низка вибухів в Брюсселі (Бельгія) в кварталі, де розташовуються Європарламент і штаб-квартира Євросоюзу. В результаті терактів загинули 32 людини та постраждали понад 300.

У 2017 році теракти в Лондоні і Парижі продовжили сумну статистику. А підрив, влаштований смертником на концерті в Манчестері 22 травня, який забрав життя понад двох десятків людей, показали, а поті м теракт в Лондоні, що його було скоєно, в суботу 3 червня (7 загиблих та 48 постраждалих, станом на 13:00 4 червня) продемонстрували, що Великобританія залишається однією з найнебезпечніших, з точки зору терористичних загроз, європейських країн.

Відзначимо, що статистику терактів в світі ведуть не тільки офіційні органи. Наприклад, компанія Esri Story Maps і лабораторія PeaceTech Lab створили «неофіційну» інтерактивну карту терактів. Вносити в неї інформацію можуть всі бажаючі. До речі, на карті позначені навіть теракти в Україні, наприклад, вбивство російського політика Дениса Вороненкова.

Багаті, а тому – небезпечні

На думку старшого аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолія Октисюка, країни Євросоюзу, де існує найбільший рівень терористичної загрози, об’єднані двома факторами: благополуччям і лояльним ставленням до мігрантів. «Благополучні країни – Німеччина, Великобританія, Франція – приваблюють мігрантів, які мають великі анклави, що слабо інтегровані в місцевий культурний і політичний простір. Тому вони більш схильні до терористичної загрози. У Чехії, Польщі, Прибалтиці, які менш благополучні та не мають подібних анклавів, рівень загрози, відповідно, є нижчим. В Україні терактів подібного масштабу немає. Але, зважаючи на кількість нелегальної зброї, яка опинилася на руках у населення, а також події на Донбасі, нас навряд чи можна назвати безпечною країною», – зазначає Анатолій Октисюк.

За словами експерта, в цілому, щоб максимально убезпечити себе під час поїздок до Європи, необхідно дотримуватися простих правил: уникати великого скупчення людей, обмежити відвідування масових заходів, концертів, гулянь, тощо.

Також Анатолій Октисюк вважає, що МЗС України має активніше вести роз’яснювальну роботу. «Необхідно інформувати громадян про терористичні загрози в Європі. Оскільки найближчим часом, в зв’язку з введенням безвізового режиму, очікується збільшення кількості поїздок українців в ЄС, ця інформація буде актуальною», – зазначив Анатолій Октисюк.

МЗС України попереджає. Але не завжди

У МЗС України кореспондента «Народної правди» запевнили, що міністерство своєчасно та в повному обсязі інформує наших громадян про особливості поїздок в ту чи іншу країну. «Ми наполегливо рекомендуємо громадянам України, що відправляються за кордон, ретельно вивчити інформацію, розміщену на офіційному сайті Міністерства закордонних справ, – розповіла НП речник МЗС Мар’яна Беца. – Вона актуальна, постійно оновлюється. В тому числі, ми інформуємо громадян про рівень терористичних загроз в тій чи іншій країні, надаємо контактні телефони, за якими можна звернутися в разі екстрених ситуацій».

На сайті МЗС, в розділі «Рекомендації громадянам, які планують поїздку за кордон» дійсно розміщено відомості, в тому числі, про рівень безпеки в тій чи іншій європейській країні. Однак повнота цієї інформації іноді залишає бажати кращого.

Наприклад, МЗС дійсно акцентує увагу на те, що в Великобританії «загальний рівень терористичної загрози… встановлений як «дуже високий» (4 бали за п’ятибальною шкалою). Надає рекомендації, як уникнути загрози теракту (уникати місць масового скупчення людей). Надає необхідні телефони, в тому числі українського посольства в Лондоні та консульства в Единбурзі. Але стосовно Франції (де в останні роки відбулися найбільш криваві теракти) про загрозу тероризму ані слова. В той же час, громадянам надають цілий список рекомендацій, як убезпечити себе від кишенькових злодіїв. Не знайшли ми на сторінці «Поради подорожуючим» телефонів українського диплрматичного представництва у Франції. Хоча в іншому розділі сайту ці контакти є, але їх треба добре пошукати. В цілому ж складається враження, що співробітникам МЗС дійсно ще є над чим попрацювати в плані інформування громадян.

