15 грудня в соборі Святої Софії в Києві проходить Об’єднавчий собор українських православних церков, результатом якого має стати створення єдиної православної церкви в Україні та обрання її предстоятеля, який отримає томос про автокефалію від Константинопольського патріархату. Детальніше
В УПЦ КП офіційно повідомили про початок 15 грудня Об’єднавчого Собора Українського Православ’я за участю церковних ієрархів, священиків та мирян. Детальніше
Українська влада зігнала на Софійську площу Києва “бюджетників” для підтримки Об’єднавчого собору. Детальніше
У мережі з’явилося відео, на якому український волонтер у окупованому Криму біля Храму Солнця (Ласпинський перевал) розгорнув прапор України на підтримку захоплених Росією українських моряків. Детальніше
У Києві на площі перед собором Святої Софії, де відбувається Об’єднавчий собор православних церков й зібралися тисячі людей, під час фільтраційних заходів столичні правоохоронці затримали двох людей із небезпечними предметами. Детальніше
У суботу, 15 грудня, на дорогах Києва очікується ожеледиця. Детальніше
О 10 ранку 15 грудня, в Софійському соборі Києва, розпочнеться історичний Об’єднавчий собор помісної Української православної церкви. Детальніше
Відомий український вчений-релігієзнавець із Донецька, колишній заручник бойовиків «ДНР» Ігор Козловський показав фото з Софійської площі у Києві, де триває Об’єднавчий собор. Детальніше
Громадяни України нібито отримують безкоштовне лікування в т.зв. “ДНР”, а населення окупованих територій має платити за медичне обслуговування за місцем проживання. Детальніше
У мережі показали фото представників УПЦ Московського патріархату, які реєструються на Об’єднавчому соборі, який в ці хвилини відбувається в Софійському соборі Києва. Детальніше
Секретар Патріархії Української Автокефальної Православної Церкви о. Віталій Даньчак опублікував декілька фото з Об’єднавчого Собору, який у суботу, 15 грудня, відбувається у соборі Святої Софії в Києві. Детальніше
У п’ятницю вночі, 15 грудня, на вулиці Ломоносова в місті Мелітополь Запорізької області сталася дорожньо-транспортна пригода з постраждалими. Детальніше
Тисячі вірян зібралися на Софійській площі у Києві на Об’єднавчий собор, який розпочався о 10 ранку і де має бути обраний статут нової єдиної Української помісної церкви та її предстоятель. Детальніше
Синоптики розповіли, яка погода очікується у Києві протягом вихідних 15-16 грудня. Детальніше
У п’ятницю ввечері, 14 грудня, з мосту по проспекту Ілліча в окупованому Донецьку в річку Кальміус стрибнув хлопець. Детальніше
Предстоятелем нової української православної Церкви стане ієрарх, який носитиме титул митрополит Київський, а не патріарх. Детальніше
Стала відома попередня кількість делегатів Об’єднавчого собору, який відбудеться 15 грудня – 192 осіб візьмуть участь у двох турах голосування за кандидатуру Предстоятеля Української церкви. Детальніше
Внаслідок вибуху у п’ятиповерхівці в Фастові Київської області, який стався 14 грудня, загинуло двоє людей – чоловік та жінка, тіла яких рятувальники витягли з-під завалів о 21:45.
У мережі з’явилося фото бойовика “ЛНР”, який потонув у Краснянському водосховище на Донбасі. Детальніше
Незважаючи на те, що зміна клімату провокує екстремальні опади, рівень води у великих річках стає нижче. Це у свою чергу може спровокувати посухи і брак питної води. Детальніше
Священик Української греко-католицької церкви, капелан Микола Мединський («Залізняк») у другій частині інтерв’ю НАРОДНІЙ ПРАВДІ згадував про війну. Він розповів, як українські воїни на Донбасі під кулями віддавали шану загиблому сепаратисту, як сам він допомагав капелану так званої “ДНР” і про те, чи довго може тривати війна з Росією.
Першу частину інтерв’ю читайте тут: Після томосу в Московського патріархату залишиться два варіанти – священик
– Як співав класик: «Не буває атеїстів в окопах під вогнем». Пане Миколо, розкажіть, які прояви віри ви зустрічали на фронті? Чи бачили приклади, коли атеїст увірував?
– Про це мене питають не вперше, і я завжди згадую цю історію. Селище Широкине (Донецької області, під Маріуполем, – НП), яке утримували наші. Ми забігли на позиції, закликали до молитви в бліндажі. А один вояк відмовився, сказав, що він язичник, не вірує в Христа. І відійшов собі, а ми прочитали «Вервицю перемоги» – і раптом вогонь припинився. А тиждень тривали люті обстріли!
Отже, обстріл вщухає і чутно, як Азовське море хлюпає… Всі шоковані, і тут підійшов той «язичник», просить помастити його єлеєм, каже: «Я переосмислив!» Коли благословляли зброю, він вже прийшов зі зброєю в руках для благословення.
Так, коли над головою свистять кулі, відчуваєш, що Небо стає значно ближчим.
– Які слова має знайти капелан, щоб молоді люди, що до війни не цікавилися релігією, стали до молитви?
– Одного разу під час блокади Криму, біля Новоолексіївки, я закликав хлопців до служби. Половина відмовилися: сказали, що вони атеїсти або іншого віросповідання. Але я не поспішав, просто хвилин п’ятнадцять спілкувався, і потім майже всі стали на службу. Там були і православні, і католики, і протестанти, і язичник, і буддисти, навіть один мусульманин.
Таких прикладів на війні було дуже багато, коли моляться разом вірні різних конфесій. Як це мені вдається? У окопах, бліндажі ти не шукаєш, що роз’єднує, шукаєш спільне. А спільне у нас – боротьба за свою землю, за свою державу. Закликаю в бліндаж на молитву: «Православні й католики моляться зі мною. Хто іншого сповідання, моляться згідно свого звичаю. Але молимося всі разом – за перемогу, за Україну; за побратимів – за поранених в бою, за тих, що в полоні!»
– Приклад мужності капеланів в АТО!
– Згадаю протоієрея Дмитра Поворотного, капелана «Дніпра-1». У січні 2015-го він їздив до сепаратистів забирати тіла чотирьох наших солдатів. В оточенні бойовиків він не побоявся сказати ватажкові просто в очі: «Ти перед Богом відповіси за все!» Коли священик готовий принести себе в жертву – захоплююся його духом!
– Відомо, що капелани проводять вишколи за стандартами НАТО. Під час бойових дій, в екстремальних ситуаціях капелани брали у руки зброю?
– Зброя капелана – то є хрест Христов. Словом та молитвою можна набагато більше здобути, ніж зброєю. Так, на вишколах нас навчають: тому, як надати медичну допомогу, як розуміти дії бійців і захистити себе під час обстрілів, як не наступити на міну.
І як почистити, зарядити зброю і подати її побратимам до бою – оце і є випадок, коли священик може взяти до рук автомат.
Є й суто практичне питання, чому краще такого не робити. Під час бою священик доглядає за пораненими, можливою є ситуація, коли ворог раптово захопить беззбройних слабких людей. У такому разі священику краще стояти з хрестом в руці, а не з автоматом. Тоді є якийсь шанс достукатися до свідомості розбійника, і він почне спілкуватися, а не розстріляє відразу поранених. Можливо, й ні, але якщо ти його зустрінеш зі зброєю в руках, уже навряд чи зможеш бути перемовником. Якщо будеш стояти в єпитрахилі, у рясі, з хрестом в руках – відсотків вісімдесят, що ворог не почне відразу стріляти, і ви врятуєте товаришів.
– Чи були випадки, коли ви відчували: зараз вб’ють, що смерть – поряд?