Українців теракти в Європі насторожують. Але не критично

Громадяни України, які регулярно відвідують Європу, спокійно ставляться до терористичної небезпеки, що зростає. Наприклад, директор і власник невеликої будівельної компанії Євген Гетьман планував цієї осені відвідати один з концертів групи Metallica. «Попередньо планував поїхати на концерт в Парижі 8 вересня. Визнаю, що коли почув інформацію про теракт на концерті в Манчестері, першою думкою було:  я теж зібрався на концерт. А воно мені треба? Оскільки на сході нашої країни йде нехай не оголошена, але війна, я навіть в Києві з побоюванням ставлюся до заходів з великою кількістю людей. А тут в Європу зібрався, де також вистачає проблем з тероризмом світового масштабу. Загалом, остаточного рішення ще немає, але неприємні думки були», – розповів «Народній правді» Євген.

Сергій Каплін, власник і керівник компанії «КВК-Електро», часто їздить до Європи – як по роботі, так і в особистих справах. Наприклад, у квітні Сергій відвідав Ганноверський промисловий ярмарок (HANNOVER MESSE). А в кінці травня, коли стався теракт в Великобританії, гостював у родичів в Нідерландах. «Звичайно, подібні події знаходять відгук у людей. Жителі європейських країн співчувають сусідам, у яких трапилася така трагедія. Але не можна сказати, що про терористичну загрозу там постійно думають. Ми в Україні теж не говоримо постійно про війну на Донбасі! На мої плани, щодо поїздок до Європи теракти останніх років ніяк не вплинули. Я їздив, коли в тому була необхідність, і маю намір їздити й надалі. До речі, війна з Росією теж ніяк не позначилася на бажанні моїх європейських друзів відвідувати Україну. Вони з задоволенням приймають запрошення і приїжджають», – зазначив Сергій Каплін.

Віталій Рябошапка

04.06.2017

“Групи смерті” в Інтернеті: чи зменшить заборона соцмереж кількість дитячих самогубств

в Публікації/Соціальна правда
”Групи смерті” в Інтернеті: чи зменшить заборона соцмереж кількість дитячих самогубств

Після заборони низки російських сайтів та соціальних мереж «ВКонтакте» та «Однокласники», доступ до них заблокували всі великі компанії, що надають доступ до мережі Інтернет – «Воля», «Укртелеком», а також мобільні оператори «Київстар», Vodafone, Lifecell. Раніше, представники Національної поліції України розповідали про існування в цих соцмережах так званих «груп смерті», в яких підлітків схиляли до здійснення самогубств. «Народна правда» з’ясовувала чи вдалося після блокування соціальних мереж, зменшити кількість дитячих смертей. 

Навесні минулого року російське видання «Новая газета» опублікувало матеріал про так звані групи смерті у російській соцмережі «ВКонтакте». За інформацією видання, щонайменше 130 підлітків добровільно пішли з життя через певні завдання, що їм давалися в цих групах. Пізніше про існування подібних груп в Україні розповіли в Нацполіції. У грудні 2016 в Маріуполі зістрибнула з даху 16-річна дівчина. За словами поліції, вона стала жертвою саме таких груп.

Після цього правоохоронці розпочали масштабну кампанію по блокуванню цих груп. У березні 2017 року заблокували близько 500 подібних пабліків у «ВКонтакте». У Національній поліції тоді заявили, що в групах зареєстровано близько 35 тисяч українських підлітків. Наразі, навіть після заборони соціальної мережі на території України, ризик все одно залишається – молодь масово обходить блокування за допомогою VPN-сервісів; вони скривають місцезнаходження користувача. Зараз такі програми в топі скачувань у App Store та Play Market. За даними сервісу Liveinternet, українська аудиторія російських сайтів зменшилась, проте збільшилась кількість користувачів з Німеччини, Нідерландів та США – саме з цих країн зазвичай йде шифрований трафік.

“Груп смерті” більше немає

З групами смерті бореться адміністрація соціальної мережі. Наразі за хештегами #синийкит, #морекитов та іншими, за допомогою яких модератори таких груп розповсюджували контент, у «ВКонтакте» не можна знайти жодного запису. Немає і груп: за запитом «Синий кит» знаходяться лише групи так званих «дельфінів» – це люди які навпаки, відмовляють підлітків від здійснення самогубств.

Один з таких “дельфінів” розповів “Народній правді”, що цікавість до “груп смерті” знизилася,  але найбільш активною вона була після виходу матеріалу “Новой газети”. “Багато хто просто тролив та спеціально писав пости з хештегами, ми про це дізнавались пізніше”, – розповів він. Проте дехто з дітей дійсно був у суїцидному стані, їх вдалося врятувати, запевняє “дельфін”. Нажаль, він не знає, хто саме був з України – такі дані “дельфіни” не збирають, їм вони просто не потрібні.