– (Нервово сміється)… Одного разу у Пісках не вистачало бійців, доводилося стояти на варті, то був так званий Будинок Барса (комроти ДУК «Правий сектор» Валерій Краснян, позивний “Барс”, – НП). Ходив уночі з тепловізором по периметру, занедбав про те, що світло тепловізора потрібно прикривати, отже відкрився ворожому стрільцеві. Не знаю, чи то снайпер був, чи просто автоматник: відкрив вогонь. А на будинку покрівлі не було, лише металічні палки, несучі. Пішли кулі, рикошети, я впав, подумав, що вже все – кінець, але Господь уберіг.
Ще: того разу з нами був покійний Танчик з «Правого сектору» (Микола Флерко з Кам’янець-Подільського, позивний “Танчик”, загинув у лютому 2015 року, – НП).
Ми їздили в зону, де ловить мобільний зв’язок, повернулися на позицію, і я запропонував зайти до будинку, піднятися вгору і там разом з вартовими відмолити «Вервицю перемоги». Нас було людей шість, від машини до воріт будівлі – близько восьми метрів. Двері були такі важкі, металічні, якась господарча споруда. Коли останній боєць закрив двері – на подвір’ї стали падати «воги» (ВОГ – осколковий боєприпас калібру 40 мм для гранатометів, – НП). Пів-равлика – це точно, лягло кілька десятків «вогів». Це був такий страшний лускіт, просто жахіття! Нагору ми вже не підіймалися, як затихло, вийшли на двір, у машини було пробите колесо. Поїхали ремонтуватися, а Танчик у дорозі дуже хвилювався: «Як це так – ми не помолилися!» Я кажу: «Миколо, дивись! Ще б трохи – і ми б усі були загинули, від смерті до порятунку в нас було півхвилини. Господь нас сьогодні врятував – лише за наш намір помолитися! І ми цю молитву обов’язково надолужимо. Буде час, повернемося і саме тут прочитаємо «Вервицю!»
Але за два-три дні Танчик загинув – від мини.
І я розповів цю історію на його похороні. Після того, як гріб опустили в могилу, ми разом відмолили «Вервицю перемоги», тобто надолужили ту молитву, що за неї так переживав покійний Танчик.
– Війна так влаштована, що людина може перетворюватися на звіра. Чи доводилося вам зупиняти невиправдану жорстокість, допомагати полоненим сепаратистам?
– Я дам відповідь на чітко покладене запитання, але спочатку розкажу, як на війні хлопці не перетворюються на звірів, а навпаки. Одного разу ми приїхали в ті самі Піски і зайшли на позиції ОУН. Була вечірня молитва, а потім підійшли люди, кажуть: «Отче, там є загиблий! Сепаратист!» Вони його поховали, знали його ім’я і просили опечатати могилу (освятити місце погребіння, – НП). Посутеніло, почався обстріл, я запропонував дати мені координати, щоб я сам пішов, але хлопці мене не відпустили. Чотири чоловіки пішли мені в охорону, нам навіть довелося пересуватись по-пластунському – під кулеметним вогнем. Дісталися місця, я опечатав гріб, домовилися назавтра поставити простенький хрест; я наголосив хлопцям на їхній людяності і на тих якостях, що відрізняють нас від ворога. Бо московини не завжди хочуть забирати тіла своїх загиблих з наших позицій, або просто кидали трупи, не поховавши.
А наші хлопці, ризикуючи життям, пішли віддати шану загиблому ворогові. Це саме про якості людські, ті, що нас відрізняють від тварин. Хоча іноді порівняєш людину зі звіром, а потім думаєш: «Навіщо тварину ображати?»
На фронті, де б я не спілкувався з бійцями, роблю наголос – кожен воїн, що боронить свою землю, не є вбивцею. Але водночас великим гріхом буде знущання над беззахисним, над полоненим.
А тепер відповім на ваше питання – чи допомагав я полоненим сепаратистам? У одному підрозділі утримували московського диякона, звали його отець Віталій, він з Донецької області, грек за походженням. Звинувачували, що він наводив артилерію на українські позиції. Я часто опускався в підвал, молився з ув’язненими, спілкувався і сперечався з ними, намагався пояснити, чим відрізняється український воїн від тих, хто прийшов загарбати нашу землю. І так ми зійшлися з цим дияконом, що потім я йому доручив духовне опікунство над полоненими.
Ми багато розмовляли, він почав погоджуватися зі мною, я робив все, щоб допомогти його звільненню, зокрема добився того, що він став вільно пересуватися весь час. Хіба що спав з полоненими. Він вже збирався переходити у Київський патріархат і теж служити капеланом. І я особисто йому був повірив. Його дружина перебралася з тієї сторони, з сепаратистської, до Дніпра. Згодом я диякона сам відвіз до родини, дав гроші – на квіти для дружини, на цукерки для дітей.
І ось чим все закінчилося: через місяць хлопці приносять відео, де наш диякон – вже на тій стороні, в якості капелана бойовиків розказує, як тяжко йому було в українському полоні, як всі над ним знущалися і трохи по шматочках не різали! Боляче це було бачити, отака історія!
– Ви казали рік тому в інтерв’ю: «Ми з юних років знали, що війна з Росією неминуча. Нас же виховували колишні воїни УПА, ми знали про те, що ця війна відбудеться, але не вірили до кінця. Усе думали: а, може, помиляємось?» Ваш прогноз – справжня війна з Росією попереду?
– Усе буде залежати від того, наскільки світ готовий об’єднати свої сили, щоб покласти край безчинству Російської шовіністичної імперії, цієї ракової пухлини на тілі планети Земля. Знову ж таки спрогнозувати дії пораненого скаженого звіря дуже важко.
Я не вірю, що все так легко закінчиться. Не забуваймо, що маленьке князівство Московське через анексію територій сусідів розрослося до шостої частки земної кулі. Мільярди вкладаються в пропаганду, фактично у війну. Зараз у них горить земля під ногами, але так просто вони не здадуться.
Але покладемося на промисел Божий – що не може людина, то може Господь. Може, він відкриє московинам, що не вбий означає не вбивати, не вкради – не красти. Що треба не на словах, а на ділі сповідувати віру Христа.
Розмовляв Ярослав Гребенюк
Росія відкрито анонсує у медіа майбутні провокації під час Об’єднавчого собору, який проводиться в Києві 15 грудня, з метою створення незалежної православної церкви та обрання її предстоятеля. Детальніше
В ПАТ «Київоблгаз» повідомили, що на місці вибуху в Фастові Київської області, який стався 14 грудня, не виявлено пошкоджень зовнішнього газового обладнання. Детальніше
У п’ятницю, 14 грудня, на XXII сесії Херсонської обласної ради VII скликання депутати підтримали пропозицію, щодо скасування рішення про регіональну російську мову. Детальніше
Компанія “Укрзалізниця” в 2019 році планує в два етапи підвищити тарифи на пасажирські перевезення у внутрішньому сполученні, сумарно збільшивши їх на 25,4%. Детальніше
В анексованому Криму знову почалися відключення електроенергії – мешканці Сімферополя вже днями сидять без світла. Детальніше
У мережі з’явилося старе фото президента Росії Володимира Путіна, часів коли він ще не займав такий високий пост. Детальніше
Рятувальники міста Фастів Київської області, де 14 грудня стався вибух газу в п’ятиповерховому будинку, продовжують розбирати зруйновані будівельні конструкції. Детальніше
В Європі відпустили на свободу бойовика “ЛНР” з Сербії Стевана Мілошевича. Детальніше
9 грудня близько 15-ї години найманці збройних формувань Російської Федерації з гранатометів і стрілецької зброї обстріляли будинки мирних мешканців селища Зайцеве-Північне (Жованка). Детальніше