«Ми вже давно оперативно блокуємо подібні групи, – розповів «Народній правді» прес-секретар українського офіса «ВКонтакте» Влад Леготкін (за даними ЗМІ керівництво “ВКонтакте” вирішило закрити свій офіс в Україні). – Працюють алгоритми, які блокують будь-які записи зі згадуванням «Синього кита». Також ми видаляємо акаунти з провокаційними матеріалами».

Пошук уваги

За 2015 рік в Україні через самогубство пішли з життя 148 підлітків. Про це заявляв уповноважений президента Україна з питання дітей Микола Кулеба. Даних за 2016 рік поки немає, сказав в коментарі «Народній правді» Кулеба. Проте тенденція зросту підліткових самогубств в Україні зберігається.

Через відсутність докладної статистики, поки неможливо назвати і точні причини дитячих самогубств. Та вже можна стверджувати, що соціальні мережі є однією з причин, хоча й не основною. «Основна небезпека соціальних мереж не тільки в тому, що там швидко розповсюджується деструктивна інформація, – пояснює Кулеба. – Підліткам потрібно шукати свою аудиторію, а для того, щоб її збільшити, потрібно робити якісь зухвалі вчинки».

Подібним чином поводять себе, наприклад, зачепери (підлітки, які їздять, зачепившись ззовні за трамвайні вагони або вагони потягів. – НП). Кулеба говорить, що тільки за останній тиждень вони зафіксували декілька смертей підлітків, які цим займалися. Таким чином, у групу ризика потрапляють навіть не ті діти, які знаходяться в депресивному стані (хоча і вони, звичайно, також), а ті, яким потрібно постійно щось доводити світу. Дехто обирає самогубство. Нещодавно в Києві зістрибнув з даху 13-річний хлопець, який транслював свою смерть в прямому ефірі.

Кулеба розповідає, що в Україні зберігається високий відсоток дитячих травмувань. За його даними, щороку в країні травмується кожна 20 дитина – і неможливо точно сказати, які з травмувань є побутовим, а які пов’язані з бажанням щось довести. В тому числі, і в соціальних мережах.

Розмовляйте з дітьми

Рішення про блокування соціальних мереж навряд чи зможе кардинально змінити ситуацію. По-перше, будь-яке блокування можна обійти. А по-друге, зберігаються інші, незаборонені соціальні мережі, куди згодом перейдуть підлітки. «Нам потрібно звикнути до того, що соціальні мережі будуть завжди», – наголошує Микола Кулеба. На його думку, потрібно більше звертати уваги на зміст інформації у соціальних мережах – і це вже залежить від реагування на державному рівні. Навіть якщо не брати до уваги підліткові самогубства, в соцмережах є багато іншого – це і дитяча порнографія, і торгівля дітьми, говорить Кулеба.

Втім, головна проблема все одно полягає в іншому. За спостереженнями “дельфіна”, основною причиною для підліткової депресії є різні непорозуміння з батьками, однокласниками та, безумовно, нещасливе кохання.

«Батьки самі не розуміють, що сталося. Вони кажуть: «Як так, ми ж годували, одягали, що ж ми зробили не так?». Якщо підліток вирішив накласти на себе руки, то він це зробить, а соцмережі можуть лише створити додаткову мотивацію, не більше», – говорить Кулеба.

Тому поради про те, як зменшити кількість підліткових самогубств залишаються незмінними – батькам потрібно максимально займатися вихованням своєї дитини та слідкувати за її життям. Бо в першу чергу все залежить від внутрішнього стану підлітка.

Юліана Скібіцька

Чи загрожує Україні релігійна війна

в Публікації/Соціальна правда
Чи загрожує Україні релігійна війна

Під час найближчого пленарного тижня, 6-9 червня, Верховна Рада може розглянути два резонансних церковних законопроекти. Один з них, що стосується регулювання діяльності релігійних організацій з центром в Росії, вже вивів під стіни Верховної Ради велику кількість прихильників Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). “Народна правда” з’ясовувала, чи може призвести прийняття цих законопроектів до релігійного конфлікту в Україні.

Вся влада – громадам!

Перший законопроект – «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (№4128) – було внесено на розгляд парламенту ще в минулому році. Втім, за словами одного з його авторів, народного депутата Віктора Єленського ( “Народний фронт”), Верховна Рада тоді просто не встигла його розглянути.

Документ пропонує механізми реалізації релігійними громадами права переходу з однієї конфесії в іншу. Як розповів “Народній правді” директор порталу “Релігійно-інформаційна служба України” Тарас Антошевський, в останні кілька років спостерігалася хвиля переходів парафій УПЦ МП під юрисдикцію Київського патріархату. Але при цьому виникали несподівані проблеми.

По-перше, як виявилося, статути багатьох громад містили норму, згідно з якою будь-яка зміна цього статуту потребувала благословення єпископа. «Зрозуміло, що ніякий єпископ не міг благословити перехід парафії в іншу церкву, – зазначив Тарас Антошевський. – А коли громада все ж йшла під юрисдикцію Київського Патріархату, Московська церква зверталася до суду. І оскільки передбачений статутом дозвіл єпископа не було отримано, то суд приймав рішення не на користь громади».

Також, за словами експерта, виникали розбіжності з приводу церковного майна. «Зараз УПЦ МП проводить перереєстрацію всіх громад. В їхні статути вноситься норма, згідно з якою, все майно стає власністю Єпархіального управління, а громада тільки користується ним. Таким чином, якщо громада захоче перейти під іншу юрисдикцію, все майно залишиться в Єпархії. В той же час дуже рідко Єпархія має відношення, наприклад, до будівництва храму. Тобто, наразі, це своєрідне релігійне кріпацтво», – каже Тарас Антошевський.

«У мене на столі лежить ціла пачка звернень. Православні парафії з Київської, Рівненської, Кіровоградської областей хочуть змінити юрисдикцію, але не можуть цього зробити, тому що немає відповідного механізму, – підтверджує Віктор Єленський. – Крім того, сьогодні громади не можуть піти під інше підпорядкування зі своїм майном. Їм кажуть: йдіть, але храм, майно залишайте нам, Московському патріархату. Поданий законопроект дозволить врегулювати ці питання».

В цілому законопроект сьогодні грає на користь УПЦ Київського патріархату, куди, в зв’язку з агресією Росії, масово потягнулися українці. Втім Віктор Єленський зазначає, що документ не забороняє громадам переходити під юрисдикцію будь-якій з церков. Тобто, якщо громада вирішить перейти з Київського патріархату в Московський, вона також зможе скористатися перевагами даного законопроекту.

Церква держави-агресора – в особливому статусі

Другий законопроект – «Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, визнаної Верховною Радою України державою-агресором» (№4511) – вперше було внесено до Верховної Ради.

Згідно з документом, такі релігійні організації зобов’язані проходити особливу процедуру реєстрації. Вона передбачає, зокрема, підписання окремого договору з державою, згідно з яким ці організації зобов’язуються “поважати суверенітет, територіальну цілісність і закони України”. Також призначення центрального та регіонального керівництва такої церкви має здійснюватися лише після узгодження з органами виконавчої влади України. У разі ж порушення цього закону або встановлення фактів співпраці з сепаратистами, реєстрація релігійних організацій, керівництво яких знаходиться в Росії, анулюється. Документ спрямований, фактично, на діяльність УПЦ МП, яка є частиною Російської православної церкви з центром в Москві.

Співавтор законопроекту Олександр Бригинець ( “Блок Петра Порошенка”) пояснив НП, що одна з цілей документа – «змусити УПЦ визначитися»: «Вона або визнає себе законослухняною українською церквою, або підтверджує, що вона – є рукою Москви. Закон говорить: якщо центр вашої церкви знаходиться на території держави-агресора, то ви підписуєте з державою Україна договір, в якому гарантуєте виконання її законів. Хіба це якась каральна норма? Мені здається, що під цим може підписатися кожен громадянин України. Але в тому-то й проблема, що Російська православна церква не зможе підписатися. Вона не може визнати Крим українським, вона не визнає Росію окупантом, не визнає українське законодавство, яке називає Росію агресором».

“За чи проти”. Думка експертів

Слід зазначити, що перший законопроект, №4128, сприймається експертами досить позитивно. «Православні богослови – ті, які дійсно займаються богослов’ям, а не орієнтуються на церковну політику, – відзначають, що проект №4128 дуже відповідає духу православної церкви, – каже Тарас Антошевський. – Його реалізація спонукатиме парафіян займати більш активну позицію, а також пожвавить церковне життя».

А співавтор законопроекту Віктор Єленський зазначає, що навіть серед російських священиків розгорнулася дискусія навколо законопроекту: “Частина з них вважають, що цей законопроект може дуже сильно підвищити якість релігійного життя. Наприклад, диякон Андрій Кураєв назвав документ “прекрасним українським законом” і зазначив, що він дозволить проводити реальні вибори в церкві».

У свою чергу, законопроект №4511 отримав неоднозначну оцінку. «Він викликав критику як дискримінаційний. По-перше, певні конфесії отримують особливий, негативний для себе статус. По-друге, влада користуватиметься додатковими повноваженнями в справах церкви, що може спричини корупцію, – зазначає Тарас Антошевський. – І, нарешті, закон не вирішує проблему, задля чого і був написаний: посилення контролю над УПЦ МП. Згідно статуту, центр УПЦ знаходиться в Києві».

За словами експерта, існуюче законодавство дозволяє відстежувати діяльність релігійних діячів і реагувати, якщо вона набуває антидержавного характеру. «Тобто, СБУ і прокуратура можуть і зараз ефективно використовувати існуюче законодавче поле та забезпечувати безпеку держави в даній сфері», – каже Тарас Антошевський.

На думку політолога Володимира Фесенка, законопроект передбачає вплив держави на призначення керівників єпархій: “Це, на мій погляд, суперечить Конституції. Пряме втручання в справи УПЦ МП політизує цю церкву. А вона має мільйони парафіян. Як засвідчили останні події (18 травня прихильники УПЦ МП митингували під Верховною Радою – НП), УПЦ МП може мобілізувати значну кількість громадян. Буде великою помилкою перетворити інститут, який дотримується нейтралітету, на відвертого ворога”.

Рейдерські та корупційні схеми

У свою чергу, УПЦ МП виступає проти обох документів. «Один з цих проектів дозволяє поширити рейдерські схеми переділу власності на церковне майно, – пояснив “Народній Правді” голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу Української православної церкви, єпископ Ірпінський Климент. – Він дозволяє приймати рішення про зміну юрисдикції не тільки членами громади, але всіма, хто ідентифікує себе такими».

За словами єпископа Климента, переважна більшість релігійних організацій побоюються, що в разі прийняття законопроекту №4128 в Україні почнеться “переділ церковної власності”: «Це стосується не тільки переходів з однієї конфесії в іншу. Якщо, наприклад, якісь шахраї захочуть забрати культове приміщення в центрі Києва, вони просто приїдуть з групою людей, ухвалять рішення «більшістю» в лапках, а релігійна організація не зможе цьому протидіяти”.

Законопроект №4511, як зазначає представник УПЦ МП, передбачає втручання держави в релігійне життя, а також має корупційну складову. “Не прописані критерії, згідно з якими чиновники визначатимуть, яким священикам можна служити, а яким ні. Механізм моніторингу організацій, лояльних і нелояльних державі, в цьому законопроекті також не відображений», – пояснив єпископ Климент.

Чи можлива релігійна війна

На думку авторів обох законопроектів, парламент може розглянути їх вже на найближчому пленарному тижні, з 6 по 9 червня. Щоправда, Тарас Антошевський відзначає відсутність єдності з цього питання навіть у фракціях, до складу яких входять автори документів. “Для депутатів, особливо мажоритарників, союз з УПЦ МП є дуже важливим в контексті майбутніх виборів. Тому про перспективи затвердження законопроектів говорити дуже складно», – каже Тарас Антошевський.

Не менш важливою є відповідь на питання, чи загрожує прийняття цих законопроектів інспірованим ззовні релігійним конфліктом. На думку Володимира Фесенка, Росія не зможе використовувати релігійні закони як привід для розпалювання нової війни: “Другого Криму немає, вони навіть з Донбасом не знають, що робити. Але як привід для дестабілізації обстановки в Україні ці проекти цілком можуть бути використані”.

Олександр Бригинець, у свою чергу, нагадує, що не слід боятися війни, оскільки вона вже йде. “Вони вже спровокували все, що могли. Недарма російська агресія на Донбасі почалася біля Святогірської Лаври, яка є центром “руського миру” в Україні. Якщо хтось думає, що російська церква може зробити більше поганого, ніж вона вже зробила, він помиляється”, – каже Олександр Бригинець.

Втім, поки риторика УПЦ МП не виглядає загрозливою. У Московському патріархаті уникають навіть слова «протести». «Журналісти чомусь назвали молебен біля Верховної Ради протестом. Але це був не протест, а саме молебен. Наші віруючі не розраховують на здоровий глузд народних депутатів. Люди молилися, щоб Господь сам втрутився в процес і напоумив депутатів, які хочуть прийняти не тільки антицерковні, а й антидержавні законопроекти», – розповів єпископ Климент.

Віталій Рябошапка